ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.10.2025Справа № 910/643/24 (910/6984/25)
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла Іі, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221)
про стягнення коштів,
в межах справи №910/643/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла Іі, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221
про банкрутство
Без виклику представників учасників справи
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, ним перераховано на користь відповідача кошти в розмірі 6 000 грн.
Вказані кошти на переконання позивача є такі, що безпідставно одержані стороною відповідача в силу чого підлягають поверненню з урахуванням нарахованих 3 % річних та інфляційних витрат.
Крім того, позивач стверджує, що йому заподіяно моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач своїм правом не скористався, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.
3. Процесуальні дії у справі
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/643/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою від 03.10.2024.
До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" про стягнення коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 в межах розгляду справи про банкрутство та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Суд зазначає, що ухвала суду від 23.06.2025 надсилалась на адресу ТОВ "Фінансо Плюс» поштовим повідомленням № 0610265586590, однак конверт на адресу суду повернувся неврученим із зазначенням причин: «за закінченням терміну зберігання».
Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 у справі № 910/643/24 (910/6984/25) встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на користь відповідача сплачено кошти в загальному розмірі 6 000 грн згідно платіжною інструкцією № ВМ8С-Р3АН-2083-695В від 17.02.2021.
Згідно доводів позивача, підставою для сплати вказаних коштів на користь боржника стали наступні обставини.
У січні 2020 року позивач натрапив на псевдоінвестиційну організацію під назвою "Квантус Сістем" ("Quantum Sysytem", quantum-system.org). У телефонних розмовах трейдери компанії "Квантус Сістем" запропонували позивачу фінансові послуги, а саме заробіток на продажу акцій.
Позивач стверджує, що скориставшись його некомпетентністю в питаннях інвестицій трейдери вмовили вносити кошти на так званий "торговий рахунок".
Так, позивач зазначає, що у період з 13.01.2021 по 09.02.2021 ним було внесено кошти на суму 24 000 грн на свій «торговий рахунок» у вказаній інвестиційній організації, однак фактично такі кошти сплачувалися на користь різних фізичних осіб підприємців.
В подальшому, коли позивачем порушено питання виведення коштів менеджер висунув додаткову вимогу про сплату 6 000 грн, які в результаті було сплачено за рахунок кредитних коштів на користь відповідача.
Станом на дату звернення до суду з позовом кошти в сумі 6 000 грн повернути так і не вдалося.
З часом позивач зрозумів, що має справу з шахрайською схемою, а компанії "Квантус Сістем" не існує офіційно ні на території України ні за її межами.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед зареєстрованих видів діяльності ТОВ "Фінансо плюс" немає і не було жодного, який мав би відношення до фінансових послуг. ТОВ "Фінансо плюс" було створено незадовго до описаних вище подій, а саме, 02.02.2021.
При пошуку в мережі Інтернет не вдалося знайти жодного веб-сайту, веб-сторінки, та жодного окремого оголошення на форумах або сайтах оголошень, які б містили інформацію про реальну, легальну господарську діяльність, яку здійснювало ТОВ «Фінансо Плюс».
Так, позивачем встановлено, що в рамках кримінального провадження № 42021102010000134 слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва була постановлена ухвала від 14.11.2022 про накладення арешту на майно (справа № 752/11428/22, провадження № 1-кс/752/5035/22), у якій зазначено, що кошти постраждалих від діяльності компанії "Trust Macquarie Capital" сплачувалися в тому числі на рахунок ТОВ "Фінансо Плюс", звідки вони в подальшому перераховувалися на рахунки інших організацій, а саме ТОВ "Мічиган Фінанс" (код ЄДРПОУ 43415473) та ТОВ "Дастріал ЛТД" (код ЄДРПОУ 36315787).
В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2022 у справі № 752/11428/22 також встановлено, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що невстановлені особи, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, організували незаконний механізм ошукування громадян України шляхом торгів на світових біржах "Форекс" та на криптовалютних біржах, при цьому гарантуючи високодохідний прибуток громадянам України.
Зокрема, невстановлені особи налагодили механізм купівлі в мережі "даркнету" баз даних громадян України (їхні персональні далі, номери мобільних телефонів), та створили інтернет-сайт за посиланням «https://trust-m-capital.com.», який розмістили на виділеному сервері хостинг провайдера GMBH «CONTABO» Aschauer Str. 32a, 81549 Munchen, Germany.
Після чого, невстановлені особи налагодили роботу колл-центрів, які розташовані на території України, однак більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено. Вказані колл-центри щоденно здійснюють сотні телефонних дзвінків громадянам України через систему IP-телефонію (дзвінки здійснюються через мережу інтернет).
Крім того, невстановлені особи, що організували протиправну діяльність, здійснили розповсюдження реклами в мережі інтернет фінансової компанії "Trust Macquarie Capital", яка не зареєстрована як юридична особа, а також не містить жодних відомостей в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, при цьому обіцяючи потенційним вкладникам високий заробіток в разі інвестування.
