вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1002/25
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Микитенко О.О. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амо Лізинг», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аір Індастріал Філтерс», Київська обл., м. Бровари
про стягнення 676 824 грн. 18 коп.
Представники сторін:
позивача - Лисенко В.М.;
відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Амо Лізинг» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аір Індастріал Філтерс» про стягнення 676 824 грн. 18 коп., з яких: 426 609 грн. 25 коп. основного боргу, 37 088 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 47 047 грн. 12 коп. пені та 166 079 грн. 60 коп. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснював належним чином та в повному обсязі періодичні лізингові платежі згідно Генерального договору фінансового лізингу № ФЛ/10/10/2022 від 01.12.2022 та договору фінансового лізингу № 1 від 01.02.2023.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки не повідомив суд належним чином, вимоги суду викладені в ухвалі від 21.03.2025 не виконав. На адресу суду повернувся конверт з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Калина - Автолізинг», яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Амо Лізинг» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аір Індастріал Філтерс» (лізингоодержувач) укладено Генеральний договір фінансового лізингу № ФЛ/10/10/2022 відповідно до п. 1.1. умов якого лізингодавець зобов'язується набути у свою власність і передати лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене (обране) лізингоодержувачем майно (предмет лізингу), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна постачальника, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у відповідному договорі фінансового лізингу, що є невідмінною частиною цього Генерального договору, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього Генерального договору та відповідно до договору, а в кінці строку дії договору має право придбати предмет лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у відповідному договору.
Лізингоодержувач самостійно на свій ризик обирає предмет лізингу та його продавця (постачальника), найменування якого зазначається у відповідному договорі (продавець). Відповідальність за ризики, пов'язані з вибором продавця, вартістю предмета лізингу, невиконанням або неналежним виконанням продавцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу/поставки/комісії предмета лізингу, невідповідністю предмета лізингу цілям його використання, несе лізингоодержувач. Продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.
Сторони погоджуються, що будь-які несправності, технічні або інші дефекти предмета лізингу, виявлені після підписання акту прийому-передачі предмета лізингу, є ризиком лізингоодержувача, лізингодавець не несе жодних витрат у зв'язку з вищевказаними несправностями. Такі несправності або дефекти не звільняють лізингоодержувача від належного виконання ним своїх зобов'язань за Генеральним договором та відповідним договором, включаючи оплату лізингових платежів.
Лізингодавець зобов'язаний попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним.
Зобов'язання лізингодавця з придбання предмета лізингу виникають після оплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу згідно з умовами відповідного договору.
Відповідно до п. 2.1. Генерального договору всі платежі за користування відповідним предметом лізингу лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків лізингодавця. У разі необхідності рахунки на оплату можуть надаватися лізингодавцем по факсу та/або на е-mail лізингоодержувача.
Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості предмету лізингу і винагороду (комісію) лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, які встановлюються у додатках до цього Генерального договору та/або відповідного договору.
Сума лізингових платежів за користування предметом лізингу зазначається у відповідному договорі і може змінюватись на умовах, передбачених Генеральним договором. Порядок, розмір та терміни оплати лізингоодержувачем лізингових платежів певного предмета лізингу встановлюються в графіку платежів, який зазначається у відповідному договорі.
Всі лізингові платежі за користування предметом лізингу лізингоодержувач зобов'язаний оплачувати не пізніше на дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіка платежів відповідного договору. Якщо дата оплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інший) день, то датою оплати такого лізингового платежу вважається наступний за ним робочий день. Датою здійснення лізингового платежу вважається дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок лізингодавця.
Згідно п. 3.1. Генерального договору предмет лізингу реєструється на ім'я лізингодавця. Лізингодавець зобов'язаний передати лізингоодержувачу вже зареєстрований предмет лізингу.
Лізингодавець сповіщає лізингоодержувача про готовність до передачі у володіння та користування предмета лізингу, зазначеного у специфікації, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту фактичного отримання лізингодавцем предмета лізингу у продавця за адресою, вказаною у відповідному договорі.
