ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.10.2025Справа № 910/4907/25
За позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс"
про стягнення 566993,52 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 32448,94 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Мітічкін А.С.;
від відповідача - не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс"(далі - відповідача) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) 566993,52 грн пені за договором поставки №53-129-01-20-02134 від 26.06.2020, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань вчасно поставити товар.
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4907/25 за вищевказаними позовними вимогами, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
08.05.2025 відповідачем через систему "Електронний суд" було подано відзив на позовну заяву, який зареєстровано канцелярією суду 09.05.2025.
14.05.2025 позивачем подано відповідь на відзив.
Під час дослідження судом матеріалів справи, було встановлено, що відповідач до відзиву на позовну заяву долучив зустрічну позовну заяву з додатками до неї, у зв'язку із чим суд передав до відділу канцелярії суду зустрічний позов для реєстрації його в системі "Діловодство спеціалізованого суду".
05.06.2025 працівниками канцелярії суду зареєстровано зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 32448,94 грн, яка складається із 25199,71 грн інфляційних втрат та 7249,23 грн 3% річних.
Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що відповідачем було поставлено позивачу товар за договором поставки №53-129-01-20-02134 від 26.06.2020, який позивач оплатив із прострочення строків оплати, у зв'язку із чим відповідачем було нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 05.06.2025 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 32448,94 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/4907/25, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначити на 02.07.2025.
Ухвалою суду від 10.09.2025 судом було ухвалено у закритті підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті на 13.10.2025.
Представник позивача у судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.10.2025 підтримав вимоги первісного позову та заперечив проти зустрічного щодо розрахунку 3% річних. Представник відповідача у судове засідання 13.10.2025.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником укладений договір поставки від 26.06.2020 № 53-129-01-20-02134 (далі - Договір), номер закупівлі в системі Prozorro UA-2020-04-17-006261-b.
Згідно з п. 1.1 Договору відповідач зобов'язаний в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити роз'єднувачі виробництва (Польща) (далі - Продукція) для потреб ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі - Кінцевий споживач), а позивач зобов'язується в порядку і на умовах визначних у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації (далі - Специфікація), яка є невід'ємною частиною Договору.
Сторони погодили у п. 4.2 Договору, що покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом 30-ти робочих днів з моменту підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі продукції.
Відповідно до умов п. 5.5 Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.
Згідно з п. 7.2 Договору за порушення строків поставки продукції за Договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої Продукції.
Відповідно до п. 12.1 Договору специфікації, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу за умови викладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами та скріплення печатками обох Сторін (за наявності).
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 24.05.2021 до Договору сторонами були внесені зміни до додатку № 1 (Специфікація) до Договору, та встановлено строк поставки продукції як «до 31.07.2021».
Як вбачається з видаткової накладної від 05.10.2021 № 8, яку підписано обома сторонами, відповідач здійснив поставку продукції 05.10.2021 на суму 4199952 грн.
У зв'язку із порушенням строків поставки товару за Договором позивачем на суму поставки товару нараховано 7% штрафу та пеню.
Позивачем надсилалась на поштову адресу відповідача претензія від 21.07.2022 № 4320/51 про неналежне виконання зобов'язань, стягнення пені та штрафних санкцій за порушення строків поставки продукції згідно п. 7.2 Договору.
Відповідач вимоги претензії не виконав, що стало підставою для звернення до суду з указаним позовом.
Відповідач заперечуючи проти вимог позову зазначає, що позивачем було пропущено строки позовної давності для звернення із позовом про стягнення штрафних санкцій та порушено строки оплати вартості поставленого за Договором товару, у зв'язку із чим відповідачем заявлено зустрічні позовні вимоги про стягнення 25199,71 грн інфляційних втрат та 7249,23 грн 3% річних за період з 30.11.2021 по 20.12.2021.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як вже було зазначено вище за умовами Додаткової угоди № 2 від 24.05.2021 до Договору строк поставки продукції встановлено до 31.07.2021.
Разом з тим, товар на суму 4199952 грн за Договором було поставлено відповідачем лише 05.10.2021, що підтверджується копією видаткової накладної №8 від 05.10.2021. З наведеного вбачається, що відповідачем порушено строк поставки починаючи з 01.08.2021.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Сторони погодили у п. 7.2 Договору, що за порушення строків поставки продукції за Договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Щодо тверджень відповідача стосовно пропуску строку позовної давності позивачем при зверненні до суду з указаним позовом, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 згідно із яким: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Дія карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 неодноразово продовжувалась. Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був відмінений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 год 00 хв 30.06.2023.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який в подальшому продовжувався та досі діє.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2023, Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 19, що на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Згідно із п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
У зв'язку із наведеним, станом на час подання позовної заяви строк позовної давності не закінчився, а звернення з даним позовом відбулось у межах позовної давності.
З розрахунку позивача викладеного у позові вбачається, що ним на суму непоставленого вчасно товару (4199952 грн) нараховано 7% штрафу у сумі 293996,64 грн та пеню (за період з 01.08.2021 по 04.10.2021) у сумі 272996,88 грн.
Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних сум штрафних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, а тому вимоги первісного позову у цій частині підлягають задоволенню.
Що ж стосується вимог зустрічного позову.
За умовами п. 4.2 Договору, що покупець сплачує вартість поставленої продукції протягом 30-ти робочих днів з моменту підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі продукції.
З матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі продукції було підписано між сторонами 18.10.2021.
Враховуючи умови п. 4.2 Договору позивач мав оплатити вартість продукції у строк до 29.11.2021 включно, проте як вбачається з пояснень відповідача, що не заперечується позивачем, оплата була здійснена 20.12.2021.
Враховуючи наведене, позивачем було порушено строки виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого за Договором товару.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З розрахунку відповідача викладеного у зустрічному позові вбачається, що ним на суму 4199952 грн нараховано позивачу на підставі ст. 625 ЦК України 25199,71 грн інфляційних втрат та 7249,23 грн 3 % річних.
Перевіривши надані позивачем розрахунки вказаних сум інфляційних втрат у сумі 25199,71 грн, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, а тому вимоги зустрічного позову в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідачем розраховуючи суму 3 % річних було враховано день оплати 20.12.2021 і на цей день нараховано 3% річних, з цього приводу суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16 міститься правовий висновок про те, що «день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.
Враховуючи викладене, судом було здійснено перерахунок 3% річних, у зв'язку із чим з позивача підлягає стягнення 3% річних у сумі 6904,03 грн. У решті заявленої до стягнення суми 3% річних суд відмовляє.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову, з покладенням судового збору на сторін в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Отже, в даному випадку, з огляду на задоволення первісного позову і часткове задоволення зустрічного позову наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування сум та судових витрат між сторонами.
Керуючись ст.ст. 86, 129, ст.ст. 232, 233, 237, ч. 11 ст. 238, ст. 240 ГПК України, суд
Первісний позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" про стягнення 566993,52 грн, що складається з 272996,88 грн пені та 293996,64 грн штрафу задовольнити повністю.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 32448,94 грн, що складається з 25199,71 грн інфляційних втрат та 7249,23 грн 3% річних задовольнити частково на суму 25199,71 грн інфляційних втрат та 6904,03 грн 3% річних.
У задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення 345,20 грн 3% річних відмовити.
Провести зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" (м. Київ, вул. Золотоустівська, 3; ідентифікаційний код 38855401) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) 272996 (двісті сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн 88 коп. пені, 261892 (двісті шістдесят одну тисячу вісімсот дев'яносто дві) грн 90 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору у сумі 4355 (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн 55 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 23.10.2025.
Суддя Р.Б. Сташків