номер провадження справи 24/139/25
13.10.2025 Справа № 908/2872/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2872/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства “Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (вул. Крівенцова №1, м. Кодима, Подільського району, Одеської обл., 66000, ЄДРПОУ 01998785)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, 11А, каб. №8, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69096)
про стягнення 91143,13 грн.
за участю представників:
від позивача: Боднарюк Р.О., довіреність від 06.10.2025
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства “Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області» до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» про стягнення з відповідача боргу у розмірі 72072,00 грн за договором поставки нафтопродуктів № 834 від 21.10.2024, пеню в розмірі 140260,09 грн, 7 % штрафу за прострочення понад 30 днів у розмірі 5045,04 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування підстав позову вказано про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ ФІНАНС» умов договору поставки нафтопродуктів № 834 від 21.10.2024 в частині поставки ПММ. В результаті чого, у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 72072,00 грн. Даний факт підтверджується копіями невикористаних талонів ПММ. На підставі п. 7.2. договору за невиконання зобов'язань щодо поставки товару, відповідачу нараховано пеню у загальному розмірі 14026,09 за загальний період з 23.12.2024 по 15.08.2025 та за прострочення понад 30 днів додатково заявлено штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 5045,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2872/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/139/25. Судове засідання для розгляду справи призначено на 13.10.2025.
Ухвалою суду від 10.10.2025 задоволено заяву представника позивача (сформовану в системі “Електронний суд» 06.10.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 908/2872/25.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 13.10.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.
Ухвала суду від 119.09.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2872/25 направлялась судом відповідачу в його електронний кабінет та доставлено 19.09.2025, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Крім того, про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2872/25.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
В засіданні 13.10.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
21.10.2024 між Комунальним некомерційним підприємством “Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник) укладено договір № 834 про закупівлю товару, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені Договором строки Товар: Дизельне паливо ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо (талони)), в кількості та якості відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток 1), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеними цим Договором.
Відповідно до п. 1.3. договору, відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талоном) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Розділом 3 договору сторонами обумовлено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна цього Договору становить: 140 400,00 грн (Сто сорок тисяч чотириста гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ-23 400,00 грн. Ціна за одиницю Товару вказується у специфікації.
Згідно п. п. 4.1., 4.2., 4.4. договору визначено, що розрахунки за фактично поставлений Товар здійснюються на підставі видаткових накладних, протягом 7-ми (семи) банківських днів. Розрахунки за Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, наведений в реквізитах Постачальника. Датою оплати вважається дата списання коштів з рахунку Покупця.
Відповідно до п. 5.1. договору поставка Товару (талонів) здійснюється до 31 грудня 2024 року.
Поставка за даним договором здійснюється Постачальником не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Постачальником письмового та/або усного повідомлення - Заявки, від Покупця (п. 5.2.).
Місце поставки и передачі товарів (талон): Одеська область. Подільський район, м. Кодима, вул. Крівенцова, буд 1. Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця талону. Талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні (п. 5.3.).
Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за Договором, у разі неотримання Покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Термін дії талону - не менше 12 місяців з дня поставки товару (п. п. 5.4.- 5.6.).
За умовами п. 6.3. договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару за власний рахунок у строки, встановлені цим Договором. Забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього Договору.
Позивач взяті на себе обов'язки перед відповідачем виконав в повному обсязі шляхом своєчасної 100% оплати вартості нафтопродуктів згідно умов Договору, що підтверджується платіжною інструкцією № 207 від 24.10.2024 на суму 140400,00 грн.
Натомість, як зазначає позивач, відповідач з 23.12.2024, без жодних попереджень (повідомлень), припинив належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання з поставки ПММ. В результаті чого, у відповідача перед позивачем виник борг, що підтверджується копіями невикористаних талонів ПММ.
Заборгованість відповідно до невикористаних талонів ПММ згідно договору № №834 від 21.10.2024 складає 1540 літрів дизпалива (46 грн. 80 коп. за літр ПММ), на суму 72072,00 грн (номери талонів з 304623307423 по 304623307499).
04.02.2025 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 39 щодо виконання умов договорів, який залишено останнім без реагування.
29.04.2025 позивачем було направлено до відповідача лист-вимогу вих. №123 , в якому вимагав якнайшвидше виконання зобов'язань за договором (Бланки (Ф 119) рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення із підписами про отримання містяться в матеріалах справи).
Проте, відповідач відповіді на вимогу не надав, відпуск товару не здійснив, кошти на рахунок позивача не перерахував.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки оплаченого товару стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Попри назву (договір про закупівлю товару), за своєю правовою природою укладений сторонами є договором поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін згідно ч.2 ст.712 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно умовами договору талон є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених талонах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості менший, ніж зазначено в талоні.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку.
Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у пп.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Відтак, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Суд установив, що позивач свої зобов'язання за договорами виконав у спосіб, що встановлені договорами.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 №3-30гс13 по справі №5011-42/13539-2012.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений (невідпущений) товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідач у порушення вимог ЦК України і умов договору добровільно взяті на себе зобов'язання не виконав та не передав у повному обсязі позивачу товар.
З огляду на викладене пред'явлена позивачем вимога про стягнення з відповідача вартості непоставленого товару за Договором № 834 від 21.10.2024 у сумі 72072,00 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.
Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язання за договорами в частині передачі позивачу оплаченого товару або повернення коштів, сплачених за нього, до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 72072,00 грн підлягає задоволенню.
Крім зазначеної вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 14026,09 грн пені за загальний період з 23.12.2024 по 15.08.2025 та 5045,04 грн штрафу.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу заявлено позивачем на підставі розділу 7 договору, яким передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. У разі затримки поставки товару, або доставки не в повному обсязі, заявленому Покупцем, Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд визнав його правильним, до стягнення підлягає 14026,09 грн пені, як і визначено позивачем.
Порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Враховуючи прострочення відповідачем строків понад 30 днів, суд визнав нарахування відповідачу 5045,04 грн штрафу обґрунтованим, розрахунок правильним.
Отже, з урахуванням приписів чинного законодавства України та р. 7 Договору, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 5045,04 грн штрафу.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Стосовно судового збору суд зауважує, що частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем подано позов до суду через систему «Електронний суд», відтак у даному випадку розмір судового збору становить 2422,40 грн.
Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судового збору в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 5286 від 05.09.2025, яка знаходяться в матеріалах справи.
З наведеного слідує, що судовий збір внесено позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 605,60 грн., підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України у зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, судовий збір у сумі 605,60 грн буде повернутий позивачу ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2422,40 грн, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд.11А, каб. 8, ЄДРПОУ 40308189) на користь Комунального некомерційного підприємства “Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (вул. Крівенцова №1, м. Кодима, Подільського району, Одеської обл., 66000, ЄДРПОУ 01998785) - 72072,00 грн (сімдесят дві тисячі сімдесят дві грн. 00 коп.) вартості оплаченого та непоставленого товару, 14026,09 грн (чотирнадцять тисяч двадцять шість грн 09 коп.) пені, 7 % штрафу у розмірі 5045,04 грн (п'ять тисяч сорок п'ять грн. 04 коп.) та 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.
Видати наказ набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.10.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян