вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4592/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Колодка Б.О.;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши матеріали справи №904/4592/25
за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
до Ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "БНМ"
про зобов'язання визнати кредиторські вимоги та включити їх до реєстру кредиторів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 19.08.2025 за вих. №б/н до Ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "БНМ" (далі - відповідач), у якій просить суд зобов'язати ліквідаційну комісію ТОВ “БНМ» визнати кредиторські вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на загальну суму 6.449,70 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4592/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2025.
Ухвалою від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.09.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2025 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Березинська, будинок 80; за трек-номером 0610282903159
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 03.10.2025 з відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою ».
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою “відмова від отримання».
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 25.09.2025 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній за вказаною адресою, а саме 01.10.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 25.09.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 16.10.2025.
Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Ухвалою від 25.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2025.
В судовому засіданні 23.10.2025 позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням власника ТОВ «БНМ» 30.01.2023 було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи. Ліквідатором ТОВ «БНМ», відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.02.2023 було призначено Сагайдака Анатолія Васильовича.
У зв'язку зі збільшенням податкового боргу Східне МУ ДПС листом №2780/6/32-00-13-10 від 25.06.2025 року звернулося до ліквідаційної комісії ТОВ «БНМ» в особі її голови Анатолія Сагайдака з проханням визнати кредиторські вимоги (грошові) у сумі 6.449,70 грн.
Відповіді на лист надано не було, тобто кредиторські вимоги у сумі 6.449, 70 грн визнано та включено до реєстру вимог кредиторів не було, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявності/відсутності підстав для визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Суд встановив, що рішенням власника ТОВ «БНМ», 30.01.2023 було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи.
Ліквідатором ТОВ «БНМ», відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 02.02.2023 було призначено Сагайдака Анатолія Васильовича.
Як у позові зазначає позивач та підтверджується податковими повідомленнями - рішеннями з доказами направлення/отримання, витягом з інтегрованої картки платника ТОВ «БНМ», станом на червень 2025 року в інтегрованих картках платника збільшено податковий борг на загальну суму 6.449,70 грн за рахунок донарахування штрафних санкцій, які не оскаржувались та є узгодженими, а саме:
- з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення №003080402 від 16.04.2024 на суму 28,50 грн;
- з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення №0004860402 від 28.05.2024 на суму 2.040,00 грн;
- з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення №0005730402 від 12.06.2024 на суму 1.321,20 грн;
- з податку на прибуток податкове повідомлення - рішення №0002880402 вiд 11.04.2024 на суму 1.020,00 грн;
- з податку податку на доходи фізичних осіб податкове повідомлення - рішення №0002890402 вiд 11.04.2024 на суму 2.040,00 грн.
Дані податкові повідомлення - рішення оскаржені не були, тобто грошові зобов'язання відповідно вищевикладених податкових повідомлень - рiшень є узгодженими та підлягають сплаті.
25.06.2025 у зв'язку зі збільшенням податкового боргу позивач листом №2780/6/32-00-13-10 від 25.06.2025 звернувся до ліквідаційної комісії ТОВ «БНМ» в особі її голови Анатолія Сагайдака з проханням визнати кредиторські вимоги (грошові) у сумі 6.449,70 грн.
Лист було направлено рекомендованим листом з повідомленням 25.06.2025, однак відповіді на лист надано не було.
Кредиторські вимоги у сумі 6.449,70 грн визнано та включено до реєстру вимог кредиторів не було.
Відтак, на думку позивача, ліквідатор ТОВ «БНМ» в порушення законодавства неправомірно відхилив кредиторські вимоги Східного МУ ДПС на загальну суму 6.449,70 грн.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив вимогу про зобов'язання ліквідаційної комісії ТОВ “БНМ» визнати кредиторські вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на загальну суму 6.449,70 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Суд встановив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "БНМ" з 02.02.2023 перебуває у стані припинення за рішенням засновників.
Відповідно до положень статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи; до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється; строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 19-1.1.1, 19-1.1.22 ст.19 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 14.1.156, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до п.п. 14.1.39, п. 14.1, ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом вважається сумою податкового боргу.
Станом на червень 2025 року в інтегрованих картках платника податків (відповідача) збільшено податковий борг на загальну суму 6.449,70 грн за рахунок донарахування штрафних санкцій, які не оскаржувались та є узгодженими, а саме:
- з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення №003080402 від 16.04.2024 на суму 28,50 грн;
- з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення №0004860402 від 28.05.2024 на суму 2.040,00 грн;
- з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення №0005730402 від 12.06.2024 на суму 1.321,20 грн;
- з податку на прибуток податкове повідомлення - рішення №0002880402 вiд 11.04.2024 на суму 1.020,00 грн;
- з податку податку на доходи фізичних осіб податкове повідомлення - рішення №0002890402 вiд 11.04.2024 на суму 2.040,00 грн.
25.06.2025 у зв'язку зі збільшенням податкового боргу позивач листом №2780/6/32-00-13-10 від 25.06.2025 звернувся до ліквідаційної комісії ТОВ «БНМ» в особі її голови Анатолія Сагайдака з проханням визнати кредиторські вимоги (грошові) у сумі 6.449,70 грн.
Лист було направлено рекомендованим листом з повідомленням 25.06.2025 на адресу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БНМ" Анатолія Сагайдака та отримано останнім 09.07.2025 (арк. 11, том 1).
Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання протиправним та /або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення матеріали справи не містять.
Відтак суд дійшов висновку, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "БНМ" було неправомірно відмовлено у задоволенні вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про включення кредиторських вимог на загальну суму 6.449,70 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії; за рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Господарський суд зазначає, що позивач в межах строку встановленого ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України звернутися до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду; проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
На момент розгляду справи доказів затвердження ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНМ" в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги про зобов'язання ліквідаційної комісії ТОВ “БНМ» визнати кредиторські вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на загальну суму 6.449,70 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Аналогічних висновків дійшов Північний апеляційний господарський суд в подібних правовідносинах у постанові від 01.07.2025 у справі №911/1152/23.
У справі, що розглядається суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2.422,40 грн.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
Позовна заява у справі №904/4592/25 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8, що становить 2.422,40 грн (3.028*1,5%*0,8), який, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмір 605,60 грн (3.028,00 грн - 2.422,40 грн).
Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Зобов'язати ліквідаційну комісію Товариства з обмеженою відповідальністю «БНМ» (Україна, 49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Березинська, будинок 80; ЄДРПОУ 42845022) визнати кредиторські вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Україна, 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр. Поля Олександра, будинок 57; ЄДРПОУ 43968079) на загальну суму 6.449,70 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНМ" (Україна, 49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Березинська, будинок 80; ЄДРПОУ 42845022) на користь Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Україна, 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пр.Поля Олександра, будинок 57; ЄДРПОУ 43968079) 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 23.10.2025.
Суддя С.А. Дупляк