Справа № 132/3514/25
1-кс/132/587/25
Ухвала
Іменем України
22 жовтня 2025 року м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Калинівці клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000076 від 19.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
До Калинівського районного суду Вінницької області 20.10.2025 надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000076 від 19.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно із клопотанням у ньому висловлене прохання накласти арешт тимчасово вилучене майно, а саме: металевий шпатель, який було поміщено до спец пакету НУ WAR № 1965651, та молоток який було поміщено до спец пакету НПУ WAR № 1965655 із відповідними написами, підписами понятих та учасників, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном.
Розглянути клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна, його представника, з метою забезпечення арешту майна.
Це клопотання мотивовано тим, що 18.10.2025 надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 , всупереч її волі, шляхом пошкодження вікна літньої кухні, незаконно проник до літної кухні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Відомості про дане кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 214 КПК України 15.10.2025 внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Так, під час огляду місця події в м. Калинівка, по вул. Устима Кармелюка, 38, 18.10.2025, вилучено металевий шпатель, який було поміщено до спец пакету НУ WAR № 1965651, та молоток який було поміщено до спец пакету НУ WAR № 1965655 із відповідними написами, підписами понятих та учасників.
Вилучені металевий шпатель та молоток під час огляду місця події, є предметами вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання є речовими доказами.
Необхідність у арешті зазначеного вище тимчасово вилученого майна, під час огляду місця події, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що дане майно є предметами вчинення кримінального правопорушення, та могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідно до постанови дізнавача сектору дізнання є речовим доказом.
У прохальній частині клопотання дізнавач ОСОБА_3 просить розглянути клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Із наданих дізнавачем матеріалів вбачається, що майно, на яке просять накласти арешт, тимчасово вилучене, отже, повідомлення власника цього майна про розгляд клопотання не створює ризик вчинення ним дій, спрямованих на відчуження, приховування або пошкодження зазначеного майна, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження. З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстав для розгляду клопотання без повідомлення власника немає, оскільки дізнавачем не наведено обґрунтування такої необхідності та не надано доказів існування реальної загрози приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна.
Розгляд вказаного клопотання призначено на 14:30 год. 22.10.2025.
У судове засідання дізнавач СД ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та начальник Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 не з'явилися. Про день та час судового засідання вони були повідомлені належним чином. На адресу суду надійшла заява від дізнавача ОСОБА_3 , про розгляд даного клопотання без його участі та без технічної фіксації судового процесу, заявлене клопотання підтримує. Відомостей про причини неявки прокурора не надходило.
Власниця вказаного вище майна ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явилась, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
У зв'язку з викладеним, згідно із положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних не здійснювалося.
Дослідивши клопотання і долучені до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що сектором дізнання відділенням поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 19.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025220000076, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Згідно із долученим до клопотання витягом від 19.10.2025 із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025025220000076, 18.10.2025 надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 , всупереч її волі, шляхом пошкодження вікна літньої кухні, незаконно проник до літної кухні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовані доводи, наведенні в клопотанні, серед них: копія протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 18.10.2025; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 20.10.2025; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 20.10.2025; копія пояснень ОСОБА_6 від 18.10.2025; копія протоколу огляду місця події від 18.10.2025; копія заяви ОСОБА_5 від 18.10.2025; копія паспорта ОСОБА_8 та копія документів на будинок.
Положеннями ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина третя статті 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги наведені положення процесуального закону та оцінюючи доводи клопотання дізнавача, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025025220000076 встановлено обставини, які вказують на те, що вилучені 18.10.2025 металевий шпатель, який було поміщено до спец пакету НПУ WAR № 1965651, та молоток який було поміщено до спец пакету НПУ WAR № 1965655, відповідно до ст. 98 КПК України є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Накладення арешту на тимчасово вилучене майно, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що металевий шпатель, який було поміщено до спец пакету НПУ WAR № 1965651, та молоток, який було поміщено до спец пакету НПУ WAR № 1965655, є об'єктами кримінально-протиправних дій, а отже вони є речовими доказами, а не застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді їх арешту може призвести до їх втрати, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя виходить з того, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту цього майна може призвести до його приховування, пошкодження, знищення та відчуження.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000076 від 19.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий шпатель, який було поміщено до спец пакету НУ WAR № 1965651, та молоток, який було поміщено до спец пакету НПУ WAR № 1965655 із відповідними написами, підписами понятих та учасників, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1