вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2018/24
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24
за позовом: Суткаленко Лілії Григорівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» (08110, Київська обл., Бучанський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Чубинського, буд. 1, оф. 1001)
про визнання недійсним рішення загальних зборів
за участю представників:
від позивача: Суткаленко Л.Г., Панов Д.І.
від відповідача: не з'явився
29.10.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24, в якому останній просить суд стягнути з позивача на свою користь 25 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 30.09.2025 судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат відповідача у справі №911/2018/24 призначено на 16.10.2025 о 16:30.
10.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові заперечення щодо клопотання відповідача про стягнення судових витрат від 29.10.2024, в якому позивач просить суд:
- поновити строк для подання письмового доказу, а саме довідки №1831 від 15.09.2025, якщо такий пропущений та приєднати його до матеріалів справи;
- у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/2018/24 відмовити повністю;
- у випадку задоволення клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/2018/24, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 2 000, 00 грн.
15.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
16.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення щодо заяви відповідача про прийняття додатково рішення від 15.10.2025 (вх. №14347/25 від 16.10.2025).
16.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення щодо заяви відповідача про прийняття додатково рішення від 15.10.2025 (вх. №14352/25 від 16.10.2025), що за змістом є ідентичними поданим запереченням позивачем за вх. №14347/25 від 16.10.2025.
В судове засідання 16.10.2025 з'явились позивачка та її представник.
Представник відповідача в судове засідання 16.10.2025 не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, в судовому засіданні 16.10.2025 за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення строку для подання доказу, а саме довідки №1831 від 15.09.2025, суд дійшов таких висновків.
Вказане клопотання мотивовано тим, що довідку №1831 від 15.09.2025 позивачу було надано вже після ухвалення рішення по суті спору. Вказана довідка підтверджує те, що позивачка перебуває у стані вагітності, зокрема, у зв'язку з чим, заявлена відповідачем сума судових витрат на професійну правничу допомогу є надмірним фінансовим тягарем для неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказу, враховуючи обставини наведені останнім на його обґрунтування, слід визнати поважними причини пропуску строку на подачу відповідного доказу, поновити його та приєднати довідку №1831 від 15.09.2025 до матеріалів справи.
Також, в судовому засіданні 16.10.2025 судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви відповідача про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 15.10.2025.
Разом з тим, розглянувши клопотання Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24 від 29.10.2024, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи із наступного.
Рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» відмовлено. Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача - ОСОБА_1 .
З клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24 від 29.10.2024, вбачається, що останній просить суд стягнути з позивача на свою користь 25 000, 00 грн.
При цьому, у відзиві на позовну заяву Обслуговуючий кооператив житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 25 000, 00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
В якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом Семенець Г.Л. відповідач надав суду Договір про надання правової допомоги №2/Ю від 01.03.2023 та Акт/звіт №1/09 від 17.10.2024.
Так, 01.03.2023 між Адвокатським бюро «Ганни Семенець» (далі - Адвокатське бюро/адвокат) та Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» (далі - Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №2/Ю (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Адвокатське бюро зобов?язується за взаємною домовленістю з Клієнтом на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, надавати Клієнту правову допомогу, зміст якої полягає в ефективному правовому супроводженні Клієнта, в тому числі: надання консультацій та роз?яснень щодо дій на стадії судового розгляду, формування правової позиції; захист прав та інтересів; підготовка та складання процесуальних документів (заяв, клопотань, скарг, заперечень, відзивів, позовів тощо) на захист прав та законних інтересів Клієнта; представництво інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування, ведення судових справ в усіх судових установах.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за надання Адвокатом правової допомоги, передбаченої в п. 1.1 даного договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) в розмірі та порядку, передбаченими додатковими угодами до цього Договору та/або Актами виконаних робіт.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12. 2024 року (п. 11.1. Договору).
