ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.10.2025Справа № 910/8314/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"
про стягнення 200532,18 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" про стягнення 200532,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки № ЦЗВ-04-01024-01 від 16.05.2024 та № ЦЗВ-01-01724-01 від 20.08.2024.
Ухвалою суду від 10.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
15.07.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 10.07.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8314/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
05.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, згідно умов договору поставка відбулась без прострочення, оскільки, для перевезення товар був зданий своєчасно.
11.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримує позовні вимоги та зазначає, що п. 4.6 договору стосується поставки товару залізничним, а не автомобільним транспортом. Натомість перевізника автомобільним транспортом відповідач з позивачем не погодив, в зв'язку з чим має нести відповідальність за прострочення.
13.08.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наполягав на необгрунтованості позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.05.2024 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-04-01024-01.
Також 20.08.2024 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (постачальник) укладено договір поставки № ЦЗВ-04-01724-01.
Відповідно до п. 1.1 договорів постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Згідно договору № ЦЗВ-04-01024-01 від 16.05.2024 найменування товару: прокат товстолистовий.
За договором № ЦЗВ-04-01724-01 від 20.08.2024 найменування товару: сплави (прокат товстолистовий, прокат тонколистовий, сталь оцинкована).
Згідно п. 1.3 договорів кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації до цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договорів постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах FCA пункт призначення - ст. Іларіонове; ст. Одеса-Застава-1; ст. Основна (або згідно рознарядки покупця) відповідно до Інкотермс у ред.. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами Інкотермс у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - ст. Іларіонове; ст. Одеса-Застава-1; ст. Основна (або згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (п. 4.2 договорів).
Відповідно до п. 4.5 договорів сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів: на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); вручається уповноваженому представнику постачальника під підпис; шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Як обумовлено п. 4.6 договорів, датою поставки товару вважається дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення, яка знаходиться в межах території України, на накладній (залізничній) на адресу вантажоодержувача - кінцевого одержувача, яка вказана в рознарядці покупця.
Пунктом 4.7 договорів визначено, що акт приймання-передачі товару зі сторони покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п. 4.3 цього договору, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього договору підписуються особами, відповідальними за приймання товару.
Згідно п. 6.4 договору № ЦЗВ-04-01024-01 від 16.05.2024 в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2024 сума договору становить 219817283,29 грн з ПДВ. Сума договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не оплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору.
Відповідно до п. 16.1 договору № ЦЗВ-04-01024-01 від 16.05.2024 в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2024 строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.03.2025.
Згідно п. 6.4 договору № ЦЗВ-04-01724-01 від 20.08.2024 в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2024 сума договору становить 71981408,88 грн з ПДВ. Сума договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не оплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього договору, окрім витрат передбачених п. 6.2.
Відповідно до п. 16.1 договору № ЦЗВ-04-01724-01 від 20.08.2024 в редакції додаткової угоди № 2 від 31.12.2024 строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.03.2025.
03.10.2025 позивач на електронну адресу відповідача направив: - рознарядку № ЦЗВ-20/4696 від 02.10.2024 за договором № ЦЗВ-04-01024-01 від 16.05.2024 з переліком та кількість товару, який має бути поставлений та зазначенням місця поставки; - рознарядку № ЦЗВ-20/4694 від 02.10.2024 за договором № ЦЗВ-04-01724-01 від 20.08.2024, в якій визначено перелік та кількість товару і місце його поставки.
В підтвердження обставин поставки товару за договором № ЦЗВ-04-01024-01 від 16.05.2024 до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі: № 95336178 від 29.10.2024 на суму 455085,16 грн, № 95335517 від 29.10.2024 на суму 2620701,96 грн, № 95341691 від 02.11.2024 на суму 613281,24 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів. В акті від 02.11.2024 позивачем вказано дату підписання ним акту - 12.11.2024.
Крім того, поставка товару на суму 613281,24 грн (товар згідно акту № 95341691 від 02.11.2024) підтверджується долученою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною № 23536968 від 02.11.2024, в якій зазначено дату розвантаження 12.11.2024.
В підтвердження обставин поставки товару за договором № ЦЗВ-04-01724-01 від 20.08.2024 до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі: № 95336486 від 29.10.2024 на суму 2402705,18 грн, № 95344840 від 02.11.2024 на суму 723599,93 грн. Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів. В акті від 02.11.2024 позивачем вказано дату підписання ним акту - 11.11.2024.
Крім того, поставка товару на суму 723599,93 грн (товар згідно акту № 95344840 від 02.11.2024) підтверджується долученою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною № 23540987 від 02.11.2024, на зворотному боці якої міститься дата - 11.11.2024.
Оскільки, на думку позивача, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язань за договорами, він звернувся з претензіями № ЦЗВ-20/5891 від 21.11.2024, № ЦЗВ-20/5892 від 21.11.2024, в яких вимагав сплатити штраф.
Відповідачем було надано відповіді на претензії № 2137 від 03.12.2024 та № 2138 від 03.12.2024, в яких вказано про належне виконання умов договорів та відсутність підстав для нарахування штрафу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно статті 175 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Згідно статті А2, А6 FCA Інкотермс 2020 продавець зобов'язаний поставити товар перевізнику або іншій особі, які призначені покупцем, в узгодженому пункті, якщо такий є в названому місці або забезпечити надання товару, поставленого у такий спосіб.
Відповідач забезпечив надання товару в строки обумовлені договором - 02.11.2024, що підтверджується долученими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними № 23536968 від 02.11.2024, № 23540987 від 02.11.2024
Поставка вважається здійсненою також:
коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є приміщення продавця;
або у будь-якому іншому разі, коли товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, які призначені покупцем, на транспортному засобі продавця і готовим до розвантаження.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю звичайний доказ того, що товар поставлений відповідно до статті А2.
Відповідно до статті В9, В10 FCA Інкотермс 2020 покупець зобов'язаний оплатити будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок того, що покупець не повідомив про призначення перевізника чи іншої особи згідно зі статтею В10. Покупець зобов'язаний повідомити продавцю: найменування перевізника чи іншої призначеної протягом достатнього часу для надання продавцю можливості поставити товар відповідно до статті А2; вид транспорту, який має використовуватись перевізником або призначеною особою, включаючи будь-які вимоги безпеки, пов'язані із перевезенням на транспорті та пункт, де товар буде отриманий в межах названого місця поставки.
Тобто, згідно умов FCA Інкотермс 2020 відповідач зобов'язаний поставити товар перевізнику, або іншій особі, які призначені покупцем (забезпечити надання означеним особам товару). Зобов'язання з поставки товару є виконаним, коли:
забезпечено надання товару;
товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем в приміщенні продавця;
або товар надано у розпорядження перевізника чи іншої особи, які призначені покупцем, у тому числі на транспортному засобі продавця, готовому до розвантаження.
Сторонами не оспорюється і не заперечується, що дата складання товарно-транспортних накладних: № 23536968 від 02.11.2024, № 23540987 від 02.11.2024 є саме датою передачі товару продавцем перевізнику для здійснення перевезення. Тобто, долученими до матеріалів справи доказами підтверджено, що товар на суму 613281,24 грн та на суму 723599,93 грн був наданий відповідачем у розпорядження перевізника у межах встановленого договором строку - 02.11.2024.
Позивач заперечує, що перевізник був призначений ним, як покупцем, таким чином товар був на транспортному засобі продавця і готовий до розвантаження. Також матеріали справи не містять доказів призначення покупцем іншої особи, якій відповідач повинен надати в розпорядження товар. Сторонами визначено виключно місце поставки.
В свою чергу, згідно умов FCA Інкотермс 2020, покупець зобов'язаний повідомити продавцю особу перевізника чи іншу особу, яка буде здійснювати доставку. В разі такого не повідомлення саме на покупця (позивача) покладають додаткові витрати, пов'язані з таким не повідомленням. Наразі спір не стосується додаткових витрат, а позов заявлений з приводу притягнення до відповідальності та стягнення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Отже, позивач не виконав свій обов'язок своєчасно повідомити продавцю особу перевізника (визначити перевізника). В свою чергу відповідач в силу приписів ст. 538 ЦК України, не зважаючи на не повідомлення позивачем особи перевізника (не виконання обов'язку) або іншої особи та маючи обов'язок з поставки, самостійно обрав перевізника та надав у його розпорядження товар, що є виконанням зобов'язання з поставки згідно умов FCA Інкотермс 2020.
Тобто мало місце саме прострочення позивача щодо визначення та повідомлення особи перевізника. А тому в даному випадку з боку відповідача прострочення відсутнє через прострочення кредитора.
Суд відзначає, що сам позивач у відповіді на відзив наголосив, що ним не було визначено особу перевізника, а тому згідно умов поставки FCA Інкотермс 2020, відповідач, як продавець, не може нести відповідальність за неналежне виконання перевізником своїх зобов'язань (несвоєчасну доставку товару), оскільки, прострочення щодо визначення перевізника мало місце саме з боку позивача.
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин), підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п. 9.3.1 договорів при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості не поставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору.
Оскільки, договором було обумовлено поставку товару, як залізничним так і автомобільним транспортом, на умовах FCA Інкотермс 2020. І визначили, що умови договору мають перевагу над умовами Інкотермс 2020. Для поставки товару залізничним транспортом договором обумовлено, що датою поставки товару вважається дата його відправлення. Натомість спеціальні умови щодо поставки автомобільним транспортом в договорі відсутні, а тому застосуванню підлягають саме правила FCA Інкотермс 2020, які передбачають що поставка товару вважається здійсненою при поставці його перевізнику (тобто здання до перевезення), а не датою прийняття товару покупцем.
Суд відзначає, що відповідачем своєчасно виконано свій обов'язок з поставки товару - 02.11.2024, а отже відсутні підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді пені.
Крім того, як уже було зазначено вище, суд не погоджується з твердженнями позивача, що саме відповідач несе відповідальність за тривалу доставку товару, оскільки, ним було самостійно обрано перевізника. FCA Інкотермс 2020 передбачено не право, а обов'язок покупця визначити особу перевізника і завчасно повідомити означену особу продавцю, що наразі зроблено не було.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 200532,18 грн.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд визначає позов не обгурнтованим та відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, в тому числі і в частині, на яку було зменшено штрафні санкції.
Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У позові Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (03150, м. Київ, провулок Лабораторний, 12, каб. 212, ідентифікаційний код 32036829) про стягнення пені у розмірі 200532,18 грн - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко