вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
23.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5963/25
заявою Криворізької центральної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про забезпечення позову у справі
за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача-1: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР", с. Мар'янівка, Дніпропетровська область
про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, визнання незаконним та скасування рішення міської ради, скасування права оренди на земельну ділянку та повернення земель -
Суддя Бажанова Ю.А.
Криворізька центральна окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить:
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Поштовий, 18Б (реєстраційний номер 1578749312110) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 1578749312110;
- визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду" №1036 від 14.12.2021 в частині затвердження проекту землеустрою земельної ділянки 1211000000:08:354:0017 і надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР";
- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:354:0017 проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР";
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" повернути Криворізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:354:0017.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратура понесені судові витрати.
Прокурор посилається на те, що первинна державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, 18Б, зареєстрована на підставі підроблених документів, передача в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів є незаконним. Криворізька міська рада безпідставно керуючись частиною другою статті 134 Земельного кодексу України своїм рішенням земельну ділянку під спірне майно надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" без застосування конкурентних засад, а саме проведення земельних торгів, у зв'язку з чим укладений договір оренди земельної ділянки №2022178 від 21.06.2022 є нікчемним.
Разом із позовною заявою Криворізькою центральною окружною прокуратурою було подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд заборонити будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: об'єкт нерухомого майна - Господарська будівля з житловими приміщеннями "А", загальною площею 82,1 кв.м., господарська будівля з житловими приміщеннями "Б", загальною площею 321,1 кв.м., огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 18Б (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 1578749312110).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позову прокурора є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави до відповідача про зобов'язання повернути земельну ділянку; скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та права власності на будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці.
З урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" маючи зареєстроване право власності на будівлю, зареєстровану на підставі підроблених документів, не обмежений в розпорядженні таким майном, відсутність заборони на вчинення реєстраційних дій щодо комплексу будівель, розташованого за вказаною адресою, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, навіть формальна зміна власника спірного майна, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору, що не відповідатиме принципу процесуальної економії, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для забезпечення позову прокурора.
Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву Криворізької центральної окружної прокуратури про забезпечення позову, господарський суд дійшов до висновку про її задоволення на підставі наступного.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оскільки предметом спору є cкасування державної реєстрації права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Поштовий, 18Б (реєстраційний номер 1578749312110), визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки й надання їх в оренду" №1036 від 14.12.2021 в частині затвердження проекту землеустрою земельної ділянки 1211000000:08:354:0017 і надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР", скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:354:0017 проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР", зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" повернути Криворізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:08:354:0017 то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Суд зазначає, що обрання належного й такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Суд звертає увагу, що відчуження у будь-який спосіб майна призведе до зміни власника, а тому прокурор/позивач буде змушений знову звертатися до суду за захистом своїх, як він вважає, порушених прав, до нового власника майна.
Відповідно припущення того, що у випадку відчуження майна позивач не захистить свої права в межах одного судового провадження є обґрунтованим.
У випадку відчуження майна та проведення чергових реєстраційних дій, позивач (прокурор) змушений буде звертатися з новим позовом про визнання недійсними таких записів та звертати свої вимоги про знесення вже до нового власника. Така ситуація є недопустимою. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідно суд констатує, що у випадку відчуження майна та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна та заборони реєстраційних дій позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Також суд вважає правомірним способом забезпечення шляхом заборони будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме: об'єкт нерухомого майна - Господарська будівля з житловими приміщеннями "А", загальною площею 82,1 кв.м., господарська будівля з житловими приміщеннями "Б", загальною площею 321,1 кв.м., огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 1578749312110). оскільки здійснення вказаних дій також може призвести до зміни власника / користувача цього майна, що потягне за собою необхідність звернення з новими позовами до суду.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову щодо предмету спору.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо цього майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
Вжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Тоді як невжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача до моменту вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача (заявника).
Спірне нерухоме майно може бути відчужене, як наслідок, остаточне рішення суду (у випадку задоволення позову), прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, а також зумовить необхідність звернення з іншими позовами до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
В частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
В даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені прокурором заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Криворізької центральної окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити будь-яким особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - Господарська будівля з житловими приміщеннями "А", загальною площею 82,1 кв.м., господарська будівля з житловими приміщеннями "Б", загальною площею 321,1 кв.м., огорожа №1, огорожа №2, ворота №3, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 18Б (реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна 1578749312110).
Стягувач: Криворізька центральна окружна прокуратура (50074, м. Кривий Ріг, вул. Книжна, 1А; код ЄДРПОУ 0290993829).
Боржник-1: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд 1; код ЄДРПОУ 33874388).
Боржник-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ТАУН КР" (53022, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Мар'янівка, вул. Набережна, буд 17; код ЄДРПОУ 44007760).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 23.10.2025.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 23.10.2028.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Ю.А. Бажанова