З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2024 між Адвокатським бюро «Ганни Семенець» та Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» був підписаний Акт/звіт №1/09 до договору №2 від 01.03.2023, в якому зазначено, що Адвокатським бюро надані послуги відповідно до Договору, Клієнт претензій немає. Також, вказаним Актом узгоджено, що правова допомога у справі №911/2018/24 складається з вивчення матеріалів справи, збирання доказів, подання відзиву на позовну заяву, підготовка письмових пояснень - 19 000, 00 грн.; участь у судових засіданнях - 6 000, 00 грн. Договірна вартість послуг - 25 000, 00 грн.
В матеріалах справи також міститься ордер серія АА №1480187 від 30.08.2024, виданий Адвокатським бюро Ганни Семенець на надання правничої допомоги Обслуговуючому кооперативу житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» на ім'я адвоката Семенець Ганни Леонідівни.
Судом прийнято до уваги, що в Акті/звіті №1/09 від 17.10.2024 зазначено, що він складений до договору №2, в той час, як в матеріалах справи знаходиться Договір №2/Ю.
Однак, з огляду на зміст Акту/звіту №1/09 від 17.10.2024 та всього кола обставин справи, суд приймає його як доказ понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/2018/24.
Разом з цим, суд зазначає, що Договір про надання правової допомоги №2/Ю від 01.03.2023 не оцінюється судом як доказ понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та представництво адвокатом Семенець Г.Л. інтересів відповідача у даній справі, з огляду на відсутність у тексті договору інформації , що стосується розгляду справи №911/2018/24, а також невідповідності реквізитів Договору тим, що вказані в Акті/звіті №1/09.
Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Судом прийнято до уваги подані заперечення позивачем щодо клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу від 29.10.2024 (вх. №9198/25 від 01.07.2025) та додаткові заперечення позивача щодо вказаного клопотання відповідача (вх. №13987/25 від 10.10.2025). У вказаних запереченнях позивач просить суд у випадку задоволення клопотання представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу зменшити розмір таких витрат до 2 000, 00 грн.
Судом встановлено, що за підписом адвоката Семенець Г.Л. до матеріалів справи від імені відповідача було подано наступні документи: відзив на позовну заяву, заява про внесення даних до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи, письмові пояснення, клопотання про приєднання доказів (вх. №10213/24 від 11.10.2024), заперечення на клопотання позивача від 16.10.2024, клопотання про долучення доказів (вх. №12093/24 від 29.10.2024), клопотання про стягнення судових витрат від 29.10.2024, клопотання про долучення доказів (вх. №12144/24 від 30.10.2024), заява про виконання ухвали суду, клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів вкладення файлу з доказами (вх. №12507/24 від 07.11.2024), клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів повторного направлення позивачу документів (вх. №12511/24 від 07.11.2024).
Судом прийнято до уваги, що більшість із поданих адвокатом Семенець Г.Л. від імені відповідача документів не є великими за об'ємом, а також не містять великої кількості доказів, підготовка до подання яких до суду не потребувала значних затрат часу та зусиль.
Також, судом встановлено, що адвокат Семенець Г.Л. приймала участь лише у чотирьох судових засіданнях у даній справі, які не були тривалими.
Відтак, суд дійшов висновку, що витрати порівняно з виконаними адвокатом Семенець Г.Л. роботами (наданими послугами) у даній справі є не співрозмірними та достатньо завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Суткаленко Лілії Григорівни на користь Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн.
При цьому витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 15 000, 00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат підлягає задоволеннню частково. Клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24 від 29.10.2024 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання позивача про зменшення розміру судових витрат задовольнити частково.
2. Клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24 задовольнити частково.
3. Стягнути з Суткаленко Лілії Григорівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу “МАРІН-БІЛДЕР-КИЇВ» (08110, Київська обл., Бучанський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Чубинського, буд. 1, оф. 1001, код ЄДРПОУ 34023958) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
4. У задоволенні іншої частини вимог клопотання відповідача про стягнення витрат на правову допомогу у справі №911/2018/24 відмовити.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 22.10.2025.
Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.