125/98/25
2/125/35/2025
24.09.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 04.05.2024 між сторонами укладено кредитний договір № 03.05.2024-100003181, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8000 грн. строком на 112 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. На теперішній час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав позивача. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору. Так, станом на 23.08.2024 утворилась заборгованість у розмірі 26240 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 13440 грн. та комісія 4000 грн. та неустойка 4000,00 грн., чим порушив права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення вказаних грошових коштів, з метою захисту порушеного права й охоронюваних законом інтересів, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але на електронну адресу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, в якому представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_1 був належно повідомлений про день розгляду справи в суді, а саме на 05.05.2025, 02.07.2025 та 24.09.2025 року, але в судові засідання не з'явився без поважної причини, не повідомив про причини своєї неявки, позову не оспорив, відзив на позов не надав. Тому суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи письмово викладену згоду представника позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, відповідач не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 04.05.2024 між сторонами укладено кредитний договір № 03.05.2024-100003181, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8000 грн. строком на 112 днів.
Відповідно до договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: повернення кредиту - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти, повернення процентів - в день повернення кредиту, або в останній день строку на який кредит пролонгований. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач передбачені кредитним договором зобов'язання щодо повернення суми кредиту, відсотків за його користування та штрафу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит.
З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 23.08.2024 утворилась заборгованість у розмірі 26240 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 13440 грн. та комісія 4000 грн. та неустойка 4000,00 грн., чим порушив права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 8, 9 Закону України “Про споживче кредитування» визначено, що кредитодавець має право включати до умов кредитного договору обов'язок позичальника сплачувати на користь кредитодавця комісії, пов'язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами та штрафу. Доказів повернення в повному обсязі грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.
Як вбачається із змісту кредитного договору між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо сплати штрафу за обслуговування кредитної заборгованості.
Електронний підпис відповідача під договором свідчить про ознайомлення з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.
Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та порядку нарахування штрафу.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із банком, натомість відповідач погодилася зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Тобто, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.
Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов'язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 273,280-284 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26240,00 грн.
Стягнути з на користь ТОВ "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: