ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа № 910/9185/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5)
до Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 99 309 грн 53 коп.
Представники сторін: не викликались
24.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з вимогами до Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича про стягнення 99 309 грн 53 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 11.11.2021 № 3500 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 77 941 грн 78 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 12 907 грн 10 коп. пені, 1 336 грн 80 коп. 3 % річних та 2 022 грн 05 коп. штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/9185/25, справу постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання);
27.08.2025 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0610271633737, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (22863, Вінницька обл., Гайсинський р-н, село Юрківці, вулиця Шкільна, будинок 19), було направлено ухвалу від 28.07.2025, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка ф. 20 від 23.08.2025).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.07.2025 вручена відповідачу 23.08.2025.
Станом на 23.10.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 28.07.2025, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
З огляду на вищевикладене, Фізична особа-підприємець Донченко Сергій Дмитрович не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.
Між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (балансоутримувач за договором, позивач у справі), Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець за договором) та Фізичною особою-підприємцем Донченком Сергієм Дмитровичем (орендар за договором, відповідач у справі) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 11.11.2021 № 3500.
Строк договору становить 5 років з дати набрання чинності цим договором (пункт 11.1 Змінюваних умов Договору).
Договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (пункт 12.1 Незмінюваних умов Договору).
Орендар вступає у строкове платне користування Майном у день підписання акта приймання-передачі Майна. Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору (пункт 2.1 Незмінюваних умов Договору).
Згідно з пункту 2.1 Незмінюваних умов Договору, Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв в орендне користування об'єкт оренди, що підтверджується підписаним Балансоутримувачем та Орендарем Актом приймання-передачі нерухомого майна від 11.11.2021.
Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 4 100,00 грн, без ПДВ (підпункт 8.1 пункту 8 Змінюваних умов Договору). Орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (пункт 3.2 Незмінюваних умов Договору). Індекс інфляції за 2020 рік становив 5%, 2021 рік - 10,00 %, за 2022 рік - 26,60 %, за 2023 рік - 5,10 %, за 2024 рік - 12,00 %.
Протягом строку дії Договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради. Відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 № 19/62 орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати із 24.02.2022 відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 (зі змінами) без прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря. Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва. Згідно з рішенням Київської міської ради від 30.01.2025 № 21/10488 (опубліковане 07.04.2025) з 01.03.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 № 5450/5491 встановлено з 01.03.2022 по 31.05.2022 ставку земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі 0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до положень пп. 69.14. підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 було встановлено порядок визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також делеговано повноваження затвердження переліку таких територій Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (Наказ № 309), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 було затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (Перелік). Відповідно до Переліку, територія міста Києва у період з 24.02.2022 по 30.04.2022 включалася до територій активних бойових дій.
Зважаючи на викладене вище, балансоутримувачем проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача з орендної плати за договором за період з 16.03.2024 по 30.06.2025 становить 67 401 грн 69 коп. з ПДВ
Сума заборгованості відповідача з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за період з 16.08.2023 по 30.06.2025 становить 10 540 грн 09 коп., з ПДВ.
Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з орендної плати та Акти здачі прийняття робіт (надання послуг) з відшкодування податку за користування земельною ділянкою були підписані позивачем та відповідачем. Тобто відповідачем було підтверджено прийняття послуг з оренди за договором.
З розміром орендних платежів відповідач був ознайомлений. Листи із запереченнями та зауваженнями щодо наданих послуг з оренди та розміру орендних платежів від відповідача не надходили.
Згідно з пункту 3.11 Незмінюваних умов договору орендар зобов'язаний на вимогу Балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків за орендними платежами і оформляти акти звіряння.
30.11.2024 позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом за період Січень 2024 року - Листопад 2024 року.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк
Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з 16.03.2024 по 30.06.2025, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 67 401 грн 69 коп.
Сума заборгованості відповідача з відшкодування податку за користування земельною ділянкою за Договором за період з 16.08.2023 по 30.06.2025 становить 10 540 грн 09 коп.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 12 907 грн 10 коп. пені, 1 336 грн 80 коп. 3 % річних та 2 022 грн 05 коп. штрафу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту неналежного виконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів у розмірі 77 941 грн 78 коп., та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача 77 941 грн 78 коп. заборгованості за договором оренди від 11.11.2021 № 3500, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 12 907 грн 10 коп. пені, 1 336 грн 80 коп. 3 % річних та 2 022 грн 05 коп. штрафу, суд зазначає наступне.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 3.19 незмінюваних умов договору встановлено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Крім того, орендар згідно з частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати на суму заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості:
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір пені, інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 907 грн 10 коп. пені, 1 336 грн 80 коп. 3 % річних та 2 022 грн 05 коп. штрафу підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Донченко Сергія Дмитровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 77 941 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот сорок одна) грн 78 коп. заборгованості, 12 907 (дванадцять тисяч дев'ятсот сім) грн 10 коп. пені, 1 336 (одна тисяча триста тридцять шість) грн 80 коп. 3 % річних, 2 022(дві тисячі двадцять дві) грн 05 коп. штрафу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька