ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.10.2025Справа № 911/1615/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «Київкомунсервіс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГМК»
про стягнення 57310,71 грн
Без виклику представників сторін
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГМК» про стягнення 57310,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №ВС-16-00730 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.09.2016 року в частині повної оплати за надані послуги, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 42956,86 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того позивачем заявленого до стягнення інфляційні втрати у розмірі 11655, 20 грн та 3% річних у розмірі 2698,65 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.06.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 08131, Київська обл.. Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Горького, буд. 1.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «ВГМК» у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Проте відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВГМК» (далі - Замовник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - Виконавець) було укладено Договір №ВС-16-00730 про надання послуг з вивезення побутових відходів, відповідно до п. 1.1 Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ), що утворюються на об'єкті Замовника (прод. маг.), що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Коломойський, 16, а Замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.
Предметом цього Договору є зобов'язання Виконавця у наданні послуг з вивезення побутових відходів (ТПВ) в обсязі та на умовах передбачених даним Договором, а Споживач зобов'язується отримати та оплатити послуги Виконавця.
Згідно пункту 3.2.1 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі перераховувати кошти Виконавцю за надані послуги згідно умов Договору.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що середньомісячний обсяг послуг обчислюється згідно категорії Споживача та норм накопичення ТПВ.
Пунктом 2.3 Договору визначено, якщо фактична кількість ТПВ на об'єкті Споживача перевищує середньомісячний обсяг розрахований відповідно до пункту 2.2 договору, то кількість ТПВ, що підлягає вивезенню встановлюється за домовленістю сторін (по факту утворення ТПВ).
Пунктом 4.3 Договору визначено, що категорія замовника: по вулиці Дегтярівська, 43/5.
Пунктом 4.4 Договору визначено, що кількість одиниць, яку використовує Споживач - 3,5 куб. м.
Згідно пункту 4.1 Договору вартість наданих послуг по вивезенню ТПВ визначається, виходячи зі обсягу накопичення ТПВ згідно категорії Споживача і тарифи на послуги, які надаються КП «Автотранспортне підприємство Шевченківського району» встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 02.03.2015 № 186 «Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)», яке набрало чинності з дня його оприлюднення, а саме розпорядження оприлюднене в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 36 (4632) від 13.03.2025. Тариф на послуги за цим Договором становить 82, 36 з ПДВ за 1 м3 для юридичних осіб та 69, 18 грн за 1 м3 для бюджетних установ.
Відповідно до пункту 3.2.3. Договору замовник зобов'язаний прийняти належним чином виконані роботи/послуги протягом 20 календарних днів їх моменту отримання повідомлення про готовність робіт/послуг до приймання-передання та підписати акт прийняття-передачі послуг або надати мотивовану відповідь.
Мотивована відповідь повинна містити посилання на належним чином оформлений акт-претензію, який відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що передбачає порядок відповідного оформленням претензії споживача до виконавця. Наявність мотивованої відмови від підписання акту виконання робіт за відсутності належним чином оформлення актів-претензій не звільняє Споживача від обов'язку оплатити спожиті послуги.
В свою чергу, відповідачем не було надано позивачеві мотивованої відповіді після отримання повідомлення про готовність робіт.
Відповідно до пункту 4.7 Договору оплата послуг Виконавця здійснюється Споживачем щомісяця у строк до 20 (двадцятого) числа місяця, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Пунктом 4.2 Договору визначено період для розрахунку вартості послуг є календарний місяць.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Укладений між сторонами договір № ВС-16-00730 від 01.09.2016 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На виконання умов Договору за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2025 року відповідачу було надано послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 42956,86 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг та рахунками на оплату.
Позивачем на підтвердження одержання електронного документа Відповідачем, а також документів які мають електронний цифровий підпис було надано до суду витяг з реєстру М.Е.Dос.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.01.2021 року по 28.02.2025 року утворилась заборгованість за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, що підтверджується рахунками на оплату, актами надання послуг та актами звіряння.
Доказів погашення відповідачем цієї заборгованості або наявності обставин, які б свідчили про відсутність такого боргу перед позивачем, матеріали справи не містять.
Відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 42956, 86 грн основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат у розмірі 11655,20 грн, 3% річних у розмірі 2698, 65 грн, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва-
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВГМК» (08131, Київська обл, Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Горського, буд. 1; ідентифікаційний код 36471026) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (вул. Кудрявська, 23, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 33745659) основний борг - 42956 (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн 86 коп, інфляційні втрати - 11655 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн 65 коп, 3 % річних - 2698 (дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн 65 коп. та судовий збір - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 23.10.2025.
Суддя Я.В. Маринченко