ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.09.2025Справа № 910/972/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 "
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 2. Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 "
3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
прозахист ділової репутації та спростування недостовірної інформації
Суддя Смирнова Ю.М .
Секретар судового засідання Яніцький В.В .
Представники сторін:
від позивачаЩербак Є.М.
від відповідача-1не з'явилися
від відповідача-2Сич М.В.
від відповідача-3не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " звернулось до ІНФОРМАЦІЯ_4 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", інформацію, поширену в мережі інтернет Товариством з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_60";
- визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", інформацію, поширену в мережі інтернет Товариством з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_61";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " невідкладно, але не пізніше ніж на п'ятий день з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, спростувати поширену недостовірну інформацію щодо ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщенув мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІНФОРМАЦІЯ_13 шляхом розміщення в мережі інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 , у відповідних розділах, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів тощо, під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_62 ";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 невідкладно, але не пізніше ніж на п'ятий день з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, спростувати поширену недостовірну інформацію щодо ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщену в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_63 шляхом розміщення в мережі інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_17 , у відповідних розділах, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів тощо, під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_62 ".
Як стверджує позивач у позовній заяві, поширена відповідачами у спірних публікаціях недостовірна інформація щодо позивача, яка викладена у стверджувальній формі, завдає шкоди діловій репутації позивача, оскільки викликає негативну оцінку у відвідувачів відповідних вебсайтів про господарську діяльність позивача, створює у суспільства переконання у протиправності дій позивача та причетності останнього до пособництва державі-агресору, наслідком чого є зниження престижу позивача та формування у суспільства негативного ставлення до діяльності позивача, що може негативно вплинути і на результати господарської діяльності останнього та завдати позивачу значних збитків.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11.02.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/972/25; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 27.03.2025; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали; розгляд клопотання позивача про витребування інформації у відповідачів-1, 2 відкладено до дати проведення підготовчого засідання у справі.
04.03.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. Серед іншого відповідач-2 зазначає, що опублікована ним гостра критика не перевищує меж допустимої критики щодо позивача, а повідомлення будь-яких даних в межах публікацій зумовлене переважаючим суспільним інтересом, порівняно із потребою захисту немайнових прав позивача. При цьому, з огляду на природу поширеної інформації і, зважаючи на обставини її висловлювання, така інформація має розглядатися у контексті оскаржуваної статті у цілому як оціночні судження, а не чисті твердження щодо фактів , предмет оскаржуваної статті, а саме: розмірковування автора щодо закупівлі матеріалів, які мають російське походження під час війни, що забезпечили його успішну комерційну діяльність на ринку, представляють значний суспільний інтерес.
Як стверджує відповідач-2, автор не обвинувачує позивача у якійсь конкретній незаконній або аморальній поведінці, навіть якщо він зауважує про не зовсім достойні мотиви. Вислови, які оспорює позивач, якщо читати їх у контексті політичної ситуації в Україні та у контексті статті у цілому, мали на меті проілюструвати думку автора, що позивач не переймається походженням матеріалів для своєї продукції, що є нещирим по відношенню до численних громадян України в умовах війни та обумовлюється міркуваннями матеріальної вигоди, а факт імпорту позивачем ковбасної оболонки "Amiflex Т-3 Print", яка за характеристиками ідентична російській оболонці "Аміцел" виробництва компанії " ІНФОРМАЦІЯ_6 " (росія) під виглядом продукції, виробленої в Латвії, підтверджується документами, що були вилучені у позивача в ході досудового розслідування у справі №22024000000000810 від 11.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 Кримінального кодексу України.
Крім того, на думку відповідача-2, позивач зосередився лише на деяких частинах оскаржуваної статті, вилучених не тільки з контексту, а й із самого її змісту.
Також 04.03.2025 від відповідача-2 надійшла заява про направлення відзиву відповідачу-3 на електронну пошту.
12.03.2025 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що він не є власником і реєстрантом вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_18 у зв'язку з чим не є належним відповідачем у справі і, як наслідок, вимоги позивача до відповідача-1 є безпідставними.
24.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів -1, 2, в якій позивач проти тверджень відповідачів -1, 2, викладених у відзивах на позов, заперечив.
25.03.2025 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
26.03.2025 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 27.03.2025 суд відклав розгляд справи до 01.05.2025 про що повідомив позивача та відповідачів-1, 3 відповідною ухвалою суду.
У підготовчому засіданні 01.05.2025 представник позивача підтримав подане разом з позовною заявою 27.01.2025 клопотання про витребування доказів та просив витребувати у відповідачів-1, 2 інформацію про авторів статей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у тому числі їх повне прізвище ім'я та по-батькові, адресу реєстрації та проживання, ідентифікаційний номер та реквізити паспорта, з метою визначення у справі кола відповідачів.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.05.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/972/25 на 30 днів; у порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " інформацію про автора спірних статей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у тому числі їх повне прізвище ім'я та по-батькові, адресу реєстрації та проживання, ідентифікаційний номер та реквізити паспорта, телефон; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " інформацію про автора спірних статей ОСОБА_6 , у тому числі його повне прізвище ім'я та по-батькові, адресу реєстрації та проживання, ідентифікаційний номер та реквізити паспорта, телефон; зобов'язано витребувані даною ухвалою докази подати до суду у строк до 02.06.2025; відкладено підготовче засідання у справі на 05.06.2025.
19.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " надійшла заява на виконання вимог ухвали ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.05.2025.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025.
Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2025 заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні 07.08.2025 проти заявлених позовних вимог заперечив.
Відповідач-3 у судові засідання у справі представників не направив, відзиву на позов не надав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 07.08.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення, вступну та резолютивну частину якого буде проголошено 18.09.2025 після оголошеної перерви.
В судовому засіданні 18.09.2025 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-2 та позивача, ІНФОРМАЦІЯ_19
28.11.2024 в мережі Інтернет поширено статті аналогічного змісту під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_8 вилучає документи у виробника м'ясної продукції "Глобино"?", зокрема, в онлайн-медіа Телеграф, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_15 в ІНФОРМАЦІЯ_20 , на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_11 з посиланням на Телеграф, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_64"
Цього ж дня інші онлайн-медіа опублікували статті аналогічного змісту з посиланням на Телеграф як першоджерело, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ІНФОРМАЦІЯ_25 .
ІНФОРМАЦІЯ_12 в мережі Інтернет в ряді онлайн-медіа вдруге опубліковано статті схожого змісту під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_65", зокрема:
- в онлайн-медіа Телеграф, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_26 a саме: "ІНФОРМАЦІЯ_66";
- в онлайн-медіа ІНФОРМАЦІЯ_2 , на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_12 : "ІНФОРМАЦІЯ_67".
Крім того, цього ж дня інші онлайн-медіа опублікували статті аналогічного змісту з посиланням на Телеграф як першоджерело, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_21 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ,
ІНФОРМАЦІЯ_25 в мережі Інтернет в ряді онлайн-медіа втретє опубліковано статті.
Так, в онлайн-медіа Телеграф, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_16 було опубліковано статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_68 "
Згідно з оперативними даними, продукція, про яку йдеться, зовні нагадує продукцію " ІНФОРМАЦІЯ_6 " і "Amiflex T-3 Print", а сама схема з фіктивним маркуванням, ймовірно, мала на меті обійти санкційні обмеження. Також слідство вважає, що оболонка реалізовувалася через афілійовані підприємства, які змінювали ї класифікацію у податкових документах.
Позиція компанії " ІНФОРМАЦІЯ_7 "
ОСОБА_10 , яка в розмові з виданням представилася керівницею відділу маркетингу " ІНФОРМАЦІЯ_7 " заявила, що компанія не є фігурантом кримінального провадження. "Наразі немає жодного кримінального провадження відносно групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_7 " і жодного підприємства, яке входить в цю групу. СБУ зверталася до нас із запитом на тимчасовий доступ до документів", - зазначила вона.
Втім, наявні у редакції документи підтверджують що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є стороною у кримінальному провадженні, відкритому за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.111-2 КК України Пособництво державі-агресору.
ОСОБА_25 визнала співпрацю з постачальником, який фігурує у справі, та наголосила: "Ми маємо всі необхідні документи, які підтверджують, що країна походження цієї оболонки Латвія, а не росія. Звідки фактично завозиться оболонка я не знаю, ми не маємо змоги фізично контролювати кожного постачальника". Далі ОСОБА_11 додає, що до повномасштабного вторгнення ця оболонка завозилась через білорусь.
Це викликає питання: чи достатньо було покладатися лише на документи враховуючи обставини, що передували повномасштабному вторгненню? Чи могла компанія не знати?
