ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
"07" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/1145/23
За позовом Берегівської окружної прокуратури, м. Берегове Закарпатської області в інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “В - МАХ», смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 902 333,55 грн,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Нікулочкіна О.В.
представники:
Прокуратури - Роман М.С., прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури
від позивача - Шаркаді І.І., представник в порядку самопредставництва
від відповідача - Резуненко О.А., адвокат, ордер серії АО №1007643 від 04.03.2024
СУТЬ СПОРУ: Берегівська окружна прокуратура, м. Берегове Закарпатської області звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “В - МАХ», смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 902 333,55 грн.
Ухвалою суду від 17.01.2024 відкрито провадження у справі №907/1145/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2024. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого прокурору та позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалами суду від 05.03.2014, від 02.04.2024, від 07.05.2024, від 04.06.2024, від 14.08.2024, від 11.09.2024, від 10.10.2024, від 05.11.2024, від 28.11.2024, від 06.02.2025 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
У підготовчому засіданні 05.03.2025 судом за участю уповноважених представників учасників спору оголошувалася перерва до 02.04.2025.
Ухвалами суду від 02.04.2025, від 17.04.2025, від 15.05.2025, від 12.06.2025 та від 19.08.2025 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
У підготовчих засіданнях 09.09.2025 та 24.09.2025 судом за участю уповноважених представників учасників спору оголошувались перерви.
В ході підготовчого провадження у даній справі позивач подав суду письмово висловлену позицію щодо заявлених прокурором позовних вимог у даній справі.
Відповідач у ході підготовчого провадження у справі скористався своїм процесуальним правом та подав суду відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України. Прокурор подав відповідь на відзив відповідача.
Поряд з тим, в ході проведення підготовчого провадження у даній справі, представник відповідача через підсистему “Електронний суд» подав заяву б/н від 12.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7149/25 від 13.08.2025), за змістом якої просить суд залишити без розгляду поданий Берегівською окружною прокуратурою позов у даній справі, оскільки прокурор, звертаючись до суду з позовом не обґрунтував та не довів підстав для представництва, якими, зокрема, є бездіяльність компетентного органу, а саме органу місцевого самоврядування - Вилоцької селищної ради Берегівського району.
За змістом поданої суду заяви про залишення без розгляду позову у даній справі, представник відповідача також зазначає, що перед зверненням до суду з позовом в інтересах Держави прокурор повинен попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина або відповідного суб'єкта владних повноважень та надати йому можливість самостійно усунути порушення протягом розумного строку.
Водночас, обґрунтовуючи відсутність у прокурора права на звернення до суду у даній справі, представник відповідача розмежовує випадки, коли орган місцевого самоврядування діє від імені Держави, а коли - від імені територіальної громади та робить висновок про те, що у разі, якщо орган місцевого самоврядування діє від імені територіальної громади, а не від імені Держави, то у прокурора відсутні повноваження на звернення з позовом.
З покликанням на висновки Верховного Суду представник відповідача звертає увагу суду на необхідності дослідження питання, чи вживали компетентні державні органи належні заходи для захисту інтересів держави протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо чи мало було стати відомо про можливе порушення інтересів; правильності визначення прокурором суб'єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу та ефективного способу захисту такого права чи інтересу; необхідності визначення організаційно - правової форми суб'єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді, оскільки заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
Разом з тим, представник відповідача вказує, що позивачем не доведено факту того, що Вилоцька селищна рада не могла або не може розпоряджатися спірною земельною ділянкою, тобто позбавлена можливості отримати дохід від передачі вказаної земельної ділянки в оренду.
Берегівська окружна прокуратура заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову у даній справі без розгляду, про що подала суду відповідні письмові заперечення №07.50-101-2242-23/3976ВИХ-25 від 15.08.2025 (вх. №02.3.1-02/8205/25 від 22.09.2025). Зокрема прокуратура вказує, на те, що органом місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатись земельною ділянкою з кадастровим номером 2121255300:00:003:0062 площею 2,8 га та відповідно органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Вилоцька селищна рада. При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, об'єднана територіальна громада, як власник спірної земельної ділянки делегує Вилоцькій селищній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з позовом у даній справі Берегівська окружна прокуратура також покликається на те, що орган місцевого самоврядування - Вилоцька селищна рада, при наявності порушень інтересів об'єднаної територіальної громади, а саме факту несплати ТОВ “В-МАХ» орендної плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захисту порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та, як наслідок, й інтересів держави в цілому.
Як наголошує прокурор, останнім до подання позову здійснено попередні листування із Вилоцькою селищного радою, за результатами якого Вилоцька селищна рада підтвердила, що Договір оренди стосовно земельної ділянки 2121255300:00:003:0062, площею 2,8 га між органом місцевого самоврядування та ТОВ “В-МАХ» не укладався, у зв'язку з чим територіальній громаді завдано збитки. Одночасно з цим, Вилоцька селищна рада повідомила та надала підтверджуючі документи, що неодноразово зверталась до відповідача щодо добровільного відшкодування збитків останнім. Факт неможливості самостійного звернення до суду з відповідним позовом Вилоцька селищна рада пояснила дефіцитом коштів, зокрема і щодо сплати судового збору.
Як стверджує Берегівська окружна прокуратура, після того, як органу місцевого самоврядування стало відомо про порушення вимог закону ТОВ “В-МАХ» пройшло майже 5 років, проте ним не вжито належних заходів щодо стягнення з ТОВ “В-МАХ» безпідставно збережених коштів, що, в свою чергу, стало підставою для захисту порушених інтересі держави прокуратурою шляхом представництва інтересів держави в суді. Вислоцька селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси об'єднаної територіальної громади, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права власності.
З покликанням на правові позиції Верховного Суду Берегівська окружна прокуратура наполягає, що прокурору належить доводити бездіяльність органу, в інтересах якого він звернувся, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися з цим позовом до суду; інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державник органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Позивач - Вилоцька селищна рада поданою через підсистему “Електронний суд» заявою вих. №02-10/1393 від 19.09.2025 (вх. № 02.3.1-02/8178/25 від 19.09.2025) вказує, що прокурор повністю виконав вимоги ч. 3, 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», оскільки попередньо, до звернення до суду, звернувся до позивача та фактично надав йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів Держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. При цьому селищна рада не звернулася з позовом до суду після отримання листа від прокурора, оскільки вважала за доцільне використати альтернативні (позасудові) заходи врегулювання спору.
Позивач наполягає, що в даній категорії справ прокурор має доводити саме бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду. При цьому, сам факт незвернення до суду належного суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Оспорюючи покликання відповідача на відсутність у прокурора повноважень щодо звернення з позовом у даній справі, позивач вказує, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Позивач також оспорює релевантність наведеної представником відповідача судової практики до правовідносин у даній справі, а також зазначає, що заява останнього не містить посилання на конкретний пункт ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого може бути залишено позов прокурора без розгляду, тобто представник відповідача не вказав процесуальну підставу для залишення позову без розгляду та ніяк не обґрунтував її.
З врахуванням заперечень Берегівської окружної прокуратури та Вилоцької селищної ради представник відповідача навів додаткові обґрунтування підстав необхідності залишення позову у даній справі без розгляду, про що через підсистему “Електронний суд» подав додаткові пояснення б/н від 03.10.2025 (вх. №02.3.1-02/8636/25 від 06.10.2025). Зокрема представник відповідача вказує на те, що якби територіальна громада Вилка була носієм єдиного джерела влади в Україні, а Вилоцька селищна рада наділена загальнодержавними повноваженнями, то в такому випадку, можна би було досліджувати (встановлювати) державний інтерес. Орган місцевого самоврядування діє від імені держави, коли виконує делеговані державою повноваження, а від імені територіальної громади - у питаннях, що належать до їхньої компетенції, визначеної Конституцією та законами України.
Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позову прокурора без розгляду, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначала, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/3884/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).
Конституційний Суд України вказував, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99).
Отже вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру»).
Згідно із ч. 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 20.06.2023 у справі №633/408/18, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц та від 11.06.2024 у справі №925/1133/18).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, від 11.06.2024 у справі №925/1133/18).
Водночас у постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі №483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі №633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.18).
Із урахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як вбачається з матеріалів справи прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України).
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на рухоме і нерухоме майно, землю, природні ресурси, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності (ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Пунктом 8 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Пунктом 3 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
У свою чергу, в силу ст. 16, 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 59, 189 Земельного кодексу України, саме Вилоцька селищна рада як власник комунальної землі має виконувати відповідні функції, здійснювати контроль за використанням земель та своєчасно реагувати на порушення земельного законодавства.
У рішенні “Рисовський проти України» від 20.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначав про принцип “належного урядування», який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Європейський суд з прав людини аналогічно звертав увагу і на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі “Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia).
За таких обставин суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі.
Водночас до позовної заяви прокурором долучено копію листа №07.50.101-2769ВИХ-23 від 08.06.2023, який направлявся Вилоцькій селищній раді сільській раді в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» для отримання інформації з приводу підстав користування відповідачем земельною ділянкою 2121255300:00:003:0062, площею 2,8 га за адресою: вул. Петрова, будинок 3, смт. Вилок з 17.08.2023 по теперішній час; вжитих заходів з приводу розрахунку завданих збитків та їх відшкодування територіальній громаді, проведену претензійно-позовну роботу з метою відшкодування збитків, а також з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.
У відповідь на вказаний лист, Вилоцька селищна рада Берегівського району Закарпатської області своїм листом №02-10/1138 від 23.06.2023 інформувала Берегівську окружну прокуратуру про те, що за період з 17.08.2017 до 23.06.2023 селищною радою було надіслано вимоги відповідачу щодо відшкодування збитків у добровільному порядку, однак нараховані суми коштів не були сплачені, відповідь на вимоги не отримано. Відповідний позов селищною радою не подавався через брак коштів на сплату судового збору.
Отже, органом місцевого самоврядування - Вилоцькою селищною радою Берегівського району Закарпатської області не вживалися заходи щодо звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “В - МАХ», смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області про стягнення безпідставно збережених коштів/збитків, що свідчить про його бездіяльність.
Суд враховує, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача у справі про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду позивачем з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Цей висновок є усталеним, і Верховний Суд неодноразово враховував його, здійснюючи касаційний перегляд справ (постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №920/266/19, від 11.03.2021 у справі №920/821/18, від 28.11.2024 у справі №140/2458/23, від 20.11.2024 у справі №120/562/21-а, від 02.06.2025 у справі 400/5306/24, від 09.09.2025 у справі №924/84/24).
За таких обставин, зважаючи на невжиття позивачем заходів, пов'язаних із самостійним захистом інтересів держави протягом тривалого періоду, суд вважає, що звернення прокурора до суду з даним позовом відбулося з дотриманням порядку, передбаченого положеннями Закону України “Про прокуратуру» та ГПК України.
Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18, про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Близькі за змістом висновки викладені у постановах від 13.03.2018 у справі №911/620/17, від 24.06.2021 у справі №219/49/20, від 24.11.2021 у справі №910/21329/17, від 19.01.2022 у справі №172/232/20, від 06.08.2024 у справі №912/1742/21.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача б/н від 12.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7149/25 від 13.08.2025) про залишення позову прокурора без розгляду.
У даному підготовчому засіданні прокурор, представники позивача та відповідача наголосили на тому, що повідомили суд про всі обставини справи, які їм відомі; зазначили про подання ними всіх доказів, якими обґрунтовано позов та заперечення у даній справі, та які необхідні для розгляду справи по суті.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що на стадії підготовчого провадження у справі остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; здійснені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті; забезпечені сторонам права, надані ст. 42 Господарського процесуального кодексу України з метою всебічного, повного й об'єктивного вирішення спору, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. 182, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “В - МАХ», смт. Вилок Берегівського району Закарпатської області б/н від 12.08.2025 (вх. №02.3.1-02/7149/25 від 13.08.2025) про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду.
2. Закрити підготовче провадження у справі №907/1145/23.
3. Призначити справу №907/1145/23 до судового розгляду по суті.
4. Судове засідання призначити на 04 листопада 2025 р. на 15:30 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань №1.
5. Явка уповноважених представників учасників спору у судове засідання на власний розсуд.
6. Копію ухвали надіслати учасникам спору.
7. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
8. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.І. Пригара