ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2025Справа № 910/10472/24
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Калашнік Ю. В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/10472/24
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" (02149, м. Київ проспект Бажана, 30)
про визнання недійсними рішення загальних зборів в частині
За участі представників сторін:
Позивач: ОСОБА_1 - паспорт (ВКЗ);
Представник відповідача: Шельчук Т. С. - адвокат, ордер серії АА № 1580259 від 20.05.2025;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30", в якому просив суд:
- Визнати недійсним наступні рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р., які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021р:
2. Про встановлення щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30";
3. Про затвердження кошторису ОСББ "Бажана 30" на 2021-2022р.;
4. Про затвердження статуту ОСББ "Бажана 30" у новій редакції;
5. Про обрання та затвердження нового складу Правління ОСББ "Бажана 30";
6. Про обрання та затвердження складу Зборів представників ОСББ "Бажана 30";
7. Про виключення зі складу ревізійної комісії ОСББ "Бажана 30" ОСОБА_2 ;
11. Про затвердження Положення про сплату внесків на управління будинком;
12. Про затвердження Положення про користування гостьовим майданчиком.
- У разі визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р. про обрання та затвердження нового складу Правління ОСББ "Бажана 30 похідною вимогою визнати недійсним протокол №01-09/21 Правління ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021р. та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 28.09.2021 13:00:58, 1000651070004023445, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., Лігун А.І., Приватний нотаріус Лігун А.І;
- У разі визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р. про затвердження статуту ОСББ "Бажана 30" у новій редакції похідною вимогою скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, 28.09.2021 13:00:58, 1000651070004023445;
Також у позовній заяві позивач виклав клопотання про витребування доказів.
03.09.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 03.09.2024 для усунення недоліків позовної заяви.
09.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 03.09.2024
В заяві про усунення недоліків позивач виклав в новій редакції прохальну частину позову та просив суд:
- Визнати недійсним наступні рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р., які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021р.:
2. Про встановлення щомісячного внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30";
3. Про затвердження кошторису ОСББ "Бажана 30" на 2021-2022р.;
4. Про затвердження статуту ОСББ "Бажана 30" у новій редакції;
5. Про обрання та затвердження нового складу Правління ОСББ "Бажана 30";
6. Про обрання та затвердження складу Зборів представників ОСББ "Бажана 30";
7. Про виключення зі складу ревізійної комісії ОСББ "Бажана 30" ОСОБА_2 ;
11. Про затвердження Положення про сплату внесків на управління будинком;
12. Про затвердження Положення про користування гостьовим майданчиком.
Разом з уточненою позовною заявою, позивач також подав клоотанян про витребування доказів в новій редакції
Ухвалою від 17.09.2024 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 05.11.2024.
Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та ухвалив:
- витребувати у Центра надання адміністративних послуг Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві (02068, м. Київ, вул. С.Олійника, 21): належним чином засвідчені копії документів реєстраційної справи, надані відповідачем приватному нотаріусу Лігун А.І. для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 28.09.2021 13:00:58, 1000651070004023445;
- Витребувати у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" документи, які затверджені оскаржуваними рішеннями загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021, оформлені протоколом від 27.09.2021: належним чином засвідчену копію кошторису ОСББ "Бажана 30" на 2021-2022 р.; належним чином засвідчену копію статуту ОСББ "Бажана 30" у новій редакції; належним чином засвідчену копію Положення про сплату внесків на управління будинком; належним чином засвідчену копію Положення про користування гостьовим майданчиком.
03.10.2024 до суду від відповідача надійшов відзив.
10.10.2024 до суду від Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшли витребувані докази на виконання вимог ухвали суду.
14.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
05.11.2024 до суду від відповідача надійшли пояснення (заперечення) на відповідь на відзив.
05.11.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 05.11.2024 суд на місці ухвалив: (1) витребувати у відповідача 150 анкет співвласників (листів голосування-опитування), які взяли участь у прийнятті рішення загальних зборів співвласників від 29.08.2021, оформлених протоколом від 27.09.2021, в належним чином засвідченій копії; (2) відкласти підготовче судове засідання на 03.12.2024.
26.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
02.12.2024 до суду від відповідача на виконання вимог протокольної ухвали надійшов лист з витребуваними документами.
03.12.2024 до суду від позивача надійшли пояснення , а саме відповідь на пояснення щодо відповіді на відзив.
06.12.2024 до суду від позивача надійшло ще одне клопотання про витребування доказів.
Судове засідання, призначене на 03.12.2024, не відбулось, у зв'язку з відсутністю у приміщенні суду електроенергії.
Ухвалою-викликом від 09.12.2024 суд повідомив учасників справи про визначення нової дати розгляду справи на 25.02.2025.
17.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
24.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
25.02.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про закриття провадження.
Судове засідання, призначене на 25.02.2025 не відбулось, у зв'язку з відпусткою судді.
Ухвалою-викликом від 28.02.2025 суд повідомив учасників справи про визначення нової дати розгляду справи на 08.04.2025.
02.04.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 08.04.2025 суд на місці ухвалив: (1) відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, (2) зобов'язати відповідача надати листки голосування співвласників від 29.08.2021, (3) оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні на 20.05.2025.
09.04.2025 до суду від позивача надійшли дві ідентичні заяви про відмову від частини первинно заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позивач просить суд:
- визнати недійсним п.2 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р., які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021 р. про встановлення щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30".
15.05.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
19.05.2025 до суду від відповідача надійшов лист з витребуваними протокольною ухвалою документами.
20.05.2025 до суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 20.05.2025 суд на місці ухвалив: (1) прийняти відмову позивача від частини позовних вимог, (2) розглядати вимоги щодо визнання недійсним п.2 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р., які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021 р. про встановлення щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30" (3) закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 26.06.2025.
12.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 26.06.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 31.07.2025.
15.07.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
29.07.2025 до суду від відповідача надійшла заява про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
30.07.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Судове засідання призначене на 31.07.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою-викликом від 08.09.2025 (з урахуванням ухвали від 06.10.2025 про виправлення описки) суд повідомив учасників про визначення нової дати розгляду справи по суті на 07.10.2025.
30.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання 07.10.2025 прибули представники сторін. Суд протокольною ухвалою задовольнив заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступи у судових дебатах представників сторін, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи, Суд -
1. Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) на підставі договору дарування від 06.09.2007 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою №391673165 від 20.08.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
11.10.2016 року в будинку за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" (надалі також - ОСББ "Бажана 30", ОСББ, відповідач).
29.08.2021 було проведено загальні збори співвласників ОСББ "Бажана 30", якими ухвалені рішення, оформлені протоколом №01/09/21 від 27.09.2021 щодо наступного порядку денного:
1. Про обрання голови та секретаря Загальних зборів співвласників;
2. Про встановлення щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30";
3. Про затвердження кошторису ОСББ "Бажана 30"на 2021-2022 рік;
4. Про затвердження статуту ОСББ "Бажана 30" у новій редакції;
5. Про обрання та затвердження нового складу Правління ОСББ "Бажана 30";
6. Про обрання та затвердження складу Зборів представників ОСББ "Бажана 30";
7. Про виключення зі складу Ревізійної комісії ОСББ "Бажана 30" ОСОБА_2 ;
8. Про визначення моделі договірних відносин щодо надання комунальних послуг ОСББ "Бажана 30";
9. Про надання згоди на участь у програмі співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках м. Києва;
10. Про встановлення щомісячного внеску власниками житлових/нежитлових приміщень будинку за використання приміщень підвалу та горища;
11. Про затвердження Положення про сплату внесків на управління будинком;
12. Про затвердження Положення про користування гостьовим майданчиком;
13. Про встановлення щомісячного внеску на розміщення фасадних вивісок;
14. Про надання повноважень Правлінню ОСББ "Бажана 30" для вчинення дій щодо відключення незаконних приєднань до інженерних мереж будинку;
15. Про погодження передачі в користування нежитлових приміщень, фасадних стін будинку, іншого спільного майна для розміщення реклами з можливістю узгодження умов відповідних договорів шляхом письмового опитування співвласників.
Згідно протоколу загальних зборів ОСББ "Бажана 30" №01/09/21 від 27.09.2021:
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 363;
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 25577, 7 кв. м.;
- у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 71 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4599,53 кв. м.;
- у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 150 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 9627,92 кв. м.;
- загалом у зборах та письмовому опитуванні взяли участь 221 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 14 227,45 кв. м., що становить 55, 62 % від загальної кількості площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
- щодо другого питання порядку денного загальні збори співвласників ОСББ "Бажана 30" вирішили встановити щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території, внесок до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень Об'єднання в розмірі 6,00 грн за 1 кв. м. на місяць - до 20-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим. За - 11 650, 5 кв. м. (було визначено ОСББ як 81, 9 %), проти - 1566, 0 кв. м. (було визначено ОСББ як11, 0 %), утримались - 926, 4 кв. м. (6, 5 %), всього - 14 142, 95 кв. м. (99, 4 %), зіпсованих - 84, 5 кв. м. (0, 6 %). Більшістю голосів рішення прийнято (оскаржуваний пункт рішення).
Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "Бажана 30", що оформлено протоколом №01/09/21 від 27.09.2021, затверджено нову редакцію Статуту ОСББ (надалі - Статут ОСББ 2021 року), про що державним реєстратором приватним нотаріусом Лігуном А. І. проведено відповідні реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін юридичної особи (Реєстраційна дія № 1), що підтверджується матеріалами реєстраційної справи ОСББ "Бажана 30", що надані Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією на виконання ухвали суду від 17.09.2024 (том 1, а.с. 75-98).
Окрім державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, державним реєстратором приватним нотаріусом Лігуном А. І. проведено також державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу: зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи (Реєстраційна дія № 2), чим здійснено фактичне виконання рішення загальних зборів співвласників ОСББ "Бажана 30", що оформлено протоколом №01/09/21 від 27.09.2021, в частині зміни Статутних документів та зміни керівника юридичної особи.
Вказані реєстраційна дія № 2 була оскаржена позивачем та двома іншими співвласниками до Міністерства юстиції.
15.12.2021 року висновком Колегії МЮУ було встановлено, що в діях реєстратора - приватного нотаріуса Лігуна А.І., були відсутні підстави для зупинення розгляду документів про реєстрацію змін про керівника ОСББ, а також підстави для відмови у державній реєстрації, а скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, а тому наказом МЮУ від 06.01.2022 року за № 20/7 у задоволенні скарги було відмовлено.
Судом також встановлено, що в подальшому, рішенням загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 19.04.2024, що оформлено протоколом №28/05-24 від 28.05.2024 (том 1, а. с. 112) встановлено новий розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,30 грн за 1 кв. м. належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення зі строком сплати до 20-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.
Рішенням загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 19.12.2024, що оформлено протоколом №19/12-24 від 20.01.2025 (дата зазначена відповідачем у заяві про закриття провадження у справі, що надійшла до суду 24.02.2025, проте сам протокол №19/12-24 дати його складення не містить) (том 2, а.с. 198-199) затверджено Кошторис ОСББ "Бажана 30" на 2025 рік у запропонованій редакції з урахуванням щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6, 30 грн за 1 кв. м. загальної площі на місяць, а також затверджено Положення про сплату внесків на управління будинком.
2. Предмет та підстави позову.
Предметом позову (після відмови позивача від частини позовних вимог) є позовні вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним п. 2 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021, які оформлені протоколом загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021 (далі по тексту - оскаржуване рішення, або Рішення ЗЗ ОСББ від 29.08.2021) про встановлення щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30".
Позивач вважає, що під час скликання та проведення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021 було порушено його права на управління ОСББ, оскільки:
- було порушено порядок скликання загальних зборів ОСББ,
- позивача неналежним чином повідомили про скликання загальних зборів,
- проведення письмового опитування співвласників об'єднання відбулося з порушенням статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та не заповнення листків опитування належним чином; проведення голосування не належним чином, оскільки не вдається за можливе встановити чи набрано необхідну кількість голосів для прийняття рішення
- при підрахунку голосів винесених на порядок денний рішення Загальних зборів ОСББ від 29.08.2021 було порушено вимоги Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі - Закон "Про ОСББ" або Закон № 2866-III) та Статут ОСББ "Бажана 30", затверджений 09.04.2017 ( надалі - Статут ОСББ 2017 року) в частині методики підрахунку голосів осіб, які взяли участь в голосуванні.
Вказані порушення є фактичними підставами для визнання недійсним п. 2 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021, яке оформлено протоколом загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021, а саме пункту 2 оскаржуваного рішення - встановлення розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду.
Юридичними підставами позову (нормами права) позивач визначив статті 10, 14 Закону України № 2866-III, п. 7, 13 розділу ІІІ Статуту ОСББ 2017 року
3. Доводи позивача по суті позовних вимог.
(1) підставою для пред'явлення позову є порушення визначених статтею 14 Закону "Про ОСББ" прав позивача на управління ОСББ, оскільки, права співвласника багатоквартирного будинку по своїй суті відповідають змісту корпоративних прав в розумінні статті 167 ГК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин);
(2) загальні збори ОСББ скликані ОСОБА_5 при відсутності необхідної кількості не менш як трьох співвласників. Питання 2 порядку денного винесені на загальні збори в порушення п. 13 розділу III Статуту ОСББ 2017 року без погодження Правлінням.
(3) з огляду на положення ст. 10 Закону "Про ОСББ" та п. 7 розд. ІІІ Статуту ОСББ 2017 року, рішення за яке проголосувало менше половини від загальної кількості співвласників будинку є неприйнятим, а відсутність приєднаних до протоколу зборів бюлетенів голосування є порушенням вимог Статуту ОСББ 2017 року при оформленні протоколу загальних зборів ОСББ.
4. Заперечення відповідача по суті позовних вимог.
(1) загальні збори співвласників були скликані ініціативною групою належним чином, а безпосередньо повідомлення про скликання загальних зборів направлялось позивачу представником ініціативної групи відповідно до статті 6 Закону "Про ОСББ";
(2) ініціативна група (як один із передбачених законом ініціаторів скликання зборів) мала право самостійного скликання загальних зборів співвласників на 29.08.2021;
(3) твердження позивача про відсутність додатків до протоколу є безпідставним і необґрунтованим, а позивач не скористався наданим йому статтею 14 Закону "Про ОСББ" правом на ознайомлення із оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ;
(4) рішення з питання №2 порядку денного загальних зборів є прийнятим більшістю голосів, а позивачем належними і допустимими доказами не доведено протилежного;
(5) позивач з вересня 2018 року не сплачує внески про стягнення яких ОСББ "Бажана 30" неодноразово зверталось до Дарницького районного суду міста Києва (справи №753/14039/20, №753/25766/21, №753/754/24), у яких позови ОСББ були задоволені.
(6) правом, яке намагається захистити позивача шляхом подання вказаного позову (26.08.2024), тобто майже через 3 роки після проведення загальних зборів ОСББ (29.08.2021) по суті є не згода зі сплатою внесків на утримання будинку та прибудинкової території, резервного фонду, спір про стягнення яких було розглянуто судами цивільної юрисдикції.
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету та підстав позову, суд констатує, що суду належить надати відповіді на наступні питання:
- чи підлягає провадження закриттю та в якій частині;
- чи порушено право позивача на управління ОСББ внаслідок прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ ;
- чи обраний спосіб захисту призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним.