Одним із ключових факторів, що ставить під сумнів заяви "Глобино" про незнання реального походження продукції, є унікальність оболонки, яку закуповує виробництво. російська компанія " ІНФОРМАЦІЯ_6 " має два патенти на гофровану волого-бар'єрну оболонку та формовану бар'єрну плівку, а також на способи їх виготовлення. Тобто, ці розробки є ексклюзивними.
З огляду на унікальність продукції, а також те, що " ІНФОРМАЦІЯ_7 " закуповувала її і до повномасштабного вторгнення, компанія навряд чи могла не знати, що її виготовляє лише одна компанія - " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Перехід на посередника з Латвії після початку війни, ймовірно, міг бути лише спробою приховати походження оболонки, оскільки зміна постачальника не усуває факт монопольного виробництва цієї продукції. В умовах санкційного законодавства та війни багато українських компаній запроваджують додаткові перевірки своїх постачальників, аби виключити співпрацю з російськими підприємствами. У цьому контексті дії "Глобино" викликають питання щодо належного контролю ланцюгів постачання. Очевидно, що в даному випадку було достатньо інформації для більш ретельного аналізу Маркери проросійських наративів у маркетинговій політиці. Збереження назви " ІНФОРМАЦІЯ_7 " замість "Глобине" стало ще одним предметом обговорення. Попри офіційну назву міста, компанія продовжує використовувати варіант, який асоціюється з російським контекстом. ОСОБА_25 пояснила це впізнаваністю бренду: "Ми прийняли рішення, що не будемо змінювати бренд, тому що це не обов'язково є відсилкою до російської мови, це так само може бути навмисно змінена одна буква, щоб не бути співзвучними з назвою міста".
Крім того, компанія стикалася із критикою через затримки у перейменуванні таких продуктів, як "московська ковбаса" та "російський сир". Хоча зрештою зміна назв була виконана, цей процес тривав значно довше, ніж у інших українських брендів.
Як реагують інші компанії?
Багато українських компаній адаптували свої маркетингові стратегії до нових реалій. Наприклад, бренд " ІНФОРМАЦІЯ_29 " змінив назву на " ІНФОРМАЦІЯ_30 " підкреслюючи свою національну ідентичність. Інші бізнеси впроваджують системи контролю, що дозволяють чітко відстежувати походження сировини, навіть у складних ланцюгах постачання.
Ситуація з "Глобино" виявила низку важливих питань щодо прозорості бізнесу в Україні.
Попри запевнення керівництва, залишаються сумніви y тому, чи достатньо компанія зробила для перевірки своїх постачальників. Маркетингові рішення також викликають неоднозначну реакцію, зокрема у контексті усвідомлення національної ідентичності.
За даними нашого видання, СБУ продовжує розслідування, яке проводиться відповідно до статті 111-2 Кримінального кодексу України. Його результати стануть важливим сигналом для бізнесу, якого рівня відповідальності очікують споживачі та держава у воєнний час".
У свою чергу онлайн-медіа Апостроф, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_13 було опубліковано статтю під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_7 " продовжує співпрацю з російським бізнесом із 2014 року до сьогодні", а саме:
"Історія про можливу співпрацю групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_7 " з російським бізнесом почалася наприкінці листопада, коли ІНФОРМАЦІЯ_8 провела обшуки на підприємствах компанії. Правоохоронці підозрюють, що " ІНФОРМАЦІЯ_7 " використовує ковбасну оболонку російського виробництва, яка постачається через підставні компанії під виглядом латвійської продукції. А додаткові факти вказують на те, що зв'язки " ІНФОРМАЦІЯ_7 " з російським бізнесом мають давню історію.
У цьому матеріалі ми зібрали всі доступні факти, щоб зрозуміти чи могла компанія не знати про реальне походження своєї сировини та наскільки обґрунтовані претензії слідчих.
Як " ІНФОРМАЦІЯ_7 " могло купувати оболонку з росії через посередників?
За матеріалами досудового розслідування, ковбасна оболонка "Amiflex T-3 Print", яку використовує "Глобино", могла виготовлятися російською компанією " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". Це одна з провідних компаній світу у виробництві пластикової ковбасної оболонки, яка займає перше місце в росії та Східній Європі.