Лізингоодержувач в особі свого уповноваженого представника зобов'язаний прийняти предмет лізингу від лізингодавця протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання від лізингодавця повідомлення про готовність предмета лізингу до передачі.
Пунктом 3.2. Генерального договору встановлено, що приймання лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі предмета лізингу. Одночасно з актом прийому-передачі предмета лізингу лізингоодержувачу передається реєстраційна, технічна документація, комплект ключів, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ЦВ) та інші документи зі страхування, а також оформлюється (в тому числі реєструється згідно з вимогами чинного законодавства) весь необхідний для цілей бухгалтерського і податкового обліку комплект документів (видаткова накладна, податкова накладна).
Протягом всього терміну дії відповідного договору предмет лізингу є власністю лізингодавця (п. 7.1. договору).
Після закінчення терміну лізингу відповідного договору право власності на предмет лізингу переходить від лізингодавця до лізингоодержувача з урахуванням положень п. 7.3. Генерального договору. У разі, якщо умови відповідного договору передбачають наявність викупної вартості предмета лізингу, лізингоодержувач має пріоритетне право набути предмет лізингу собі у власність, сплативши лізингодавцю викупну вартість предмета лізингу, а лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу право власності на предмет лізингу за відповідним договором (п. 7.2. Генерального договору).
Пунктом 7.3. договору визначено, що право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача лише за умови відсутності заборгованості за лізинговими платежами (в тому числі неоплаченої викупної вартості предмета лізингу), неоплачених витрат лізингодавця, а також неоплачених штрафних санкцій та невідшкодованих підтверджених збитків лізингодавця за договорами, укладеними в межах цього Генерального договору або за будь-якими іншими договорами, які були або будуть укладені між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що підтверджується актом звіряння розрахунків, підписаними сторонами.
На виконання умов Генерального договору, 01.02.2023 року сторони уклали договір фінансового лізингу № 1 за умовами якого лізингодавець зобов'язується набути у свою власність і передати лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене згідно заяви від 01.12.2022 р. (додаток № 3) обраний лізингодавцем предмет лізингу, а саме: RENAULT, вживаний сідловий тягач 440, 2015 р. випуску, заводський номер № VF611A364GD003034 строком на 36 місяців.
Вартість предмету лізингу складає 1 846 388,74 грн., у тому числі ПДВ - 307 731,46 грн.; викупна вартість (останній 37-й платіж лізингоодержувача) - 40 077,49 грн.; аванс - 24 %, що становить 443 133,30 грн., у тому числі ПДВ - 73 855,55 грн.; адміністративний платіж - 5 154,25 грн.
Також даним договором встановлений графік лізингових платежів на 37 місяців, який складається із платежів, що відшкодовують вартість предмету лізингу, винагорода лізингодавця та щомісячний лізинговий платіж лізингоодержувача.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по Генеральному договору виконав в повному обсязі та передав відповідачу у володіння та користування предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі лізингу від 10.02.2023 р. та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Оскільки відповідач належним чином не виконував умови договору, позивачем 21.01.2025 було направлено на його адресу повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу № 21012025/1, в якому повідомив відповідача також про те, що з дати припинення (розірвання) договорів фінансового лізингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Аір Індастріал Філтерс» втрачає право володіння та користування предметом лізингу та зобов'язаний повернути позивачу предмет лізингу.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у фінансовий лізинг, окрім загальних норм, здійснюється також спеціальними нормами, якими врегульовані відносини лізингу.
Статтею 1 Закону України “Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу (несплачених лізингових платежів) в сумі 426 609 грн. 25 коп. коп. є обґрунтованими, та підлягають судом задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 37 088 грн. 21 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Розрахунок інфляційних втрат відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача штраф та пеню за неналежне виконання умов договору.
Відповідно до п. 6.1.1. Генерального договору за невиконання або неналежне виконання умов Генерального договору та/або відповідного договору лізингодавець має право стягнути шляхом направлення відповідної вимоги/рахунку (в тому числі на електронну адресу лізингоодержувача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сторони дійшли згоди, що при нарахуванні пені відповідно до умов цього пункту Генерального договору не застосовується положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України в редакції, що діє на момент укладання договору. Пеня нараховується за весь строк прострочення до повного погашення заборгованості.
Позивачем нарахована пеня за період з 21.07.2024 по 07.03.2025 (145 днів) в розмірі 47 047 грн. 12 коп.
Відповідно до п. 6.1.2. Генерального договору у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів за відповідним договором, крім пені, передбаченої п. 6.1.1. Генерального договору, лізингоодержувач оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 (двох) до 10 (десяти) днів - у розмірі 5 % (п'яти відсотків) від суми простроченої заборгованості, від 11 (одинадцяти)до 20 (двадцяти) днів - 10 % (десять відсотків) від суми простроченої заборгованості, понад 20 (двадцять) днів - 15 % (п'ятнадцять відсотків) від суми простроченої заборгованості.
Позивачем нарахований штраф в розмірі 18 447 грн. 99 коп. (5 % за період прострочення від 2 до 10 днів від простроченої заборгованості) + 36 895 грн. 98 коп. (10 % за період прострочення від 11 до 20 днів від простроченої заборгованості) + 55 343 грн. 97 коп. (15 % за період прострочення більше 20 днів від простроченої заборгованості).
Всього на загальну суму 110 687 грн. 97 коп.
Відповідно до п. 6.1.4. Генерального договору за використання предмета лізингу не за призначенням, невиконання обов'язку з утримання його у відповідності з технічними умовами, правилами технічної експлуатації і інструкціями продавця (виробника) предмета лізингу (у тому числі, але не обмежуючись, нездійснення гарантійного обслуговування), ненадання предмету лізингу для обов'язкового технічного огляду, штраф у розмірі 2 % (два відсотки) від вартості предмету лізингу, зазначеної у відповідному договорі за кожен випадок такого порушення.
Позивачем нарахований штраф в розмірі 36 927 грн. 77 коп.
Відповідно до п. 6.1.5. Генерального договору за недопущення до інспектування предмета лізингу - штраф у розмірі 1 % (один відсоток) від вартості предмета лізингу, зазначеної у відповідному договорі за кожен випадок такого правопорушення.
Позивачем нарахований штраф в розмірі 18 463 грн. 89 коп.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 166 079 грн. 60 коп. штрафута 47 047 грн. 12 коп. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми витрат з надання правової допомоги в розмірі 30 000 грн. 00 коп.
18.03.2025 року між позивачем (клієнт) та адвокатом Лисенко Віталієм Миколовичем був укладений договір про надання правової допомоги № 18/03-2025, відповідно до п. 1.1. якого адвокат зобов'язується надати клієнту, відповідно до умов договору та додаткових угод до нього, правову допомогу з питань захисту будь-яких прав клієнта (без виключення) перед будь-якими третіми особами, у всіх без виключення судах на території держави України, інших підприємствах, установах організаціях, а клієнт зобов'язується оплатити адвокату гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору. Гонорар (винагорода) є платою адвокату за надання правової допомоги та ніяким чином не пов'язані з передачею цих коштів будь-яким третім особам.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 4 до договору вартість правової допомоги, що надається клієнту в межах справи за позовом ТОВ «Амо Лізинг» до ТОВ «Аір Індастріал Філтерс» про стягнення заборгованості становить - 30 000,00 грн. та сплачується клієнтом впродовж 30 календарних днів після ухвалення остаточного рішення по справі на картковий рахунок.
Також надання правових послуг підтверджується актом приймання - передачі правової допомоги від 07.07.2025 р.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 30 000 грн. 00 коп. обґрунтованою та правомірною.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236-240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «Аір Індастріал Філтерс» (07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 14, оф. 40, код ЄДРПОУ43887304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амо Лізинг» (04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 34, код ЄДРПОУ 36218798) 426 609 (чотириста двадцять шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 25 коп. основного боргу, 37 088 (тридцять сім тисяч вісімдесят вісім) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 47 047 (сорок сім тисяч сорок сім) грн. 12 коп. пені, 166 079 (сто шістдесят шість тисяч сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. штрафу, 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 10 152 (десять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 36 коп. судового збору.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 23.10.2025 року.
Суддя Л.Я. Мальована