ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
м. Київ
22.10.2025Справа № 910/12962/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Літвінової М.Є., розглянувши заяву
Фізичної особи - підприємця Вознюк Тетяни Павлівни про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик Компані» про стягнення заборгованості в розмірі 231 932, 20 грн за Договором транспортної експедиції № 26 організації автомобільних перевезень вантажів від 02.01.2024
Фізична особа - підприємець Вознюк Тетяна Павлівна звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик Компані» про стягнення заборгованості в розмірі 231 932, 20 грн за Договором транспортної експедиції № 26 організації автомобільних перевезень вантажів від 02.01.2024, з яких: 226 000, 00 грн основний борг, 3 % річних у розмірі 515, 75 грн, пеня у розмірі 5 329, 45 грн та інфляційні втрати у розмірі 87, 00 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
Відповідно до ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
3. До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
4. Якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет до боржника, який має зареєстрований електронний кабінет, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
5. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
Заявником не зазначено у заяві про видачу судового наказу місцезнаходження (адресу) Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик Компані» та не зазначено відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (пункт 7 частини 1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, в обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що боржником не сплачено послуги за перевезення вантажу за актами здачі - прийняття робіт (надання послуг):
- 136 12.08.2025 року 64 000 грн. №119 від 14.08.2025 року;
- 146 22.08.2025 року 69 000 грн. №125 від 27.08.2025 року;
- 145 21.08.2025 року 64 000 грн. №123 від 26.08.2025 року;
- 147А 28.08.2025 року 64 000 грн. №127 від 02.09.2025 року.
Заявником у заяві вказано, що загальна вартість наданих послуг складає: 261 000 гривень, оскільки боржником підписано Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) та Акти звірки взаємних розрахунків та здійснено оплату наданих послуг частково, а саме: 18.09.2025 року у розмірі 35 000, 00 гривень згідно акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №119 від 14.08.2025 року, прострочена заборгованість на даний час становить 226 000,00 гривень.
Однак, заявником не долучено до заяви доказів такої сплати, не надано виписки з банку або ж платіжної інструкції про перерахування коштів у розмірі 35 000, 00 грн на користь ФОП Вознюк Т.П.
Разом з цим, в обґрунтування заявлених вимог, заявник, зокрема посилається на те, що 30.09.2025 направив боржнику претензію поштовим зв'язком, проте в заяві жодним чином не зазначено про виконання обов'язку, визначеного п. 3.4 Договору в частині надіслання документів не пізніше 5 - 7 днів після виконання вантажоперевезення.
Суд, звертає увагу заявника, що відповідно до п. 3.4 Договору ненадання Виконавцем повного комплекту документів дає право Експедиторові відмовити в здійснені оплати до моменту надання необхідних документів.
Згідно з п. 3.5 Договору строк оплати послуг Виконавця складає 10 днів з моменту отримання Експедитором повного пакету документів, вказаних у пункті 3.4. цього Договору, якщо інше не обумовлено в Заявці на перевезення.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником, в порушення пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, не надано усіх документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Також, пунктом 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, оскільки заявником не додано до заяви документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема доказів часткової оплати боржником суми у розмірі 35 000, 00 грн та не надано доказів щодо виконання виконавцем обов'язку, визначеного п. 3.4 Договору в частині надіслання документів експедитору не пізніше 5-7 днів після виконання вантажоперевезення, і відповідно не підтверджено виникнення права грошової вимоги на вищевказану суму, Господарський суд на підставі пунктів 1, 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у видачі судового наказу за заявою Фізичної особи - підприємця Вознюк Тетяни Павлівни до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик Компані».
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 150, 152, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Вознюк Тетяні Павлівні у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добро Логістик Компані» про стягнення заборгованості в розмірі 231 932, 20 грн за Договором транспортної експедиції № 26 організації автомобільних перевезень вантажів від 02.01.2024.
Ухвала набирає законної сили 22.10.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя М.Є. Літвінова