- чи буде дотримано у випадку задоволення позову баланс інтересів обох сторін, а зокрема, інших співвласників багатоквартирного будинку;
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.
(1) Щодо вирішених питань про відмову у закритті провадження у справі через відсутність предмету спору та закриття провадження, в зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог.
24.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 статті 231 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки, за твердженням відповідача, Рішенням загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 19.04.2024, що оформлено протоколом №28/05-24 від 28.05.2024, та Рішенням загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 19.12.2024, що оформлено протоколом №19/12-24 від 20.01.2025 були вирішено ті ж самі питання, які були вирішено оскаржуваним рішення загальних зборів ОСББ від 29.08.2021 року, оформлені протоколом №01/09/21 від 27.09.2021, а отже предмет спору у справі відсутній.
Проте суд зазначає, що протокольною ухвалою від 08.04.2025 судом було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки спірні правовідносини між сторонами спору щодо управління ОСББ залишились не вирішеними, а також суд погоджується з твердженням позивача, що питання розміру внесків, що підлягають оплаті співвласниками відповідно до оскаржуваного рішення діяло до моменту прийняття нових рішень загальними зборами, а отже визнання недійсним рішення від 29.08.2021р., оформленого протоколом від 27.09.2021 та вичерпання його дії шляхом прийняття нових рішень, має різні правові наслідки.
Протокольною ухвалою від 20.05.2025 суд на місці ухвалив прийняти відмову позивача від частини позовних вимог (дві ідентичні заяви про відмову від частини позовних вимог надійшли до суду 09.04.2025) та розглядати подальші позовні вимоги наступного змісту:
- визнати недійсним п.2 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021р., які оформлені протоколом від 27.09.2021 р. про встановлення щомісячного внесків на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду Об'єднання для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ "Бажана 30".
Відповідно до частин 1, 3 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
За правилами пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Суд роз'яснює сторонам наслідки відмови позивача від позову, якими відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України, є те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження, у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Отже, провадження у справі в частині заявлених вимог про визнання недійсними п. 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021, що оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021 підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України - у зв'язку з відмовою позивача від позову.
(2) Висновки суду щодо вирішення спору по суті.
Як встановлено судом в розділі фактичні обставини справи, позивач є власником квартири у будинку по АДРЕСА_4 та був ним станом на момент прийняття оскаржуваного рішення ЗЗ ОСББ.
Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон «Про ОСББ» чи Закон № 2866-III)
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (абзац 3 частини 1 статті 1 Закону "Про ОСББ" (тут та надалі у редакції від 16.10.2020 чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (частина 4 статті 4 Закону "Про ОСББ").
Статтею 14 Закону "Про ОСББ" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання (абзаци 2-3 частини 1 статті 14 Закону "Про ОСББ").
Аналогічні положення містяться в п. 1 розділу V Статуту ОСББ 2017 року.
Згідно статті 15 Закону "Про ОСББ" та п. 2 розділу V Статуту ОСББ 2017 року співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Тобто, сплата щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території є встановленим законодавством України та статутними документами ОСББ обов'язком кожного співвласника багатоквартирного будинку.
Закон N 2866-III визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання спільного майна.
За ст. 10 Закон N 2866-III вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (ч. 3 ст. 10 Закон N 2866-III).
Статтею 6 Закону N 2866-III встановлено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Відповідно до ст. 10 Закон N 2866-III, до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
При цьому, позивач вказує, що оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ від 29.08.2021, що оформлене протоколом №01/09/2021 від 27.09.2021 порушено його право брати участь в управлінні ОСББ (тобто порушено права позивача на управління ОСББ, які наближені до корпоративних).
Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям «управління юридичною особою» як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції, і такі спірні правовідносини сторін наближені по своїй суті до корпоративних прав в розумінні статті 167 Господарського кодексу Україні (постанова ВП ВС від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, вказані висновки в подальшому неодноразово застосовані у постановах КГС ВС від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21, від 27.09.2023 у справі №904/1711/22, від 31.01.2024 у справі №910/6009/22, від 27.11.2024 у справі №904/6054/23, від 05.2.2025 у справі №924/1270/23).
ОСОБА_1 після відмови від частини позовних вимог оскаржує рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" лише в частині затвердження розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду у розмірі 6, 00 грн за 1 кв. м. (п. 2 рішення) та не висловлює жодних заперечень щодо порядку скликання, проведення, прийняття та застосованого порядку підрахунку голосів щодо інших 14 питань порядку денного оскаржуваного рішення загальних зборів, зокрема щодо затвердження кошторису, обрання правління ОСББ, та інших питань діяльності ОСББ, які фактично були реалізовані шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зміною складу органів управління ОСББ та затвердження нової редакції Статут ОСББ.
Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення ОСББ "Бажана 30", що оформлене протоколом №01/09/2021 від 27.09.2021, прийняте 29.08.2021, в той час як з позовом про визнання недійсним пункту 2 рішення загальних зборів ОСББ (в частині щодо затвердження щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду) ОСОБА_1 звернувся лише у серпні 2024 (26.08.2024), майже через 3 роки протягом яких позивач не скористався своїм правом на відновлення порушеного права.
Судом встановлено з пояснень відповідача та наданих судових рішень, що ОСББ "Бажана 30" неодноразово зверталось до ОСОБА_1 з позовами про стягнення внесків на утримання будинку і прибудинкової території.
Так, у справі №753/14039/20 рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21.12.2020 (набрало законної сили 21.12.2020), позов ОСББ "Бажана 30" до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання будинку і прибудинкової території задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бажана 30" заборгованість за період з жовтня 2018 по липень 2020 у розмірі 14 258,19 грн (11 101,87 грн - заборгованість за сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, ремонтного фонду; 450,37 грн - інфляційні нарахування; 2 705,95 грн - 3% річних).
За цей період часу з моменту прийняття оскаржуваного рішення ЗЗ ОСББ у позивача виникла заборгованість зі сплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території і за період з серпня 2021 по листопад 2023, з приводу даного спору було розглянуто цивільні справи за позовом ОСББ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 :
- у справі №753/25766/21 рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.10.2022 позов ОСББ "Бажана 30" до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання будинку і прибудинкової території задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бажана 30" заборгованість за період з січня 2018 по серпень 2021 у розмірі 6 755, 74 грн (6 274 , 97 грн - заборгованість за сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території, ремонтного фонду) 370, 72 грн - інфляційні нарахування складову боргу; 110, 05 грн - 3 % річних).
- у справі №753/754/24 рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2024 позовні вимоги ОСББ "Бажана 30" до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання будинку і прибудинкової території задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Бажана 30" заборгованість за період з вересня 2021 по листопад 2023 у розмірі 16 637,40 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 042,84 грн та 3% річних у розмірі 217,16 грн.
При розгляді справ про стягнення заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території, ОСОБА_1 міг посилатися на те, що такий розмір визначено не вірно, оскільки порушено його права на управління спільним майном ОСББ, оскільки про проведення зборів позивач знав, як і про наявність рішення ЗЗ ОСББ, які він оскаржує в даній справі.
При цьому, такі б заперечення не в рамках окремого провадження щодо остаточно заявлених позовних вимог у даній справі щодо оскарження рішення ЗЗ ОСББ в частині встановлення розміру встановленої плати за утримання будинку та прибудинкової території, сприяло б принципу процесуальної економії та досягнення мети позову - визначення справедливої, на думку позивача, плати за утримання співвласниками будинку та прибудинкової території.
Велика Палата Верховного Суду уже зазначала про те, що згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути як необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту, так і необхідність вчинення позивачем інших, ніж виконання судового рішення, дій.
За загальним правилом один спір треба вирішувати у межах одного судового процесу в одній судовій юрисдикції. Інакше кажучи, не допускається вирішення одного спору у декількох судових справах, зокрема у різних судових юрисдикціях (див. також постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі N 462/5368/16-ц (п. 44), від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18 (п. 63), від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19 (п. 6.13), від 26 січня 2021 року у справі N 522/1528/15-ц (п. 82), від 02 лютого 2021 року у справі N 925/642/19 (п. 50), від 06 квітня 2021 року у справі N 910/10011/19 (п. 94), від 20 жовтня 2021 року у справі N 9901/554/19 (п. 19), від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20 (п. 24), від 21 вересня 2022 року у справі N908/976/19 (п. 5.6)
З цього вбачається, що звернувшись з позовом у цій справі про визнання недійсним рішення загальних зборів в частині щодо затвердження розміру внеску на управління та обслуговування будинку та внеску до ремонтного фонду, ОСОБА_1 фактично намагається уникнути обов'язку по сплаті внесків, які були затверджені загальними зборами ОСББ "Бажана 30" ще у 2021 році, і щодо цього питання судом було вирішено спір по суті у двох цивільних справах про стягнення заборгованості ОСОБА_1 на користь ОСББ за період з вересня 2021 року по листопад 2023.
Вказаний позов може поставити під сумнів рішення судів, які набрали законної сили, або може свідчити про намагання позивача домогтися перегляду вищевказаних рішень у позапроцесуальний спосіб.
Верховний Суд у своїх постановах від 08.02.2022 у справі №918/964/20, від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 також вказував на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, як правило, не користується кваліфікованою правничою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов, суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
При цьому, слід врахувати, що у випадку визнання такого способу захисту як визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ в частині встановлення розміру плати за утримання будинку та прибудинкової території ретроспективно, тобто з моменту прийняття створило б ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ щодо оплати таких внесків в минулому, що може мати негативні наслідки як на діяльність ОСББ по утриманню спільного майна, так і на всіх інших співвласників майна.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ" в редакції Закону №417-VIII від 14.05.2015)
Згідно Статуту ОСББ «Бажана 30», що затверджений протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Бажана 30» від 09.04.2017 (надалі - Статуту ОСББ 2017 року):
- До виключної компетенції загальних зборів належить: - затвердження кошторису, балансу та річного звіту Об'єднання; - визначення порядку сплати, переліку та розмірів внеску і платежів співвласників (пп. г) та д) п. 3 розділу ІІІ);
- Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих в Будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більше як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п. 6 розділ ІІІ);
- Рішення на Загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення Загальних зборів викладаються письмово та оформлюються протоколом за підписом голови та секретаря Загальних зборів. Результати голосування («за» чи «проти») за кожним питанням порядку денного засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував із зазначенням результату його голосування та оформлюється окремим додатком до протоколу Загальних зборів, який є його невід'ємною частиною. Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них (п. 7 розділ ІІІ).