Таким чином, невстановлені особи, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, створили видимість фінансово-господарської діяльності організації, яка начебто здійснює торги на світових біржах "форекс" та на криптовалютних біржах.
В подальшому, після встановлення розмови з громадянами України, які введені в оману діяльністю такої компанії, невстановлені особи, які представляються представниками торгової компанії "Trust Macquarie Capital", під час розмови називаючи себе видуманими іменами та прізвищами, розповідають введеним в оману громадянам про діяльність цієї компанії та запевнюють їх про високодохідні фінансові активи, завдяки яким є можливість заробити прибуток у вигляді 100 (ста) відсотків доходу щотижня, залежачи від суми інвестування та гарантують повернення грошових коштів у разі програшу, шляхом страхування зазначеної суми іноземною страховою компанією, яку інвестує громадян України.
При цьому, невстановлені особи надають для ознайомлення інвесторам завідомо підроблені страхові документи, з метою запевнити інвестора про захист їх вкладів.
Після отримання згоди громадянина України на інвестування власних грошових коштів у фінансову компанію "Trust Macquarie Capital", невстановлені особи, які під час телефонної розмови представляються працівниками «Trust Macquarie Capital», надають постраждалим особам (інвесторам громадянам України) реквізити (рахунки) юридичних осіб (ТОВ) чи фізичних осіб-підприємців (ФОП) для переведення грошових коштів, начебто, як інвестиції на фінансові проекти.
Надалі потерпілі, використовуючи власні мобільні телефони та онлайн додатки різних банків України (інтернет-банкінг), перераховують кошти на надані раніше невстановленими особами реквізити.
Після перерахування грошових коштів потерпілими, з метою прикриття протиправної діяльності, пов'язаної із шахрайським заволодінням цими грошовими коштами, невстановлені особи перераховують отримані кошти на підконтрольні рахунки інших юридичних осіб (ТОВ та фізичних-осіб підприємців (ФОП), з подальшим обготівковуванням грошових коштів.
В подальшому, потерпілі звернутися шляхом телефонних дзвінків до представників фінансової компанії "Trust Macquarie Capital" не можуть оскільки представники компанії використовують IP-телефонію (дзвінки здійснюються через мережу інтернет), в результаті чого спілкування постраждалих осіб з представниками фінансової компанії "Trust Macquarie Capital" можливо лише тоді, коли представники компанії дзвонять постраждалим особам (в односторонньому порядку).
Під час кожної чергової розмови невстановлені особи, які представляються представниками фінансової компанії "Trust Macquarie Capital", пропонують нові, більш вигідні інвестиційні угоди постраждалим особам, мотивуючи тим, що постраждалі особи можуть перейти за посиланням на сайт компанії "Trust Macquarie Capital", а саме «https://trust-m-capital.com.», та перейшовши в розділ особистого кабінету можуть побачити власний баланс інвестиції, та в наступній колонці знаходиться сума з т.зв. прибутком.
Тобто невстановлені особи, які представляються представниками фінансової компанії "Trust Macquarie Capital", під час чергових розмов мотивують постраждалих осіб робити наступні фінансові інвестиції переказуючи грошові кошти на рахунки підконтрольних юридичних чи фізичних осіб, мотивуючи тим що вони можуть зайти на сайт «https://trust-m-capital.com», та побачити свої зароблені кошти.
Однак, постраждалі особи заходячи до особистого кабінету на сайті «https://trust-m-capital.com» в розділі «вивід грошових коштів» створюючи заявку на вивід грошових коштів із особистого кабінету не мають можливості отримати грошові кошти, так як інтернет-ресурс «https://trust-m-capital.com» лише імітує створення заявки на вивід коштів та фактично такий вивід не здійснює.
У червні 2021 року інформація про шахрайську організацію "Trust Macquarie Capital" була розміщена в розділі "Попередження інвесторам" на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Наявна на той час інформація містила попередній висновок НКЦПФР із детальним описом діяльності проекту, зокрема було зазначено, що кошти жертв переводяться не на рахунки "Trust Macquarie Capital", а на рахунки фізичних осіб-підприємців та ТОВ "Фінансо плюс" (ЄДРПОУ 43923221).
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що при пошуку в ЄДРСР ним встановлено, що слідчими органами Національної поліції здійснюється досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях, пов'язаних їх шахрайськими діями невстановлених осіб, які діяли від імені фінансової організації "Квантум Сістем".
Обґрунтовуючи вимогу про стягнення коштів в розмірі 6 000 грн та нарахованих на таку суму 3 % річних та інфляційних нарахувань, позивач посилається на те, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг однак з дефектним характером зі сторони відповідача оскільки метою сплати коштів було поповнення торгового рахунку.
Позивач звертає увагу суду, що під час описаних подій представниками організації "Квантум Сістем" було використано його вразливість, довірливість та некомпетентність сторони у фінансових питаннях.
Враховуючи те, що будь яких контактів (спілкування) з відповідачем позивач не мав, а ТОВ «Фінансо Плюс» послуги не надавалися, отримані ним кошти в розмірі 6 000 грн підлягають поверненню з урахуванням нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат за період з 18.02.2021 по 27.03.2024 на суму 570,30 грн та 2740,44 грн (відповідно).
Окрім зазначеного, позивач також просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 50 % суми перерахованих коштів, що становить 3 000 грн.
У якості підстав для відшкодування моральної шкоди позивач вказує, що дії відповідача призвели до незаконного перерахування позивачем значної суми коштів, які наразі не перебувають у його володіння, що спричинює стороні душевні страждання та потрясіння оскільки сплачені 6 000 грн були кредитними коштами, які сторона повинна була повертати банку.
Позивач звертає увагу суду на те, що така поведінка відповідача спричинила втрату довіри до людей.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Дослідивши описані позивачем обставини та в силу наданих до справи доказів, суд дійшов висновку, що між сторонами не існувало жодних договірних зобов'язань в силу чого посилання позивача на застосування наслідків недійсності правочину є безпідставними.
Так, з метою належного захисту прав позивача суд вказує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими нормативними актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстав, з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
За змістом ст.1212 ЦК, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення та його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
В силу відсутності між сторонами договірних відносин, зокрема на надання послуг, суд дійшов висновку, що кошти в розмірі 6 000 грн отримані відповідачем безпідставно та зберігаються ним без належної на те правової підстави, а тому підлягають поверненню позивачу з моменту їх отримання.
Зобов'язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов'язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала.
Передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми виникає з огляду на наявність самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем коштів позивача.
Вказана правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 7 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22.
Відтак, позивачем на законних підставах здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних витрат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що за період з 18.02.2021 по 27.03.2024 стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних - 559, 12 грн. Та інфляційних витрат - 2 686, 70 грн в силу чого вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Статтею 280 ЦК України встановлено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено правовий висновок, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Тобто, суд повинен з'ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
При цьому, причинний зв'язок між протиправними діяннями заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як із поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Верховним Судом зауважено, що саме позивач повинен довести, які саме дії спричинили страждання, яку саме шкоду вони заподіяли та в якому розмірі.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Отже, сама по собі наявність моральної шкоди ще не породжує абсолютного права особи на її відшкодування будь-якою іншою особою, оскільки необхідно довести наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності та правильно визначити суб'єкта такої відповідальності.
При цьому, кожна із вказаних складових має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Лише наявність усіх чотирьох умов є підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, відсутність хоча б однієї з зазначених умов свідчить про необґрунтованість та недоведеність відповідних позовних вимог.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення вирішення спору.
Суд зазначає, що моральну шкоду не слід відшкодувати позивачу у заявленому ним розмірі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи, а тому розмір моральної шкоди має бути визначений судом у межах заявленого розміру на власний розсуд.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими чинним законодавство, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Враховуючи викладені позивачем у позові обставини, відсутність заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження неправомірних дій (поведінки) відповідача, в результаті яких позивач мав негативні емоційні переживання, сильні душевні страждання, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення його прав та що спричинило понесення ним матеріальних витрат у вигляді сплачених на користь відповідача коштів, які наразі позивач повинен стягувати в судовому порядку.
Недобросовісність та неправомірність дій відповідача, окрім описаних вище подій, також вбачається із тексту ухвали Голосіївського районного суду м. Києва була постановлена ухвала від 14.11.2022 у справі № 752/11428/22 та рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 10.06.2021 у справі № 569/4756/21, на яке позивач посилається у якості доказу.
Відтак, наразі позивач наводить суду достатні обґрунтування заподіяння йому моральної шкоди саме незаконним (безпідставним) заволодінням відповідачем грошовими коштами позивача та бездіяльністю з їх повернення.
В даному випадку, доведені обставини причинно-наслідкового зв'язку між моральною шкодою та незаконними діями відповідача як заподіювача такої шкоди, а тому наявний повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для покладення відповідальності за його вчинення.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині безпідставного отримання відповідачем коштів, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача в частині здійснених на підставі статті 625 ЦК України нарахувань (із врахуванням перерахунку суду) та вимог про відшкодування моральної шкоди, заподіяною неправомірними діями відповідача в силу чого позов підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла Іі, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість - 6 000 (шість тисяч) грн, 3 % річних - 559 (п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 12 коп., інфляційні витрати - 2 686 (дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн 70 коп, моральну шкоду - 3 000 (три тисячі) грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансо Плюс" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла Іі, будинок 4, корпус А; ідентифікаційний код 43923221) в дохід державного бюджету України судовий збір - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 22.10.2025
Суддя Сергій СТАСЮК