Поставки здійснювалися через компанію ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 ". Ця фірма, за підозрою слідства, наносила на оболонку фіктивне маркування латвійської компанії SІA " ІНФОРМАЦІЯ_27 ", адже за своїми характеристиками продукція ідентична оболонці "Аміцел", виробленій "Атлантіс-Пак". Далі товар постачався на афілійовані підприємства ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_9 " і ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", звідки він потрапляв до "Глобино". Ковбасна оболонка " ІНФОРМАЦІЯ_32 " є унікальною продукцією, яка виготовляється виключно російською компанією " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". У 2022 році ця компанія отримала патенти на свою плівку, підтвердивши своє монопольне становище на ринку.
Відсутність альтернативних виробників робить очевидним російське походження цієї продукції для всіх учасників ланцюга постачання. Для отримання доказів слідчі СБУ звернулися до суду, який зобов'язав " ІНФОРМАЦІЯ_1 " надати документи для перевірки. Наразі слідство триває.
Сумнівні компанії в ланцюгу постачання.
ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 ", через яке постачалася ковбасна оболонка, належить ОСОБА_12 зареєстрованому в Луганську. У минулому він керував компанією " ІНФОРМАЦІЯ_33 ", яке сьогодні належить громадянину росії ОСОБА_13 .
ОСОБА_14 є і серед власників ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_9 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", про яких згадувалось у клопотанні слідчих СБУ. Також серед власників цих фірм є ОСОБА_15 з Луганську. Людина з таким же іменем серед засновників російської фірми ООО " ІНФОРМАЦІЯ_34 ".
Юридична адреса компанії " ІНФОРМАЦІЯ_34 " знаходиться в житловому приватному будинку у місті Батайськ, Ростовська область. Завод ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 " знаходиться недалеко звідси. Близькість ООО " ІНФОРМАЦІЯ_34 " та ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 " дозволяє зробити припущення, що це той самий ОСОБА_15 . Цікаво, що сам " ОСОБА_16 " мав дочірнє підприємство в Україні - " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". У 2023 році це підприємство було націоналізоване та передане ІНФОРМАЦІЯ_36 .
Материнська компанія " ІНФОРМАЦІЯ_35 " належить до групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_37 ", власник якої ОСОБА_17 - мільярдер президент футбольного клубу ПАОК, екс-депутат державної думи рф 4-5 скликань (2003-2011 років).
Історія співпраці " ІНФОРМАЦІЯ_7 " з російськими структурами.
Зв'язки " ІНФОРМАЦІЯ_7 " з російським бізнесом простежуються ще з 2014 року. Тоді ж, після анексії Криму, група компаній створила підприємство y Сімферополі, яке працювало до 2019 року. Засновницею цього підприємства вказана ОСОБА_18 , яка також займала керівні посади у структурах "Глобино" у 2016-2017 роках: вона керувала в різні періоди ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_38 " та " ІНФОРМАЦІЯ_39 ", яка також входить до групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_7 ".
Також відомо, що власник " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", ОСОБА_9 , до 2013 року був серед засновників компанії " ІНФОРМАЦІЯ_40 ", яка згодом була передана ОСОБА_19 , зареєстрованого у місті Алушта, Крим. За даними ІНФОРМАЦІЯ_41 , інша його компанія, ПП " ІНФОРМАЦІЯ_69 ", могла бути перереєстрована за російським законодавством.
Чи могла компанія не знати про походження оболонки?
Факти, наведені у статті свідчать, що у " ІНФОРМАЦІЯ_7 " не могли не знати про реальне походження ковбасної оболонки, яку використовують. Унікальність продукції, зв'язки постачальників із росією, історія роботи в окупованому Криму та співпраця з російським бізнесом ставлять під сумнів прозорість діяльності компанії. Якщо згадати попередні скандали із затягуванням відмови від продукції "ковбаса московська" та "сир російський", а також те, що бренд до сих пір використовує російську назву " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", а не український варіант " ІНФОРМАЦІЯ_42 " - усе разом виглядає як цілеспрямована політика компанії.
Ситуація навколо " ІНФОРМАЦІЯ_7 " привертає увагу до важливості прозорого ведення бізнесу та дотримання національних інтересів у воєнний час. Остаточні висновки залежатимуть від результатів розслідування, яке триває".
В цей же день інші онлайн-медіа опублікували статті аналогічного змісту з посиланням на Апостроф як першоджерело, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_21 .
Відповідні статті були розміщені у мережі Інтернет на сайтах, доступ до яких є вільним, в режимі відкритого доступу, зокрема, щодо першої статті Телеграф наявна інформація про більш ніж 25 тисяч переглядів, щодо статей Апостроф - 47, 1 та 152 поширень у Facebook відповідно.
Як стверджує позивач, вказана інформація є недостовірною, негативною і такою, що порушує ділову репутацію ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", до якої входить позивач, який є володільцем однойменної торгової марки.
Позивач вважає, що у даному випадку існує сукупність обставин, що свідчить про юридичний склад правопорушення, а саме: поширення недостовірної інформації про позивача в онлайн-медіа на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_14 та ІНФОРМАЦІЯ_17 ; інформація, поширена відповідачами, містила дані, що пов'язані безпосередньо з ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який є володільцем однойменної торгової марки "Глобино" та входить до групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", і така інформація легко пов'язується з його особою; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
На думку позивача, вказана вище інформація висловлена саме у формі констатації фактів, ці висловлювання не є оціночними судженнями, які не підлягають верифікації, тобто відповідності дійсним фактам, а перевірка достовірності викладеної інформації є цілком можливою.
Оскільки відповідна інформація є негативною по відношенню до ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в ній стверджується про порушення зазначеним товариством норм чинного законодавства та національних інтересів, наведені вище висловлювання містять думки та тези, в яких, як про доведений факт, вказується про існування певних обставин участі позивача у кримінальному провадженні за ст.111-2 Кримінального кодексу України - пособництво державі-агресору, зазначається про вилучення документів під час обшуку, стверджується про обізнаність позивача стосовно походження продукції, яку він закуповував, а такі дії є систематичними та триваючими, то позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається.
Також, позивач зазначив, що відповідачі отримали інформацію з невідомих та неперевірених джерел, у подальшому поширили інформацію з обмеженим доступом, яку отримали незаконно, у поза процесуальний спосіб, а станом на даний час відсутнє кримінальне провадження щодо ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", у тому числі за ст.111-2 Кримінального України, а також вирок суду, аналогічно щодо посадових осіб товариства, а також будь-якої іншої юридичної особи, яка входить до групи компаній " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", у зв'язку з чим інформація, поширена відповідачами у статтях є такою, що не відповідає дійсності та завдає непоправної шкоди особистим немайновим правам позивача - діловій репутації.
У свою чергу відповідач-1 та відповідач-2 не визнають обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідач-3 відзиву на позов не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
У ст.34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб (ст.68 Конституції України).
За змістом ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Здійснення свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та інше), передбачених ст.10 Конвенції, пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20).
Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України).
У ч.1 ст.94 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством (ч.1 ст.201 Цивільного кодексу України).
Згідно із ст.200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
У ст.5 Закону України "Про інформацію" визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 2 ст.7 Закону України "Про інформацію").
За змістом ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст.277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У статті 30 Закону України "Про інформацію" визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина 1). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (частина 2).
Європейський суд з прав людини зазначав, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати (постанова Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/10429/18).
При вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною, має бути визначено характер такої інформації та з'ясовано, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанова Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №910/19082/16).
Позивач повинен довести факт поширення недостовірної інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (такий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів ІНФОРМАЦІЯ_43 від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).
Таким чином, з огляду на положення процесуального закону (ст.ст.236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 Господарського процесуального кодексу України) суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
За змістом положень ст.ст.14, 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Разом із тим, у ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч.1 ст.73, частин 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип змагальності (ст.13 Господарського процесуального кодексу України) і принцип рівності сторін (ст.7 Господарського процесуального кодексу України), що пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що 22.11.2024 у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень були опубліковані ухвали у справах №761/40772/24 від 04.11.2024 та №761/40773/24 від 04.11.2024, в яких, зокрема, вказано, що слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції ОСОБА_21 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000810 від 11.09.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 Кримінального кодексу України, про тимчасовий доступ до речей і документів встановив, що до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло погоджене прокурором ОСОБА_22 , у встановленому законом порядку, клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції ОСОБА_21 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000810 від 11.09.2024, про тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 ", яке обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000810 від 11.09.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 Кримінального кодексу України. Органом досудового розслідування, за результатами аналізу суб'єктів зовнішньо економічної діяльності, які здійснюють імпорт поліамідної оболонки для ковбасних виробів, встановлено, що ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 " здійснює імпорт поліамідної ковбасної оболонки типу "Amiflex T-3 Print", виробником якої можливо є ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 ", а в документах, поданих до митного оформлення виробником продукції зазначається SIA " ІНФОРМАЦІЯ_27 " (Латвія). При цьому, за наявними оперативними даними, відповідно до властивостей поставленої оболонки на територію України даний тип продукції ідентичний з оболонкою "Аміцел", яка виготовляється компанією ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 " (росія). Таким чином, є підстави вважати, що на упаковку з продукцією компанії " ІНФОРМАЦІЯ_6 " наноситься фіктивне маркування де зазначено виробником компанію SIA " ІНФОРМАЦІЯ_27 " (Латвія).
Також, як вказано в ухвалах у справах №761/40772/24 від 04.11.2024 та №761/40773/24 від 04.11.2024 подальшим аналізом податкової звітності та Єдиного реєстру податкових накладних щодо сформованого податкового кредиту та зобов'язань ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 " встановлено, що останнє здійснює реалізацію оболонки виключно на адресу афілійованих підприємств, а саме: ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_9 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", а з метою уникнення уваги від податкових та правоохоронних органів під час реалізації оболонки здійснюється підміна номенклатури товару з "Поліамідна ковбасна оболонка Amiflex T-3 Print" на "Поліамідна оболонка РФ, ТБФ".
В подальшому, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_9 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 " реалізовують зазначену продукцію на адресу реальних м'ясокомбінатів - виробників ковбасної продукції, а саме: ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДР НОМЕР_1 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_44 " (код ЄДР НОМЕР_2 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_45 " (код ЄДР НОМЕР_3 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_46 " (код ЄДР НОМЕР_4 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_47 " (код ЄДР НОМЕР_5 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_48 " (код ЄДР НОМЕР_6 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_49 " (код ЄДР НОМЕР_7 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_50 " (код ЄДР НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_9 ), що свідчить про те, що невстановлені службові особи ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 " (код ЄДР НОМЕР_10 ), усвідомлюючи свою протиправну діяльність, вчиняють умислі дії, спрямовані на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам держави агресора.
При цьому, не бажаючи для себе наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин, службові особи ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 " (код ЄДР НОМЕР_10 ) продавцем вказаної продукції зазначають SIA " ІНФОРМАЦІЯ_27 " (Латвія), замість реального російського виробника ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 " (росія) та змінюють номенклатури товару при його реалізації з "Поліамідна ковбасна оболонка Amiflex T-3 Print" на "Поліамідна оболонка РФ, ТБФ", а тому з метою проведення слідчих (розшукових) дій, а також призначення та проведення судових експертиз надано дозвіл старшому слідчому в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України капітану юстиції ОСОБА_21 , а також слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні за наведеним переліком, іншим слідчим слідчої групи, а також прокурорам групи прокурорів, на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 " та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 ", з можливістю вилучення засвідчених належним чином копій, а саме: договорів, укладених ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 " (код ЄДР НОМЕР_11 ) з покупцями продукції, поставленої ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_31 " (код ЄДР НОМЕР_10 ), а саме: ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДР НОМЕР_1 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_44 " (код ЄДР НОМЕР_2 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_45 " (код ЄДР НОМЕР_3 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_46 " (код ЄДР НОМЕР_4 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_47 " (код ЄДР НОМЕР_5 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_48 " (код ЄДР НОМЕР_6 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_49 " (код ЄДР НОМЕР_7 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_50 " (код ЄДР НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_9 ), а також, повного пакету документів на їх виконання: додаткові угоди, специфікації, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, вантажні митні декларації, банківські виписки, сертифікати якості товару, меморіальні ордери, що підтверджують факт оплати товару, договори укладені з перевізниками товарів, платіжні доручення, що підтверджують оплату транспортних послуг, документи податкової звітності, де відображені фінансово-господарські взаємовідносини з вказаними суб'єктами господарювання, документи, які не увійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов'язані з виконанням таких договорів, за період з 24.02.2022 по 23.10.2024, оскільки зазначені документи містять фактичні дані, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також інші обставини скоєння кримінального правопорушення.
Крім того суд зазначає, що 11.12.2024 у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/26789/24 від 01.11.2024 з мотивуванням, яке тотожне ухвалам у справах №761/40772/24 від 04.11.2024 та №761/40773/24 від 04.11.2024, в якій, зокрема, вказано про зобов'язання посадових осіб ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " надати слідчим за наведеним переліком, дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів, з можливістю вилучення їх завірених належним чином копій, які знаходяться у володінні ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а саме: договорів, укладених між ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДР НОМЕР_1 ) та ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 " (код ЄДР НОМЕР_11 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_9 " (код ЄДР НОМЕР_12 ), а також, повного пакету документів на їх виконання: додаткові угоди, специфікації, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, банківські виписки, сертифікати якості товару, меморіальні ордери, що підтверджують факт оплати товару, договори укладені з перевізниками товарів, платіжні доручення, що підтверджують оплату транспортних послуг, документи податкової звітності, де відображені фінансово-господарські взаємовідносини з вказаним суб'єктом господарювання, документи, які не увійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов'язані з виконанням вказаного контракт, за період з 24.02.2022 по 23.10.2024; відомостей про використання у виробництві продукції товарів, поставлених ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_10 " (код ЄДР НОМЕР_11 ), ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_9 " (код ЄДР НОМЕР_12 ) на адресу ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (код ЄДР НОМЕР_1 ) за період з 24.02.2022 по 23.10.2024.
В мережі Інтернет у вільному доступі також опубліковано лист ІНФОРМАЦІЯ_51 від 27.03.2025 №6/4143, де у відповідь на депутатське звернення від 20.03.2025 №23019/15-2025/63917 щодо надання інформації повідомлено, що слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2024 за №22024000000000810 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 Кримінального кодексу України під час якого досліджуються факти незаконного ввезення та реалізації на території України рядом суб'єктів господарювання поліамідної оболонки для ковбасних виробів " ІНФОРМАЦІЯ_32 ", яка виготовляється компанією ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 " (росія). 27.11.2024 слідчими, які входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні на виконання ухвали слідчого судді, здійснено тимчасовий доступ до речей і документів ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". В ході огляду отриманих документів встановлено, що зазначене товариство не здійснювало імпорт поліамідної ковбасної оболонки "Amiflex T-3 Print", яка за характеристиками ідентична оболонці "Аміцел", виробництва компанії ООО ПКФ " ІНФОРМАЦІЯ_35 " ( ІНФОРМАЦІЯ_52 ). Разом з тим, ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " купувало таку продукцію інших суб'єктів господарювання-резидентів України, діяльність яких досліджується під часу досудового розслідування даного кримінального провадження. Інші відомості, які здобуті у вказаному кримінальному провадженні становлять таємницю досудового розслідування, з урахуванням вимог ст.222 КПК України та не підлягають розголошенню. Досудове розслідування триває.
Отже, з урахуванням викладеного, суд зазначає, що в оскаржуваних публікаціях відповідачів 1, 2 в мережі Інтернет, фактично проаналізовано інформацію, яка містилася в ухвалах слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справах №761/40772/24 від 04.11.2024 та №761/40773/24 від 04.11.2024. До того ж відповідачі 1, 2 у рамках журналістського розслідування мали можливість здобути додаткову інформацію щодо порушеного питання.
Таким чином поширена відповідачами 1, 2 інформація про дії ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідає дійсності, тобто є достовірною, а отже, в даному випадку відсутній склад юридичного правопорушення щодо поширення недостовірної інформації, і, як наслідок, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію та її спростування, оскільки така інформація не порушує особисте немайнове право позивача.
Водночас, суд зауважує, що в публікаціях відповідачів 1, 2 не йдеться про винуватість конкретної юридичної особи, а інші твердження відповідачів 1, 2 у публікаціях є їх власною суб'єктивною оцінкою, зробленою на підставі раніше вказаних відомостей, а отже поширена відповідачами 1, 2 інформація є достовірною та не потребує спростування, а оціночні судження відповідачів 1, 2, в силу ч.2 ст.30 Закону України "Про інформацію" не підлягають доведенню їх правдивості, отже, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову.
Також, з урахуванням принципу змагальності, позивач у справі як особа, яка стверджує про порушення його прав відповідачами, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - про те, що володільцями облікових записів та особами, які встановлюють порядок і умови використання веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_18 та ІНФОРМАЦІЯ_53 (тобто, власниками веб-сайтів в розумінні ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права"), є відповідачі у справі.
Для долучення до матеріалів справи позивачем надано довідку з відомостями про власника веб-сайту (вебсторінки), реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення від 20.01.2025 №6/2025-Д, видану Товариством з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_54 ".
У вказаній довідці міститься, зокрема, така інформація щодо доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 :
- доступність за доменним ім'ям вебсайту для публічного використання у мережі Інтернет: так;
- дата реєстрації доменного імені: 2016-08-30;
- дата внесення останніх змін щодо зареєстрованого доменного імені: 2024-08-01;
- дата завершення строку реєстрації доменного імені: 2025-08-30;
- інформація про реєстратора доменного імені: Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_55 ", місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;
- інформація про реєстранта доменного імені в службі WHOIS: відомості скриті;
- інформація про хостинг-провайдера: CloudFlare, Inc.
Отже, реєстратором та хостинг-провайдером доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 є українські та іноземні суб'єкти - юридичні особи.
За змістом вказаної довідки, за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_18 встановлено, що останній позиціонує себе в якості веб-сайту " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Ідентифікатори, розміщені на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_18 дозволяють зробити висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " є власником зазначеного веб-сайту.
Отже, довідка Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_54 " від 20.01.2025 №6/2025-Д не містить даних, що власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_18 є Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а в ній лише зазначається про те, що такі висновки можна зробити з огляду на ідентифікатори, розміщені на веб-сайті.
При цьому, надана позивачем довідка не підтверджує, що відповідач-1 є реєстрантом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 або отримувачем послуг хостингу.
За таких обставин, надана позивачем довідка Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_54 " від 20.01.2025 №6/2025-Д не є допустимим доказом на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_2 " є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_18
Крім того, позивачем було надано довідку з відомостями про власника веб-сайту (вебсторінки), реєстранта доменного імені або інформацією про його встановлення від 20.01.2025 №5/2025-Д, видану Товариством з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_54 ".
У вказаній довідці міститься, зокрема, така інформація щодо доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17 :
- доступність за доменним ім'ям вебсайту для публічного використання у мережі Інтернет: так;
- дата реєстрації доменного імені: 2011-10-13;
- дата внесення останніх змін щодо зареєстрованого доменного імені: 2024-01-12;
- дата завершення строку реєстрації доменного імені: 2025-10-13;
- інформація про реєстратора доменного імені: Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_56 ", місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
- інформація про реєстранта доменного імені в службі ІНФОРМАЦІЯ_57 : Vadim Osadchij, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;
- інформація про хостинг-провайдера: Cloudflare, Inc.
Отже, реєстратором та хостинг-провайдером доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 є українські та іноземні суб'єкти.
За змістом вказаної довідки, за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_53 встановлено, що останній позиціонує себе в якості вебпорталу "Telegraf". Ідентифікатори, розміщені на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_58 дозволяють зробити висновок про приналежність вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_53 Товариству з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та/або ОСОБА_1 .
Отже, довідка Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_54 " від 20.01.2025 №5/2025-Д не містить даних, що власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_53 є Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та/або саме Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , а в ній лише зазначається про те, що такі висновки можна зробити з огляду на ідентифікатори, розміщені на веб-сайті.
При цьому, надана позивачем довідка не підтверджує, що відповідач-2 або відповідач-3 саме як фізична особа-підприємець є реєстрантами/ом доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_53 або отримувачем послуг хостингу.
Також суд зазначає, що з наданих позивачем доказів неможливо встановити, що ОСОБА_24 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 та Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 є однією і тією ж особою.
За таких обставин, надана позивачем довідка Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_54 " від 20.01.2025 №5/2025-Д не є допустимим доказом на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_3 " та/або Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_59
Позивачем не надано доказів того, що власник доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_17 та ІНФОРМАЦІЯ_14 (відповідних сайтів) передав вказані доменні імена у власність або користування іншій особі, зокрема, відповідачам-1, 2, на підставі відповідного договору.
Крім того, позивач не звертався із запитами про надання інформації до реєстратора доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_14 - Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_55 ", що може надати відомості про власника спірного сайту, відмінні від наявних у матеріалах справи.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що саме відповідачі є авторами спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов'язків) або того, що відповідачі є власниками вебсайтів ІНФОРМАЦІЯ_53 та ІНФОРМАЦІЯ_18 на яких поширено спірну інформацію, а тому позові вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.
У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.10.2025
Суддя Ю.М. Смирнова