Верховний Суд у постанові від 20.07.2022 у справі №908/1445/21 вказав, що за ст.10 Закону "Про ОСББ" об'єднанню надано право встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.
Велика Палата Верховного Суду у п.8.46 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначала, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 у справі №916/1294/21, надаючи відповідь на питання чи може статут ОСББ передбачати іншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників ніж ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", вказав, що можливими є такі варіанти визначення кількості голосів, достатньої для ухвалення рішення:
(а) якщо в статуті не визначено, що відповідне питання потребує кваліфікованої більшості голосів або взагалі не вказано таке питання, то для його ухвалення достатньо простої більшості голосів від загальної кількості;
(б) якщо статутом визначено, що для ухвалення рішення необхідна кваліфікована більшість голосів, то вона має дорівнювати 2/3 від загальної кількості голосів усіх співвласників (навіть якщо статут передбачає іншу кваліфіковану більшість).
Суд враховує, що статті 6 та 10 Закону "Про ОСББ" не передбачають такого поняття як "кворум", "повноважність зборів" тощо. Значення має не кількість співвласників, яка з'явилась на загальні збори, а кількість голосів, які було віддано за те, чи інше питання. Якщо на загальних зборах для прийняття рішень не вистачило голосів, то проводиться письмове опитування тих співвласників, які не з'явились на загальні збори. Закон "Про ОСББ" встановлює, що кількість голосів "за" чи "проти" рахується не від кількості співвласників, які з'явились на загальні збори, а від загальної кількості усіх співвласників (п. 70 постанови Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №904/1711/22).
Отже, положення Статуту ОСББ «Бажана 30» 2017 року вказують про те, що загальні збори ОСББ мають виключну компетенцію щодо визначення розмірів внесків і платежів членів об'єднання, проте не встановлюють спеціальних вимог щодо кваліфікованої більшості голосів, що необхідні для прийняття рішення з такого питання, а отже в даному випадку загальним зборам ОСББ потрібно було здійснювати підрахунок голосів з розрахунку простої більшості голосів від загальної кількості усіх співвласників (загальної кількості голосів всіх співвласників), а не від присутніх співвласників та співвласників, які взяли участь у опитуванні, що суперечить нормам ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ" в редакції Закону №417-VIII від 14.05.2015.
Натомість, з тексту протоколу №01/09/2021 від 27.09.2021, яким оформлено рішення загальних зборів ОСББ від 29.08.2021, вбачається, що під час підрахунку голосів ОСББ "Бажана 30" врахувало наступне:
- загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 363;
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 25577, 7 кв. м.;
- у загальних зборах ОСББ 29.08.2021 взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 71 особа, яким належить квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4 599, 53 кв. м.;
- у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 150 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 9 5276, 92 кв. м.;
- загалом у зборах та письмовому опитуванні взяли участь 221 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 14227,45 кв. м., що становить 55, 52 % від загальної кількості площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
- щодо другого питання порядку денного загальні збори співвласників ОСББ «Бажана 30» вирішили встановити щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території, внесок до резервного фонду ОСББ для власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ в розмірі 6, 00 грн за 1 кв. м. на місяць - до 20-го числа включно місяця, наступного за розрахунковим. За - 11 650, 5 кв. м. (81, 9 %), проти - 1566, 0 кв. м. (11, 0 %), утримались - 926, 4 кв. м. (6, 5 %), всього - 14 142, 95 кв. м. (99, 4 %), зіпсованих - 84, 5 кв. м. (0, 6 %). Більшістю голосів рішення прийнято.
Отже, ОСББ "Бажана 30" було обраховано кількість голосів в порушення норм Статуту ОСББ «Бажана 30» 2017 року не від загальної кількості голосів усіх співвласників житлових і нежитлових приміщень, що знаходяться в будинку, як те передбачалось як нормами Статуту ОСББ та статтею 10 Закону "Про ОСББ ", а від загальної кількості присутніх на зборах співвласників та кількості співвласників, що взяли участь у письмовому опитуванні, тобто рахували не від загальної площі квартир та приміщень в будинку (25577, 7 кв. м.), а від площі квартир та приміщень співвласників, що прийняли участь у зборах та голосуванні (14227,45 кв.м.)
Отже, при підрахунку голосів було допущено порушення норм Статуту та Закону України «Про ОСББ», що здійснювалось не від загальної кількості голосів співвласника, а від загальної кількості голосів проголосувавших співвласників.
Щодо виявленого вище порушення підрахунку голосів судом буде винесено окрему ухвалу у порядку статті 246 ГПК України, що втім не є підставою для задоволення позову, з огляду на встановлення судом самостійних підстав для відмови у позові.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі N 806/5244/15, постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі N489/742/20, від 21.02.2024 у справі N 918/1130/22.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови від 22.08.2018 у справі N 925/1265/16, від 22.09.2020 у справі N 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі N 334/3161/17, від 15.11.2023 у справі N 916/1174/22).
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі N 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі N 310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі N 610/1030/18).
Велика Палата Верховного Суду також вказує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі N 338/180/17, від 11.09.2018 у справі N 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі N 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі N 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі N 381/622/17, від 02.02.2021 у справі N 925/642/19).
Застосований спосіб захисту права чи інтересу повинен бути ефективним - таким, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі N 757/23249/17).
Отже, звернення до суду з позовною вимогою, задоволення якої не здатне поновити права позивача, не буде практичним та ефективним, а суди, розглядаючи таку вимогу, фактично здійснюватимуть "розгляд заради розгляду".
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі N 916/1415/19 та від 20.07.2022 у справі N 806/5244/15).
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
Разом з тим, виходячи з обставин даної справи, змісту спірних правовідносин сторін спору, а також враховуючи наявність двох судових рішень, якими з ОСОБА_6 , було стягнуто заборгованість на користь ОСББ «Бажана 30», в тому числі, і за період щодо якого оскаржуваним рішенням ЗЗ ОСББ було встановлено розмір внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території, то у випадку задоволення позовних вимог про скасування пункту 2 рішення від 29.08.2021р., оформлено протоколом від 27.09.2021р., в частині затвердження розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду у розмірі 6, 00 грн за 1 кв. м. не зможе призвести до відновлення права позивача на управління будинком щодо цього питання, оскільки в подальшому іншими рішеннями загальних зборів були затверджені інші розміри внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території, а кількість голосів позивача не вплинула б на прийняття іншого рішення загальними зборами ОСББ, навіть якщо б позивач і взяв участь у голосуванні.
Суд також нагадує, що відповідно до норм чинного законодавства, сплата співвласником коштів на утримання будинку та прибудинкової території є обов'язком такого співвласника, який кореспондується з його правами на управління будинку, які однак не є абсолютними, а обмежені кількістю голосів, якими співвласник може вплинути на прийняття рішення загальними зборами ОСББ як вищим органом управління юридичної особи.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту для відновлення його права на управління будинком шляхом визнання частково недійсним рішення загальних зборів ОСББ, прийнятих у 2021 року в частині встановлення розміру внесків співвласників, є неефективним для відновлення прав позивача на управління ОСББ та є неналежним та неефективним для відновлення майнових інтересів позивача, а саме обов'язку сплачувати внески як співвласник на утримання спільного майна будинку та прибудинкової території за періоди з вересня 2021 року по листопад 2023.
6. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд, враховуючи приписи статті 129 ГПК України, покладає понесені позивачем судові витрати на останнього.
Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на те, що позивачем було подано позовну заяву через систему "Електронний суд" проте сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн, тобто без застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що передбачено частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд повідомляє позивача про можливість повернення йому суми судового збору у розмірі 605, 60 грн за відповідним клопотанням у порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідач у відзиві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.
20.05.2025 до суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн до якої долучено:
- Договір про надання юридичних послуг №27/07-20 від 27.07.2020 р.;
- Додаткова угода №23 від 19.09.2024 до Договору про надання юридичних послуг №27/07-20 від 27.07.2020 р.;
- Рахунок №INV-000152 від 03.10.2024;
- Рахунок №INV-000169 від 15.11.2024;
- Рахунок №INV-000226 від 19.05.2025;
- Акт приймання-передачі №INV-000152 від 03.10.2024 до Додаткової угоди №23 від 19.09.2024 до Договору про надання юридичних послуг №27/07-20 від 27.07.2020;
- Акт приймання-передачі №INV-000169 від 15.11.2024 до Додаткової угоди №23 від 19.09.2024 до Договору про надання юридичних послуг №27/07-20 від 27.07.2020;
- Акт приймання-передачі №INV-000226 від 19.05.2025 до Додаткової угоди №23 від 19.09.2024 до Договору про надання юридичних послуг №27/07-20 від 27.07.2020;
- Платіжна інструкція №607 від 09.10.2024;
- Платіжна інструкція №631 від 17.11.2024;
- Платіжна інструкція №758 від 19.05.2025.
29.07.2025 до суду від відповідача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн до якої долучено:
- Рахунок №INV-000278 від 24.07.2025;
- Акт наданих послуг №INV-000278 від 24.07.2025;
- Платіжна інструкцію №810 від 26.07.2025.
Обґрунтовуючи стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу позивач посилається як на ч. 8 ст. 129 ГПК України, так і на ч. 3 ст. 130 ГПК України.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (частина 3 статті 130 ГПК України).
30.07.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги до 1 000, 00 грн з огляду на те, що розмір витрат є неспівмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом та заявленими вимогами, які не містять вимог майнового характеру, проте становлять публічний інтерес для співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зроблено висновок, що разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом, в тому числі, і в останніх постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Згідно детального розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, адвокатом надано відповідачу наступні адвокатські послуги:
- 02.10.2024 - підготовка відзиву/відповіді на відзив: Підготовка і подання до Господарського суду м. Києва у справі №910/10472/24 відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ "Бажана 30" про визнання недійсними питань №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12 рішення загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 29.08.2021, які оформлені протоколом Загальних зборів ОСББ "Бажана 30" від 27.09.2021 - 6.00 год, 9 000, 00 грн (ставка 1500.00/год);
- 04.11.2024 - підготовка процесуальних документів: Підготовка і подання до Господарського суду м. Києва Пояснення на відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у справі №910/10472/24 - 3.34 год, 5 000, 00 грн (ставка 1500.00/год);
- 02.12.2024 - підготовка процесуальних документів: Підготовка супровідного листа на виконання ухвали Господарського суду м. Києва про витребування доказів (копії листків письмового опитування на загальних зборах) у справі №910/10472/24 - 0.50 год, 750, 00 грн (ставка 1500.00/год);
- 20.02.2025 - підготовка процесуальних документів: Підготовка і подання до Господарського суду м. Києва Заяви про закриття провадження у справі №910/10472/24 у зв'язку з відсутністю предмету спору - 1.50 год, 2250, 00 грн (ставка 1500.00/год);
- 08.04.2025 - представництво у судовому засіданні: Участь у судовому засіданні у Господарському суді м. Києва у справі №910/10472/24 - 1.00 год, 2500, 00 грн (ставка 2500.00/год);
- 19.05.2025 - підготовка процесуальних документів: Підготовка і подання до Господарського суду м. Києва Заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у справі №910/10472/24 у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від частини позовних вимог - 1.50 год, 2250, 00 грн (ставка 1500.00/год);
- 19.05.2025 - підготовка процесуальних документів: Підготовка супровідного листа про долучення до справи №910/10472/24 копій листків голосування на загальних зборах - 0.50 год, 750, 00 грн (ставка 1500.00/год);
- 20.05.2025 - представництво у судовому засіданні: Участь у судовому засіданні 20.05.2025 у Господарському суді м. Києва у справі №910/10472/24 - 1.00 год, 2500,00 грн (ставка 2500.00/год);
- 26.06.2025 - представництво у судовому засіданні: Участь у судовому засіданні у Господарському суді м. Києва у справі №910/10472/24 - 1.00 год, 2500, 00 грн (ставка 2500.00/год);
- 31.07.2025 - представництво у судовому засіданні - 1.00 год, 2500, 00 грн (ставка 2500.00/год);
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (частина 6 статті 129 ГПК України).
Утім, у заявах про стягнення витрат на правничу допомогу, представник відповідача жодним чином не обґрунтовує те, що не міг передбачити понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн безпосередньо під час подання відзиву.
Суд зазначає, що "підготовка процесуальних документів: Підготовка і подання до Господарського суду м. Києва Заяви про стягнення витрат на правничу допомогу" відповідає процесуальному обов'язку учасника визначеному, зокрема, статтею 129 ГПК України щодо подання до суду доказів на підтвердження понесення судових витрат, а отже на переконання суду складання та подання такої заяви, що пов'язане з виконанням власного процесуального обов'язку не може включатись до витрат на професійну правничу допомогу.
Суд враховує постанову Верховного Суду від 02.02.2024 року у справі №910/9714/22, в якій об'єднана палата Касаційного господарського суду відступила від висновків Верховного Суду, що були викладені у постанові від 21.10.2022 у справі № 910/13595/20, та зазначила, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Так само суд враховує, що "підготовка процесуальних документів: Підготовка супровідного листа на виконання ухвали Господарського суду м. Києва про витребування доказів (копії листків письмового опитування на загальних зборах)" та "підготовка процесуальних документів: Підготовка супровідного листа про долучення до справи №910/10472/24 копій листків голосування на загальних зборах" (том 1, а.с. 122; том 2, а.с. 218) були підготовлені та надані суду на виконання вимог протокольних ухвал суду від 05.11.2024 та від 08.04.2025, а не самостійно відповідачем одночасно з поданням відзиву, що свідчило б про належне дотримання відповідачем, та, зокрема, його представником, засад господарського судочинства, таких як змагальність сторін (стаття 2, 13, 74 ГПК України). Отже, подання витребуваних листків опитування є також процесуальним обов'язком відповідача, виконання якого не може включатись до витрат на професійну правничу допомогу.
Суд також звертає увагу, що з детального розрахунку витрат вбачається, що надання таких адвокатських послуг як "підготовка процесуальних документів" було здійснено адвокатом з розрахунку ставки на рівні 1500 грн/год, в той час як умовами додаткової угоди №23 від 19.09.2024 вартість такої послуги становить 1000 грн/год.
При цьому, судове засідання на 31.07.2025, що відображено адвокатом у детальному описі послуг, насправді не відбулось, про що було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті Господарського суду міста Києва.
В підсумку, суд зазначає, що рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі зумовлено самостійними підставами, а саме у зв'язку з обранням неефективного способу захисту внаслідок прийняття оскаржуваного рішення в частині встановлення розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, внеску до резервного фонду, а не з підстав, що були зазначені відповідачем у відзиві.
За таких обставин, суд з урахуванням частини 4 статті 126, частини 5 статті 129, частини 6 статті 129 ГПК України зменшує неспівмірні витрати відповідача на професійну правничу допомогу до 3 000, 00 грн, що на переконання суду є підтвердженим та відповідає принципу співмірності витрат, що мали б бути понесені відповідачем для розгляду даної справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 126, 129, 236-238 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі №910/10472/24 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" про визнання недійсними п. 3, 4, 5, 6, 7, 11, 12 рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" від 29.08.2021, що оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" від 27.09.2021 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
2. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бажана 30" (02149, м. Київ проспект Бажана, 30, ідентифікаційний код: 40890445) 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.10.2025.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких