ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/359/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши заяву Первинної профспілкової організації Болехівського ліцею № 2 "Науковий" (вх. № 16634/25 від 13.10.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі
за позовом: Первинної профспілкової організації профспілки працівників освіти і науки України Болехівського ліцею № 2 "Науковий"
до відповідача: Первинної профспілкової організації Болехівського ліцею № 2 "Науковий" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_1
ОСОБА_2
про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відкликання протоколу засідання профспілкового комітету
представники сторін в судове засідання не з'явились
установив: Первинна профспілкова організація профспілки працівників освіти і науки України Болехівського ліцею № 2 "Науковий" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Первинної профспілкової організації Болехівського ліцею № 2 "Науковий" (далі - відповідач) про визнання твердження заступника голови профспілкової організації та члена профспілкової організації недостовірною інформацією та такою, що має негативний характер для позивача та принижує його ділову репутацію; зобов'язання відповідача відкликати протокол засідання профспілкового комітету.
Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 08.10.2025 в позові відмовив.
11.10.2025 через систему "Електронний суд" представник відповідача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 16634/25 від 13.10.2025).
14.10.2025 позивачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№16760/25 від 14.10.2025), в якому просить витрати на правничу допомогу зменшити до 7000,00 грн, мотивуючи тим, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним.
Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про розгляд заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу повідомлені належним чином, про що свідчать Довідки про направлення електронного листа від 16.10.2025.
Разом з тим, представник позивача подав клопотання (вх.№17155/25 від 21.10.2025), в якому просить витрати на правничу допомогу у справі розглянути без участі його представника у судовому засіданні та просив врахувати подані позивачем пояснення щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача у заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу (вх. № 16634/25 від 13.10.2025) клопотав розгляд заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу здійснювати без участі представника відповідача.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне розглянути заяву відповідача про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу без участі представників сторін.
Розглянувши заяву (вх.№16634/25 від 13.10.2025) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21000,00 грн, дослідивши подані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до висновку заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Системний та змістовний аналіз вищезазначених приписів процесуального закону дозволяє дійти до висновку, що для правильного вирішення заяви, яка є предметом розгляду, необхідно: (1) встановити чи наявні процесуальні підстави для розгляду заяви, що надійшла до суду, тобто з'ясувати чи дотримано заявником вимоги процесуального закону, які регламентують порядок подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, (2) встановити характер та зміст послуг, оплати якої вимагає заявник, (3) визначити чи пов'язані ці послуги зі справою, яка розглядалась, (4) встановити чи охоплюються надані послуги договором, який укладений між заявником та його представником (-ами) (адвокатом (-ами), та чи це підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, (5) перевірити чи відповідає розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу вимогам співмірності, які передбачені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, (6) з'ясувати чи наявні підстави для зменшення розміру заявлених витрат на професійну допомогу, (7) на підставі чого встановити, який розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню.
Оскільки з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, то відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч. 2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому за наявності такої заяви, яка подана у визначений законом строк, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
У відзиві на позов представник відповідача заявив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн та в судовому засіданні 01.10.2025 до початку судових дебатів заявив клопотання про подання ним доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка є предметом розгляду, а також докази на її підтвердження сформовано в системі "Електронний суд" 11.10.2025 (вх. № 16634/25 від 13.10.2025) у строк визначений приписами ч.8 ст. 129 ГПК України.
В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано суду: копію Договору про надання правничої допомоги №Ю-11/04/25 від 11.04.2025, копію акту наданих послуг від 08.10.2025, копію довіреності від 11.04.2025, копію ордеру про надання правничої допомоги серія АТ №1099310 від 23.04.2025, копію платіжних інструкцій №1 від 23.04.2025 на суму 10 000,00 грн, №2 від 26.07.2025 на суму 6 000,00 грн, №4 від 09.10.2025 на суму 5 000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги №Ю-11/04/25 від 11.04.2025 адвокат зобов'язався надати Первинній профспілковій організації Болехівського ліцею №2 “Науковий» (по договору - клієнт/по справі - відповідач) правничу допомогу в обсязі і на умовах, передбачених договором.
Перелік надання адвокатських послуг сторони погодили у п. 1.2 Договору, зокрема:- здійснення аналізу позовної заяви , яку подано до суду у справі 909/359/25 (1.2.1. Договору); - представництво прав та законних інтересів клієнта в Господарському суді Івано-Франківської області по справі 909/359/25 (п.1.2.3. Договору). В тому числі п.п.1.2.2. Договору містить надання клієнту правової інформації, консультації і роз'яснень з правових питань, пов'язаних зі стягненням безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати - що не пов'язане з розглядом цієї справи.
Згідно п.4.2. Договору сторони погодили, що за надання адвокатом клієнтові правничої допомоги в суді першої інстанції клієнт сплачує фіксований розмір гонорару 21000,00 грн, порядок оплати якого визначено у п.4.2. Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору сторони погодили, що оплата надання правничої допомоги здійснюється клієнтом самостійно, шляхом безготівкового перерахунку. Сторони можуть, за необхідності, підписати Акт наданих послуг.
Згідно Акту наданих послуг від 08.10.2025 сторонами Договору про надання правничої допомоги №Ю-11/04/25 від 11.04.2025 погоджено, що вартість наданих послуг адвокатом Устінським Андрієм Вікторовичем відповідачу справі №909/359/25 складає в розмірі 21 000,00 грн, що є фіксованим гонораром.
Витрати на професійну правничу допомогу включають послуги:
- здійснення аналізу позовної заяви, заяви про усунення недоліків з додатками у справі 909/359/25 та подання відзиву на позовну заяву;
- опрацювання відповіді на відзив та подання заперечення на неї;
- участь у шести судових засіданнях по справі, а саме: 08.05.2025, 04.06.2025, 02.07.2025, 03.09.2025, 25.09.2025, 01.10.2025.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
До договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, а гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару в цьому контексті означає, що в разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Отже, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 в cправі № 921/628/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Розглядаючи заяву про компенсацію понесених витрат на професійну правничу допомогу суд досліджує та оцінює додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 905/716/20).
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статтей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки викладені у постановах від 07.11.2019 Верховного Суду у справі № 905/1795/18 , від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).
За практикою Верховного Суду (пункти 4.12-4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: - має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України(а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; - з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Судом встановлено, що представником відповідача фактично надано послуги професійної правничої допомоги , які полягають:- у підготовці та поданні відзиву на позов; - у підготовці та поданні заперечення на відповідь на відзив; -в участі у судових засіданнях 08.05.2025, 04.06.2025, 02.07.2025, 03.09.2025, 25.09.2025, 01.10.2025, тривалістю менше однієї години, зокрема в розрізі 22-43 хв. При визначенні витрат надання професійної правничої допомоги судом враховано, що вартість участі представника у судових засіданнях у м. Івано-Франківську складає в середньому 2000 грн за годину. Суд взяв до уваги ту обставину, що спір у цій справі є спором середньої складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи критерії реальності (дійсності та необхідності), критерії розумності , конкретні обставини справи , заяву позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - суд вважає за правильне зменшити витрати на правничу допомогу, а заяву задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача 10000 грн витрат на правничу допомогу .
Керуючись ст. 2, 13, 15, 16, 74-79, 86, 123, 124, 126, 129,169, 233,241,244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
заяву Первинної профспілкової організації Болехівського ліцею № 2 "Науковий" - (вх. № 16634/25 від 13.10.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Первинної профспілкової організації профспілки працівників освіти і науки України Болехівського ліцею № 2 "Науковий" (вул. Б.Янишина, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код 41244142) на користь Первинної профспілкової організації Болехівського ліцею № 2 "Науковий" (вул. Б.Янишина, 12, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код 45627497) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
В решті задоволення заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення підписано 22.10.2025.
Суддя С. М. Кобецька