ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
м. Київ
23.10.2025справа № 910/12790/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська площа» (вул. Кудрявська, буд. 24А, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 44909983)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
без виклику представників сторін,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська площа» (далі - ОСББ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 28.05.2025.
Відповідно до пунктів 4 і 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто, предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
Підстави позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Фактичні підстави позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правові підстави позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Так, відповідно до автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ОСББ (в особі представника Кабанової Ольги Олегівни ) подало до Господарського суду міста Києва три позовні заяви з однаковими предметом спору та підставами, лише змінено відповідачів, які є новообраними членами правління ОСББ, а саме:
- згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 14.10.2025 позов подано ОСББ до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 28.05.2025, який передано на розгляд судді Марченко О.В., справа №910/12790/25;
- згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 14.10.2025 позов подано ОСББ до ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 28.05.2025, який передано на розгляд судді ОСОБА_4 , справа №910/12791/25.
- згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 14.10.2025 позов подано ОСББ до ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 28.05.2025, який передано на розгляд судді Привалову А.І., справа №910/12792/25;
Разом з тим, у провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Ягічева Н.І.) перебуває справа №910/7726/25 за позовом ОСББ до ОСОБА_3 про визнання загальних зборів ОСББ такими, що не відбулись 28.05.2025 о 19 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, у всіх вказаних справах підстави позовів є ідентичними (незгода ОСББ з обранням нового складу правління ОСББ).
Крім того, відповідно до автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» матеріали позовних заяв ОСББ від 14.10.2025 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 28.05.2025, не містять підтвердження сплати судового збору за подання вказаних позовів.
Наведене свідчить про намагання ОСББ здійснити маніпуляцію з автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до частин першої та другої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. (частина друга статті 43 Господарського процесуального кодексу України).
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам з метою, яка не співпадає із завданням господарського процесу.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (частина третя статті 2 ГПК України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами - це принцип судочинства, який забороняє учасникам процесу використовувати свої права з метою, що суперечить закону, штучно затягувати розгляд справи або перешкоджати судовому рішенню. Це включає подання скарг на рішення, які не підлягають оскарженню, необґрунтовані відводи суддів, завідомо безпідставні позови або штучне об'єднання вимог для зміни підсудності.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Аналізуючи зазначені норми, можна дійти висновку, що обставинами, які доводять наявність зловживання процесуальними правами учасником справи є: наявність відповідного процесуального права в учасника справи; використання такого права завідомо без наявності як фактичних, так і юридичних підстав; реалізація процесуального права переслідує мету штучного маніпулювання процесуальним порядком розгляду справи.
Таким чином, оскільки ОСББ в особі представника Кабанової О.О. подано декілька позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, суд вбачає в діях позивача щодо подання даної позовної заяви зловживанням процесуальними правами з метою здійснення маніпуляції з автоматизованим розподілом справ між суддями.
З огляду на зазначене суд вважає за необхідне повернути позовну заяву заявнику без розгляду на підставі статті 43 ГПК України.
Керуючись статтями 43, 162, 174, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Визнати дії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Львівська площа» (вул. Кудрявська, буд. 24А, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 44909983) в особі представника Кабанової Ольги Олегівни щодо подання позовної заяви до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання недійсним рішення загальних зборів зловживанням процесуальними правами.
2. Позовну заяву і додані до неї документи повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Львівська площа» (вул. Кудрявська, буд. 24А, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 44909983) без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 23.10.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Оксана Марченко