61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
23.10.2025 Справа №905/744/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, код ЄДРПОУ 00100227,
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське», м.Покровськ Донецької області, код ЄДРПОУ 13498562,
про стягнення 181158,58 грн,
без виклику представників, -
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське», м.Покровськ Донецької області, про стягнення 181158,58 грн, у тому числі:
- сума боргу в розмірі 159820,61 грн за надані послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі договору №80/3896-17 від 29.12.2017;
- пеня у розмірі 15338,40 грн, нарахована за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі п.5.3 договору №80/3896-17 від 29.12.2017;
- сума інфляційного збільшення у розмірі 4515,21 грн, нарахована за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України;
- сума 3 % річних у розмірі 1484,36 грн, нарахована за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладання з відповідачем договору №80/3896-17 від 29.12.2017, невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати послуг щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, обумовлених додатковою угодою №8 від 15.08.2024 до нього, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат за означеними зобов'язаннями.
На підтвердження викладених обставин позивач надав розрахунок боргу, пені, індексу інфляції та 3% річних, а також електронні копії: договір №80/3896-17 від 29.12.2017 з додатками №1-3 до нього; додаткова угода №7 від 15.02.20203 до договору №80/3896-17 від 29.12.2017 з додатками №35-49 до договору №80/3896-17 від 29.12.2017; претензія №01/32656 від 26.05.2025 про сплату боргу та штрафних санкцій; акт №1 від 28.02.2025 (№А-50950 від 06.03.2025) з додатками №1-2 до нього; опис вкладення АТ «Укрпошта» від 21.03.2025; накладна ТОВ «Нова Пошта» №59001362965861 від 23.04.2025 з чеком переказу коштів ТОВ «Нова Пошта» від 23.04.2025 та трекінгом ТОВ «Нова Пошта»; лист Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» «Про плату за договором» №01-10/14401від 10.03.2025; лист Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» «Про підписання актів і оплату» №01-10/15834 від 14.03.2025; лист Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» «Про плату за договором» №01-10/22827 від 14.04.2025; скріншоти з електронної пошти позивача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.6, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.
27.08.2025 від представника відповідача, адвоката Ковальової А.М., через підсистему «Електронний суд» отримано клопотання б/н від 27.08.2025 про продовження строку для подання відзиву (сформовано в системі 27.08.2025). Просив продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву до 17.09.2025 (включно).
16.09.2025 від представника відповідача, адвоката Ковальової А.М., через підсистему «Електронний суд» отримано відзив б/н від 16.09.2025 на позову заяву (сформовано в системі 16.09.2025).
Просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву; у задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» відмовити у повному обсязі; у разі якщо суд прийде до висновку про задоволення позовних вимог, зменшити розмір стягуваних пені, інфляційних втрат та 3% річних на 99%.
Зазначено наступне:
- підтверджено укладання договору №80/3896-17 від 29.12.2017 з позивачем, визнає суму основного боргу у розмірі 159820,61 грн, що виникла внаслідок несплати вартості послуг наданих позивачем на виконання договору №80/3896-17 від 29.12.2017 і обумовлених додатковою угодою №8 від 15.08.2024 до нього.
- несплата коштів обумовлена веденням активних бойових дій безпосередньо в районі місцезнаходження виробництва відповідача, з 16.012025 здійснено повне зупинення виробничого циклу та експлуатації приміщень й обладнання усіх підрозділів;
- ведення бойових дій та проходження лінії фронту на відстані 2 км від міста, а також постійні обстріли населеного пункту є загальновідомими і не потребують доведенню;
- посилається на укладання між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0052-03032 від 01.07.2019, за яким рахується переплата відповідача у сумі 2267291,51 грн;
- здійснено відповідачем звернувся з листом від 12.09.2025 до позивача з пропозицією щодо зарахування частини означеної переплати в рахунок погашення боргу за договором №80/3896-17 від 29.12.2017 (додаткова угода №8 від 15.08.2024) у розмірі 159820,61 грн;
- відсутні підстави для застосування особливої міри відповідальності до відповідача;
- є наявними підстави зменшення 3% річних, інфляційних втрат та пені на 99%;
- наведено посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №902/417/18, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №904/3177/20, від 28.02.2024 у справі №915/524/22, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц, від 04.08.2022 у справі №607/5148/20, постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.
