вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про результати розгляду заяви конкурсного кредитора
про грошові вимоги до банкрута у справі про банкрутство
20.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4742/24
за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Агро Дніпро", м. Дніпро
про визнання грошових вимог
Суддя Мартинюк С.В.
за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д.
Представники:
Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області: Кравцов В.В. (представник);
Ліквідатор ТОВ "Союз Агро Дніпро": Куліченко М.В.
Провадження по справі №904/4742/24 про банкрутство ТОВ "Союз Агро Дніпро" перебуває на стадії ліквідаційної процедури повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Куліченко Максим Валерійович (адреса офісу: 04053, м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 36; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1375 від 11.07.2013).
12.08.2025 до господарського суду надійшла заява про визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 1742,43 грн. та судового збору у розмірі 4844,80 грн.
21.07.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ТОВ "СЕГМЕНТ" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 01.09.2025 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника ТОВ "Союз Агро Дніпро" про визнання грошових вимог у розмірі 1742,43 грн. та судового збору у розмірі 4844,80 грн. до закінчення строку на усунення недоліків в заяві.
03.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду від 04.09.2025 прийнято заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника ТОВ "Союз Агро Дніпро" про визнання грошових вимог у розмірі 1742,43 грн. та судового збору у розмірі 4844,80 грн. по справі про визнання банкрутом №904/4742/24 до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 22.09.2025.
19.09.2025 до суду від ліквідатора банкрута надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог, відповідно до якого арбітражний керуючий просить суд відмовити в задоволені заявлених грошових вимог в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2025 розгляд заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника ТОВ "Союз Агро Дніпро" про визнання грошових вимог у розмірі 1742,43 грн та судового збору у розмірі 4844,80 грн по справі про визнання банкрутом №904/4742/24 відкладено на 20.10.2025.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників справи, встановлено наступне.
У поданій заяві з грошовими вимогами Заявник зазначає, що ТОВ "Союз Агро Дніпро" перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
На теперішній час у ГУ ДПС у Дніпропетровській області за платником податків ТОВ «СОЮЗ АГРО ДНІПРО» обліковується борг на загальну суму 1 742,43 грн. (основний платіж - 0
грн., штрафна санкція - 283,15 грн., пеня - 1 459,28 грн.) а саме:
1. Борг по єдиному внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги при тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами єдиний соціальний внесок виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 1 474,73 грн. (штрафна санкція - 283,15 грн, пеня - 1 459,28 грн).
Структура боргу:
- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0050842411 від 28.01.2025 у сумі 1 742,43 грн (штрафна санкція - 283,15 грн, пеня - 1 459,28 грн).
Згідно ст. 14.1.156-1 ПК України, податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
Господарський суд зазначає, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати).
Положенням частини 1 статті 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено що платниками ЄСВ є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Положенням частини 1 статті 4 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено що платниками ЄСВ є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.
Згідно ст. 161 Податкового кодексу України вбачається, що платниками податку на доходи фізичних осіб є:
- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання;
- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Згідно п. 14.1.180 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Пунктом 164.2.1. ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вбачається, що єдиний внесок нараховується також для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 14.1.39. Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 54.3.1. та ст. 57.3. Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за не подання в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Ліквідатор ТОВ "Союз Агро Дніпро" у поданому повідомленні зазначає, що податковим органом штрафні санкції заявлені поза межами граничного строку їх застосування, а відтак, підлягають відхиленню відповідно до положень п.102.1 ст.102, пп. 129.9.1 п.129.1 ст.129 ПК України.
Суд зазначає, що ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
В свою чергу, згідно ч. 16 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку про те, що контролюючим органом правомірно заявлено вимоги, з урахуванням особливостей, визначених законодавцем, щодо сплати штрафних санкцій та пені у розмірі 1 742, 43 грн.
Відповідно до положень п. 201.1. ПК України вбачається, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно ст. 14.1.156-1 ПК України, податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до ст. 14.1.39. Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до ст. 54.3.1. та ст. 57.3. Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за не подання в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Враховуючи викладене, господарський суд зазначає, що заявлені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимоги підлягають визнанню.
Згідно із ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Крім того, відповідно до платіжного доручення, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснило перерахування у розмірі 4 844, 80 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №904/4742/24.
Згідно абз. 4 п.п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу з процедур банкрутства зазначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються у першу чергу.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника
Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як кредитор, вимоги якого заявлені після завершення строку, визначеного ч.1 ст. 45 КУзПБ, є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, зазначені в заяві, залишаються повністю неоплаченими збоку Боржника.
З огляду на обґрунтованість вимог заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка подана до господарського суду після закінчення строку, встановленого для їх подання, визначеного приписами ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання його конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів з грошовими вимогами до ТОВ "Союз Агро Дніпро" на суму 4 844, 80 грн. та судового збору на суму 1 742, 43 грн., яка підлягає погашенню у наступному порядку:
- 1 черга - 4 844, 80 грн. (витрати по сплаті судового збору);
- 6 черга - 1 742, 43 грн. (вимоги щодо сплати штрафних санкцій та пені).
Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз Агро Дніпро" (49044, м. Дніпро, вул. Паторжинського, буд. 8, офіс 9; ідентифікаційний номер юридичної особи 32619605), а саме:
- 1 черга - 4 844, 80 грн. (витрати по сплаті судового збору);
- 6 черга - 1 742, 43 грн. (вимоги щодо сплати штрафних санкцій та пені).
Ухвала набирає законної сили 20.10.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Повний текст ухвали складено 23.10.2025.
Суддя С.В. Мартинюк