Долучено електронні копії: лист б/н б/д «Щодо врегулювання заборгованості шляхом зарахування переплати» на адресу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; наказ Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» №2 від 14.01.2025 «Про зупинення виробництва» з листом візування до нього.
02.10.2025 від представника позивача Гур'янова С.Б. через підсистему «Електронний суд» отримано відповідь №01/59753 від 02.10.2025 на відзив на позовну заяву (в порядку ст.ст.42, 166 Господарського процесуального кодексу України) (сформовано в системі 02.10.2025).
Просив долучити відповідь на відзив на позовну заяву до матеріалів справи; закрити провадження у справі №905/744/25 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 159820,61 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору; повернути судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви до Господарського суду Донецької області в разі закриття (припинення) провадженні у справі; задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційний втрат в повному обсязі.
Зазначено наступне:
- підтверджено укладання між позивачем та відповідачем договору №80/3896-17 від 29.12.2017 та договору №0052-03032 від 01.07.2019;
- підтверджено, що за даними бухгалтерського обліку позивача, за відповідачем за договором №0052-03032 від 01.07.2019 рахується переплата в розмірі 2267291,51 грн з ПДВ;
- засвідчено звернення відповідача 12.09.2025 до позивача з листом-пропозицією щодо зарахування переплати за договором №0052-03032 від 01.07.2019 в рахунок погашення боргу за договором №80/3896-17 від 29.12.2017 в розмірі 159820,61 грн;
- підсумовано, що 12.09.2025, після відкриття провадження у справі №905/744/25, сторони узгодили наявну заборгованість, яка виникла при виконанні договору №80/3896-17 від 29.12.2017;
- вважає наявними підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 159820,61 грн та, відповідно, повернення сплаченої суми судового збору у порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір»;
- щодо зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних на 99% заперечив, зазначив, що 3% річних та інфляційні втрати входять до складу грошового зобов'язання і є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання та виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання, заявлені 3% річних та інфляційних втрат не можуть бути зменшені, оскільки це законодавчо встановлений розмір;
- наведено посилання на судову практику: постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24, а також: постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, постанову Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 14.03.2018 у справі № 910/24853/13, від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 21.06.2019 у справі № 910/9288/18, від 01.07.2019 у справі № 910/5773/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 17.10.2018 у справі № 923/1151/17, від 18.12.2019 у справі № 906/190/19, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
03.10.2025 від представника позивача Гур'янова С.Б. через підсистему «Електронний суд» отримано клопотання б/н від 03.10.2025 про долучення документів (в порядку ст.42 Господарського процесуального кодексу України), яким додано до матеріалів справи копію додаткової угоди №8 від 15.08.2024 до договору №80/3896-17 від 29.12.2017 з додатками №50-61 до неї, рахунку-фактури №28 від 28.02.2025.
ІІ. Процесуальні дії суду:
З дотриманням приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/744/25 визначено суддю Кротінову О.В.
Ухвалою суду від 18.08.2025 прийнято позовну заяву вих.№01/43747 від 17.07.2025 (сформовано в системі 25.07.2025) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до розгляду та відкрито провадження у справі №905/744/25; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу: відповідно до ст. ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив у строк до 17.09.2025 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 02.09.2025, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; роз'яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача, адвоката Ковальової А.М., б/н від 27.08.2025 про продовження строку для подання відзиву; задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Ковальової А.М., про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, яке викладене у відзиві б/н від 16.09.2025 на позовну заяву; поновлено відповідачу строк на подання відзиву; прийнято відзив представника відповідача, адвоката Ковальової А.М., б/н від 16.09.2025 на позовну заяву та постановлено розглядати справу з урахуванням його змісту; встановлено строк позивачу для надання відповіді на відзив, який не може перевищувати 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.
Ухвалою суду від 20.10.2025 закрито провадження у справі №905/744/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське» про стягнення 181158,58 грн, в частині стягнення суми боргу в розмірі 159820,61 грн за надані послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі договору №80/3896-17 від 29.12.2017.
Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
29.12.2017 між Державним підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» укладено договір №80/3896-17 від 29.12.2017.
На підставі наказу Міністерства фінансів України №73 від 15.02.2019 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», 29.07.2019 утворено Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Так, згідно п.1.1 договору №80/3896-17 від 29.12.2017, виконавець зобов'язується у 2018 році надавати замовнику послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, яке належить замовнику та знаходиться на ПС 330кВ «Білицька» приєднання ВПС-2 та ОВ-2. а замовник зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх відповідно до умов договору.
Найменування послуг: ведення оперативних перемикань обладнання; щодобовий обхід та огляд обладнання; ліквідація аварійних ситуацій; зняття показань приладів обліку; поточний ремонт елегазових вимикачів, роз'єднувачів. високочастотного загороджувача, конденсаторів зв'язку (п.1.2 договору).
Річна ціна цього договору складає 37 835,47 грн. без ПДВ. крім того ПДВ 7567,09 грн., всього 45402,56 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста дві грн. 56 коп.), та визначена на підставі Договірної ціни (Додаток №1) та Розрахунку вартості послуг (Додаток №2) (п.3.1 договору).
Замовник здійснює оплату на підставі виставленого рахунку виконавця та акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування суми на поточний рахунок виконавця в термін, що не перевищує 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п.3.2 договору).
Форма оплати: замовник проводить оплату за надані послуги відповідно отриманого рахунку виконавця в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом проведення прямого платежу на поточний рахунок виконавця (п.3.3 договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги в розмірі та у строки, узгоджені в цьому договорі (п.4.1.1); приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, крім випадків, коли він має право відмовитися від послуг, які надані з порушенням умов договору, та вимагати усунення недоліків (п.4.1.2).
Виконавець зобов'язаний: забезпечити своєчасне надання послуг у строки, встановлені цим договором (п.4.3.1), при завершенні послуг надати замовнику протягом 5-ти днів акт прийому-передачі наданих послуг (п.4.3.2).
Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (п.4.4.1 договору).
За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.5.1 договору).
За порушення строків оплати Замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.5.3 договору).
Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, передбачених договором, за винятком випадків, коли замовник відмовиться від прийняття від підрядника виконання, яке внаслідок прострочення підрядником втратило для нього інтерес. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п.8.1 договору).
У випадку, якщо одна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про його зміну чи припинення, то договір вважається продовженим на наступний календарний рік. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством (п.8.2 договору).
Зміни або доповнення до договору оформлюються письмово та узгоджуються обома сторонами, скріплюються підписами та печатками сторін і складають невід'ємну частину договору (п.9.2 договору).
До цього договору додається: додаток №1 «Договірна ціна на поточний ремонт та оперативне обслуговування обладнання ПС 330кВ «Білицька» у ком. 2 «ОЕВ - 2» та ком. 11 «ВПС - 2» ПАТ «Шахтоуправління» Покровське»; додаток №2 «Розрахунок вартості послуг на виконання робіт з оперативного обслуговування обладнання ПС 330кВ «Білицька», приєднань ВПС-2 та ОПВ-110 №2, що знаходяться на балансі ПАТ «ШУ «Покровське» на 2018 р.»; додаток №3 «Графік ремонтів обладнання на ПС 330кВ «Білицька», що знаходяться на балансі ПАТ «ШУ «Покровське» на 2018 рік».
Підписано та скріплено печатками сторін.
Позивачем до матеріалів справи долучено додаткову угоду №7 від 15.02.2023 до договору №80/3896-17 від 29.12.2017 з додатками №35-49, у якій зафіксовано зміни річної ціни договору на 2019-2022. Також, у зв'язку з виробничою необхідністю сторони дійшли згоди внести зміни до договору №80/3896-17 від 29.12.2017 щодо річної ціни договору на 2023, яка складає разом з ПДВ у розмірі 163881,29 грн (сто шістдесят три тисячі вісімсот вісімдесят одна грн 29 коп.), та визначена на підставі договірної ціни (Додаток №35) та калькуляції (Додаток №36), у пункті 8.1 розділу 8 договору слова «діє до 31.12.2022» змінено на слова «діє до 31.12.2023».
Доповнено розділ 10 договору пунктом 10.6 та викладено його у визначеній додатковою угодою №7 редакції.
Дана додаткова угода набирає чинності з дня її підписання сторонами.
Підписано позивачем та відповідачем.
15.08.2024 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» укладено додаткову угоду №8 до договору №80/3896-17 від 29.12.2017 з додатками №50-61 до неї.
У зв'язку з виробничою необхідністю сторони дійшли згоди внести зміни до договору №80/3896-17 від 29.12.2017, зокрема щодо річної ціни на 2024, яку визначено у розмірі разом з ПДВ 159820,61 грн (сто п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять грн. 61 коп) та визначена на підставі договірної ціни (додаток №50) та калькуляції (додаток №51), у пункті 8.1 розділу 8 договору слова «діє до 31.12.2023» змінено на слова «діє до 31.12.2024».
Доповнено розділ 10 договору пунктом 10.7 та викладено його в наступній редакції:
«Додаток №50 - договірна ціна на ремонт обладнання ПС 330 кВ «Білицька» ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», що здійснюється в 2024 році; додаток №51 - Калькуляція вартості оперативно-технічного обслуговування обладнання ПС 330 кВ «Білицька» приєднань ВПС-2 (комірка №11) та ОЕВ-2 (комірка №2), що знаходяться на балансі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на 2024 рік; додаток №52 - графік надання послуг ПС 330 кВ «Білицька» у ком.2 «ОЕВ-2» та ком. 11 «ВПС-2» ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на 2024 рік; додаток №53 - акт дефектів ЕВ-110 ВПС-2; додаток №54 - акт дефектів EB-110 ОЕВ-2; додаток №55 - акт дефектів ШР-110 кB III сек ОЕВ-2; додаток №56 - акт дефектів ШР-110кВ ІV сек ОEВ-2; додаток №57 - Акт дефектів ШО-110кВ ШР-110кВ ІVсек ОЕВ-2; додаток №58 - акт дефектів ШР-110кВ ІІІ сек ВПС-2; додаток №59 - Акт дефектів ШР-110кВ IV сек ВПС-2; додаток №60 - акт дефектів ШО-110кВ ШР-110кВ ШР-110кВ IVсек ВПС-2; додаток №61 - акт дефектів ШР-110кВ ОСШ ОЕВ-2.»
Дана додаткова угода набирає чинності з дня її підписання сторонами.
Підписано позивачем та відповідачем.
Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (виконавець) складено акт №1 від 28.02.2025 про те, що за договором №80/3896-17 від 29.12.2017 виконавцем були надані наступні роботи (послуги): «Послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, що належить замовнику та знаходиться на ПС 330кВ «Білицька» приєднання ВПС-2 та ОЕВ-2».
Загальна вартість робіт (послуг) складає 133183,84 грн без ПДВ, ПДВ 20%, разом з ПДВ - 159820,61 грн, яка визначена на підставі додаткової угоди №8 від 15.08.2024 до договору №80/3896-17 від 29.12.2017.
Додатком №1 є: договірна ціна та кошториси на Поточний ремонт обладнання ПС 330кВ «Білицька» ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Додатком №2 є: розрахунок вартості послуг Калькуляція вартості оперативно-технічного обслуговування обладнання ПС 330кВ «Білицька» приєднань ВПС-2 (комірка №11) та ОПВ-110 (комірка №2), що знаходиться на балансі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».
Згідно додатку №1 вартість наданих послуг складає 86530,78 грн з ПДВ, згідно додатку №2 - 73289,83 грн з ПДВ.
Підписано з боку позивача.
Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» складено рахунок-фактуру №28 від 28.02.2025 на суму 133183,84 грн без ПДВ, 20% ПДВ у розмірі 26636,77 грн, всього 159820,61 грн з ПДВ.
Платником визначено Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське».
Підписано з боку позивача.
У підтвердження направлення акту та рахунку позивачем надається лист №01-10/144401 від 10.03.2025 «Про плату за договором» Приватному акціонерному товариству «Шахтоуправління «Покровське», в якому зазначено про надсилання підписаних з боку позивача двох екземплярів оригіналів акту №1 від 28.02.2025 та рахунку-фактури №28 від 28.02.2025 для підписання відповідачем, повернення по одному примірнику позивачу та здійснення відповідної оплати.
Лист направлено засобами електронної пошти, на підтвердження чого надано відповідний скріншот з електронної скриньки позивача, з якого вбачається направлення Ткаченком Олександром Васильовичем листа 10.03.2025 на адресу office@pokrovskoe.com.ua, office.shup@metinvestholding.com.ua.
Отримання даного листа відповідачем не заперечується.
Також, у підтвердження надсилання акту №1 від 28.02.2025 та рахунку-фактури №28 від 28.02.2025 позивачем надано:
- лист №01-10/15834 від 14.03.2025 «Про підписання актів і оплату» з описом вкладення АТ «Укрпошта» від 21.03.2025, на якому наявна відмітка «не відправлено» «не прийнято на Укрпошті»,
- лист №01-10/22827 від 14.04.2025 «Про плату за договором» з скріншотом з електронної скриньки позивача, з якого вбачається направлення Ткаченком Олександром Васильовичем листа 14.04.2025 на адресу office.shup@metinvestholding.com.ua, Reo@pokrovskoe.com.
Поряд з цим, за твердженням позивача, після телефонних перемовин з відповідачем, на адресу головного механіка Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Марченко Артема Сергійовича засобами поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» направлено оригінальні примірники акту №1 від 28.02.2025 та рахунку-фактури №2 від 28.02.2025.
На підтвердження цього до матеріалів справи долучено накладну ТОВ «Нова Пошта» №59001362965861 від 23.04.2025 з чеком переказу коштів ТОВ «Нова Пошта» від 23.04.2025 та трекінгом ТОВ «Нова Пошта».
Вбачається, що відправлення отримано 24.04.2025 у м. Дніпро.
Поряд з цим, приналежність вказаної особи та адреса для листування у м. Дніпро до відповідача матеріалами справи не підтверджується.
Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» складено та направлено претензію №01/32656 від 26.05.2025 про сплату боргу та штрафних санкцій Приватному акціонерному товариству «Шахтоуправління «Покровське».
Зазначено про направлення відповідачу листів №01-10/14401 від 10.03.2025, №01-10/15834 від 14.03.2025, №01-10/22827 від 14.04.2025 з доданими до них у якості додатків відсканованих копій акту №1 від 28.02.2025, рахунку-фактури №2 від 28.02.2025 та відсутність відповіді на означені листи.
Вказано про направлення 23.04.2025 головному механіку Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» за допомогою ТОВ «Нова Пошта» оригіналів акту №1 від 28.02.2025, рахунку-фактури №2 від 28.02.2025, які отримано одержувачем 24.04.2025.
Визначено, що виходячи з дати направлення рахунку-фактури №2 від 28.02.2025 (10.03.2025) визначеного граничний строк виконання зобов'язання - 20.03.2025.
Наведено розрахунок заборгованості, інфляційних витрат, пені та 3% річних.
Просив негайно підписати та направити позивачу другий примірник акту №1 від 28.02.2025; сплатити позивачу суму боргу, пеню, 3% річних та суму інфляційного збільшення; повідомити про результати розгляду претензії.
Відповідачем акт №1 від 28.02.2025 не підписано, оплата послуг не здійснена, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 159820,61 грн та підстави для нарахування пені у розмірі 15338,40 грн, інфляційних втрат у розмірі 4515,21 грн, 3% річних у розмірі 1484,36 грн, що зумовило звернення позивача до суду із розглядуваним позовом з метою захисту своїх прав.
Відповідач, як слідує з обставин справи визнає суму основного боргу у розмірі 159820,61 грн, що виникла внаслідок несплати вартості послуг наданих позивачем на виконання договору №80/3896-17 від 29.12.2017 та обумовлених додатковою угодою №8 від 15.08.2024 до нього. Одночасно, посилається на укладання між позивачем та відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0052-03032 від 01.07.2019, за яким рахується переплата відповідача у сумі 2267291,51 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач звернувся з листом від 12.09.2025 до позивача з пропозицією щодо зарахування частини означеної переплати в рахунок погашення боргу за договором №80/3896-17 від 29.12.2017 (додаткова угода №8 від 15.08.2024) у розмірі 159820,61 грн, а позивач, відповідно, відзначив про зарахування суми 159820,61 грн становм на 12.09.2025 в рахунок погашення наявної заборгованості за надані послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі договору №80/3896-17 від 29.12.2017.
З урахуванням викладеного у відповіді №01/59753 від 02.10.2025 на відзив на позовну заяву позивач підпримує вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідачем з цього приводу зазначено про відсутність підстав для застосування особливої міри відповідальності до відповідача та про наявність підстав для зменшення 3% річних, інфляційних втрат та пені на 99%.
Посилається на повне зупинення діяльності підприємства у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розташування підприємства у м.Покровськ.
Так, згідно наказу №2 від 14.01.2025 Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» «Про зупинення виробництва», у зв'язку з військовою агресією проти України, внаслідок якої відбувається ведення активних бойових дій безпосередньо в районі місцезнаходження виробництва, за відсутності нормального та постійного забезпечення енергоресурсами, для збереження життя та здоров'я персоналу, здійснено з 00:00 год 16.01.2025 повне зупинення виробничого циклу та експлуатацію приміщень та обладнання підрозділів Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» згідно переліку.
Позивач з приводу зменшення 3% річних, інфляційних втрат та пені на 99% висловив заперечення, які полягають в тому, що 3% річних та інфляційні втрати входять до складу грошового зобов'язання і є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання та виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Також вказано, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24, що заявлені 3% річних та інфляційних втрат не можуть бути зменшені, оскільки це законодавчо встановлений розмір.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Одночасно, ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідачем визнано факт укладання договору №80/3896-17 від 29.12.2017 зі змінами та доповненнями до нього та наявність заборгованості у розмірі 159820,61 грн.
Підстав вважати такі обставини недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом судом не встановлено.
Поряд з цим, сторонами під час розгляду справи врегульовано питання стягнення суми основного боргу у розмірі 159820,61 грн.
З матеріалів справи слідує, що сторони підтверджують укладання договору №0052-03032 від 01.07.2019 та наявність переплати за ним з боку відповідача у розмірі 2267291,51 грн з ПДВ, частина з яких, у результаті взаємного листування, у розмірі 159820,61 грн, зарахована в рахунок погашення наявної заборгованості за надані послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі договору №80/3896-17 від 29.12.2017.
Позивач у відповіді на відзив свідчить про узгодження заборгованості 12.09.2025.
Вказані обставини відображено в ухвалі суду від 20.10.2025 про закриття провадження у справі №905/744/25 в частині стягнення суми боргу в розмірі 159820,61 грн за надані послуги щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі договору №80/3896-17 від 29.12.2017.
Таким чином спір існує в частині стягнення пені у розмірі 15338,40 грн, інфляційних втрат у розмірі 4515,21 грн, 3% річних у розмірі 1484,36 грн.
З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.2 договору, замовник здійснює оплату на підставі виставленого рахунку виконавця та акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування суми на поточний рахунок виконавця в термін, що не перевищує 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1484,36 грн за період 21.03.2025 по 11.07.2025 та інфляційні втрати у сумі 4515,21 грн, нараховані на суму основного боргу у розмірі 159820,61 грн за період квітень - червень 2025.
Перевіривши надані позивачем розрахунки та дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Як вже зазначалось вище, згідно п. 3.2 договору, замовник здійснює оплату на підставі виставленого рахунку виконавця та акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування суми на поточний рахунок виконавця в термін, що не перевищує 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Як слідує з умов договору, строк підписання акту приймання-передачі наданих послуг не встановлено.
Виходячи з приписів ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Фактичні обставини справи вказують, що 10.03.2025 позивач пред'явив вимогу до відповідача та надіслав акт №1 від 28.02.2025 разом з рахунком-фактурою №28 від 28.02.2025 на його електронну адресу, приналежність якої підтверджується даними, що містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також поданих від імені відповідача заяв по суті справи.
Отримання даного листа із доданими до нього документами відповідачем не заперечується.
Відтак, з цього слідує, що позивач фактично пред'явив вимогу виконання відповідачем обов'язку п. 4.1.2 договору, а саме щодо прийняття наданих послуг шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг 10.03.2025.
Враховуючи приписи наведеної вище норми цивільного законодавства, відповідач мав підписати акт №1 від 28.02.2025 або надати вмотивовану відмову від такого підписання у граничний строк до 17.03.2025 (включно).
Акт №1 від 28.02.2025 не підписано, вмотивованої відмови від його підписання не надано.
Слід зазначити, що під час розгляду справи №905/744/25 підтверджено виконання послуг згідно акту №1 від 28.02.2025 у заявленому обсязі.
З огляду на викладене у сукупності, враховуючи приписи ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 договору, підставним є прийняття за дату виконання обов'язку, визначеного п. 4.1.2 договору, 17.03.2025, а отже відлік строку оплати наданих послуг з цього моменту.
Таке дає підстави стверджувати, що відповідач повинен був розрахуватись не пізніше 28.03.2025.
Беручи до уваги таке, твердження позивача, відповідно до якого, граничний строк виконання зобов'язання з оплати є 20.03.2025, судом відхиляється, як спростоване обставинами справи.
Таким чином, прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у межах розглядуваних спірних правовідносин має місце з 29.03.2025.
Здійснивши перерахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», з урахуванням встановленого судом початку періоду прострочення та у межах заявленого позивачем періоду, судом встановлено загальний розмір 3% річних в сумі 1379,27 грн, інфляційних витрат - 4515,21 грн.
Щодо зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 99%, про яке заявлено відповідачем.
З дослідженого розрахунку оспорюваних позовних вимог слідує, що такий здійснено на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України із застосуванням розміру річних 3% та індексу інфляції, розрахованого Державною службою статистики України за відповідний місяць заявленого періоду.
3% річних та інфляційні витрати є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, адже виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згадані 3% річних та інфляційні витрати за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю, тобто не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №905/602/24 викладено висновки щодо застосування норм права, відповідно яких конкретизовано правовий висновок, викладений в її постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19) та зазначено, що 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
В частині інфляційних втрат дійшли таких висновків: інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Одночасно Верховним Судом у вказаній постанові по справі №905/602/24 відзначено, що суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду.
Отже, інші посилання на практику Верховного Суду відхиляються.
Відтак, у позивача наявні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на таке, позовні вимоги в оспорюваній частині підлягають задоволенню у наступних розмірах: 3% річних в сумі 1379,27 грн, інфляційні втрати в сумі 4515,21 грн.
В частині заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 15338,40 грн, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг щодо оперативного та технічного обслуговування обладнання, на підставі п.5.3 договору №80/3896-17 від 29.12.2017.
Як встановлено, п. 5. 3 договору передбачена відповідальність за порушення строків оплати, яка полягає в обов'язку замовника (відповідача) сплатити виконавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем порушено господарське зобов'язання, наслідки чого передбачені п. 5.3 договору.
Розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач, визначений останнім у загальній сумі 15338,40 грн, нарахованої за період з 21.03.2025 по 11.07.2025 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми 159820,61 грн за кожний день прострочення.
Поряд з цим, виходячи з встановленого судом періоду прострочення, у межах заявленого позивачем (29.03.2025 - 11.07.2025), розмір пені становить 14 252,50 грн.
Відповідачем заявлено зменшення пені на 99%.
В обґрунтування означеного звернення відповідач посилається на зупинення виробничого циклу підприємства у зв'язку із веденням бойових дій в районі місцезнаходження виробництва у м. Покровськ.
Слід зазначити, щодо обставин у м. Покровськ внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, є загальновідомим фактом.
Суд бере до уваги зупинення діяльності відповідача у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Поряд з цим, спірні правовідносини сторін, та порушення грошового зобов'язання, виникли та мали місце під час тривання військового стану, залежність їх від наслідків такого з матеріалів справи не відстежується.
На думку суду, у розглядуваному випадку, має значення таке.
Термін прострочення зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг.
По-друге, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3 ст. 13 ЦК України).
Зловживання правом виявляється в тому, що особа, якій формально належить суб'єктивне право, неправомірно його здійснює. Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, спираючись на своє суб'єктивне право, допускає недозволене використання свого права, порушує міру і вид поведінки, визначені законом, посилаючись при цьому на формально належне їй суб'єктивне право.
На відносини зловживання цивільним правом поширюється дія принципу недопущення зловживання правом як принципу здійснення цивільних прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 вказано, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Факт наявність невикористаної передплати відповідача за договором №0052-03032 від 01.07.2019 у розмірі 2267291,51 грн з ПДВ, що визнається обома сторонами, вказує на можливість врегулювання спірного питання за договором №80/3896-17 від 29.12.2017 у більш ранній термін, у тому числі й за ініціативою позивача, як добросовісного учасника спірних правовідносин. Однак, з боку позивача такого здійснено не було.
По-третє, відповідно до усталеної судової практики, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивачем не зазначається, а отже, відповідно, не доводиться наявність будь-яких збитків.
Суд приймає до уваги, що ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення.
Надмірності розміру штрафних санкцій, як такого, не вбачається.
Проте, співставляючи докази надані сторонами, доводи на які вони посилаються із встановленим обставинами, враховуючи час прострочення, спосіб врегулювання спірного питання між учасниками правовідносин, внаслідок чого станом на дату ухвалення рішення сума основної заборгованості є погашеною, застосування відповідальності згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд, з урахуванням засад розумності та справедливості, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а саме до 153,39 грн.
Таким чином, клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 99% від заявленого підлягає задоволенню судом.
V. Висновки суду:
З огляду на встановлені обставини справи та мотиви з яких виходить суд, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1379,27 грн, інфляційних втрат - задоволенню у заявленому розмірі позовних вимог 4515,21 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 153,39 грн.
В частині судових витрат зі сплати судового збору.
Позивачем заявлено повернення судового збору, чплаченого при поданні позовної заяви до господарського суду Донецької області у разі закриття (припинення) провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За подання до суду позову у даній справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що відповідає приписами Закону України «Про судовий збір» в частині сплати за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поряд з цим, із застосуванням коефіцієнту 0,8 у зв'язку з поданням до суду позовної заяви з доданими до неї документами в електронній формі.
Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією №B-5821 від 21.07.2025 на суму 2422,40 грн.
02.10.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем сформовано та подано відповідь №01/59753 від 02.10.2025 на відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, міститься клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.10.2025 закрито провадження у справі №905/744/25 в частині стягнення суми боргу в розмірі 159820,61 грн.
Відкриття провадження у справі відбулось 18.08.2025 та початок розгляду справи по суті, у розумінні ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, відбувся 17.09.2025.
За обставин справи, спір в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 159820,61 грн врегульовано 12.09.2025, про що свідчить інформація, викладена у відповіді №01/59753 від 02.10.2025 на відзив на позовну заяву, тобто відзначено позивачем вже під час розгляду справи по суті.
Хоча звернення відповідача 12.09.2025 до позивача з листом-пропозицією щодо зарахування переплати за договором №0052-03032 від 01.07.2019 в рахунок погашення боргу за договором №80/3896-17 від 29.12.2017 в розмірі 159820,61 грн є фактичним визнанням позову відповідачем в цій частині, таке не є визнанням позову у повному обсязі.
З огляду на що, предмет спору в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат продовжував існувати, потребував судового розгляду, за результатом якого прийнято відповідне судове рішення.
Дане у сукупності вказує на неправильність дій відповідача.
Згідно ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи обставини у даній справі та підстави закриття провадження у справі в порядку передбаченому ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, наявність винних дій на день подання позову та порушення права і охоронюваного законом інтересу позивача, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача у повному розмірі від сплаченої позивачем суми судового збору.
Оскільки закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи, яке в прямому розумінні цього у даній справі не відбулось, судом не встановлено підстав застосування приписів ст.7 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на таке, суд відмовляє у задоволені клопотання позивача в частині повернення сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, абз. 1 ч. 3 ст. 12, ст. ст. 13, 14, 42, 73, 74, ч.1 ст.75, 76-80, 86, 129, ст. ст. 233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд, -
1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ, до відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське», м.Покровськ Донецької області, про стягнення суми 3% річних у розмірі 1484,36 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4515,21 грн, пеня 15338,40 грн, задовольнити частково.
2.Зменшити розмір стягуваної суми пені до 153,39 грн.
3.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління Покровське» (85300, Донецька область, місто Покровськ, площа Шибанкова, будинок 1А, код ЄДРПОУ 13498562) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01132, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 25, ЄДРПОУ 00100227) 6047,87 грн, у тому числі: сума 3% річних у розмірі 1379,27 грн, інфляційна складова боргу у розмірі 4515,21 грн, пеня 153,39 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6.Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
7.Повне рішення складено 23.10.2025.
Суддя О.В. Кротінова