вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
за результатами розгляду заяви
про розстрочення виконання судового рішення
21.10.2025м. Дніпро№ 904/3354/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від стягувача: не з'явився;
від боржника (заявника): не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" (м. Дніпро)
про розстрочення виконання судового рішення
у справі: .В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (м. Кропивницький Кіровоградської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 26032024 від 26.03.2024 у загальному розмірі 588 728 грн. 63 коп.
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 26032024 від 26.03.2024 у загальному розмірі 588 728 грн. 63 коп., яка складалася з наступних сум:
- 509 280 грн. 00 коп. - основний борг;
- 58 476 грн. 51 коп. - пеня;
- 15 279 грн. 12 коп. - інфляційні втрати;
- 5 693 грн. 00 коп. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" 509 280 грн. 00 коп. - основного боргу, 36 849 грн. 55 коп. - пені, 15 279 грн. 12 коп. - інфляційних втрат, 5 693 грн. 00 коп. - 3% річних та 6 805 грн. 22 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 залишено без змін.
На виконання вказаних рішення та постанови Господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ від 06.10.2025.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. суду №43872/25 від 07.10.2025), в якій останнє просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025, та затвердити такий графік виконання судового рішення про стягнення на користь відповідача грошових коштів в сумі 573 906 грн. 89 коп.:
- до 31.10.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 10.11.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 20.11.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 30.11.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 10.12.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 20.10.2025 - 73 906 грн. 89 коп.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що ТОВ "Клаустен Ектів" намагається здійснити всі можливі дії щодо виконання судового рішення, має намір повністю та добровільно погасити заборгованість перед стягувачем, але на даний час на банківських рахунках підприємства недостатньо грошових коштів та відсутнє майно для виконання судового рішення. Скрутна фінансова ситуація на підприємстві склалася внаслідок воєнного стану та суттєвого "кадрового голоду" на підприємстві. Крім цього, невизначеність та панічні настрої призупинили діяльність контрагентів ТОВ "Клаустен Ектів", що вплинуло на їх платоспроможність. Так, основним видом господарської діяльності боржника на даний час є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання. На сьогоднішній день підприємство частково почало налагоджувати постачання товарів з оптовими покупцями та мережами продовольчих магазинів, проте має місце значне відтермінування оплати за поставлену продукцію: в середньому по договорам купівлі-продажу та постачання кондитерської продукції, строк оплати становить близько 45 днів з моменту здійснення поставки. Вказана реалізація відбувається з мінімальною націнкою та в деяких випадках майже у собівартість виготовлення продукції. За таких обставин, аналізуючи фінансовий стан товариства, з метою недопущення повної зупинки його діяльності та банкрутства, що призведе до невиконання судового рішення, виникає необхідність у зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення. Заявник зауважує, що, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем, саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. Дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу. Також боржник звертає увагу на те, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання розстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності підприємства боржника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 09.10.2025 заяву про розстрочення виконання судового рішення було прийнято до розгляду; її розгляд призначено у судовому засіданні на 21.10.2025.
У судове засідання 21.10.2025 представники стягувача та боржника (заявника) не з'явились, при цьому всі учасники справи повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 09.10.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 09.10.2025 доставлена до Електронних кабінетів стягувача та боржника - 09.10.2025 о 16:20 (а.с. 133-134).
Судом враховано, що за змістом частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вказане, судом встановлено, що стягувач та боржник (заявник) були повідомлені про день, час та місце розгляду заяви належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку підстави для відкладення розгляду заяви чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" 509 280 грн. 00 коп. - основного боргу, 36 849 грн. 55 коп. - пені, 15 279 грн. 12 коп. - інфляційних втрат, 5 693 грн. 00 коп. - 3% річних та 6 805 грн. 22 коп. - частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 залишено без змін.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Так, на виконання вказаних вище рішення та постанови Господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ від 06.10.2025.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Так, у відповідності до вказаних норм закону, ТОВ "Клаустен Ектів" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025, яке залишене в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025, та затвердити такий графік виконання судового рішення про стягнення на користь відповідача грошових коштів в сумі 573 906 грн. 89 коп.:
- до 31.10.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 10.11.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 20.11.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 30.11.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 10.12.2025 - 100 000 грн. 00 коп.;
- до 20.10.2025 - 73 906 грн. 89 коп.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що ТОВ "Клаустен Ектів" намагається здійснити всі можливі дії щодо виконання судового рішення, має намір повністю та добровільно погасити заборгованість перед стягувачем, але на даний час на банківських рахунках підприємства недостатньо грошових коштів та відсутнє майно для виконання судового рішення. Скрутна фінансова ситуація на підприємстві склалася внаслідок воєнного стану та суттєвого "кадрового голоду" на підприємстві. Крім цього, невизначеність та панічні настрої призупинили діяльність контрагентів ТОВ "Клаустен Ектів", що вплинуло на їх платоспроможність. Так, основним видом господарської діяльності боржника на даний час є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання. На сьогоднішній день підприємство частково почало налагоджувати постачання товарів з оптовими покупцями та мережами продовольчих магазинів, проте має місце значне відтермінування оплати за поставлену продукцію: в середньому по договорам купівлі-продажу та постачання кондитерської продукції, строк оплати становить близько 45 днів з моменту здійснення поставки. Вказана реалізація відбувається з мінімальною націнкою та в деяких випадках майже у собівартість виготовлення продукції. За таких обставин, аналізуючи фінансовий стан товариства, з метою недопущення повної зупинки його діяльності та банкрутства, що призведе до невиконання судового рішення, виникає необхідність у зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення. Заявник зауважує, що, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем, саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. Дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу. Також боржник звертає увагу на те, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання розстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності підприємства боржника.
Вищевказане і стало причиною звернення боржника до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення.
Дослідивши подану заяву про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
На відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміни способу або порядку виконання його виконання, суд для юридичних осіб зобов'язаний зокрема враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Суд відзначає, що питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як стягувача, так і боржника, а також дотримуватися розумного строку розстрочення (відстрочення).
В даному випадку суд вважає за доцільне відмовити боржнику у розстроченні виконання рішення суду, з огляду на таке:
- місцезнаходженням відповідача є м. Дніпро Дніпропетровської області, яке розташоване не в районі проведення активних воєнних (бойових) дій, вказане місто не піддається артилерійським обстрілам, що свідчить про відсутність виключних обставин, пов'язаних з воєнним станом, а також перебування сторін у даній справі в рівних умовах;
- судом розцінюється критично посилання заявника на його незадовільний фінансовий стан та неможливість виконання рішення суду, з огляду на те, що заявником (боржником) суду не надано доказів на підтвердження майнового (фінансового) стану підприємства; не надані дані бухгалтерських звітів підприємства, більше того підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів;
- окремо суд звертає увагу, що боржником не надано жодного доказу на підтвердження можливості виконати боргові зобов'язання на умовах розстрочки за графіком, наведеним у заяві;
- судом також береться до уваги, що з моменту звернення позивача із позовом до суду (з червня 2025 року) жодного платежу на погашення існуючої заборгованості перед стягувачем боржником не здійснено.
Отже, ні в процесі розгляду справи судом, ні після ухвалення судового рішення, боржником не вчинено жодних дій, направлених на добровільну сплату, навіть частково, заборгованості перед стягувачем або домовленості із останнім щодо спірної заборгованості. Отже, така недобросовісна поведінка боржника щодо виконання взятих на себе договірних зобов'язань перед стягувачем свідчить не на користь заявника в частині зазначених у заяві намірів оплати боргу у подальшому.
Слід також відзначити, що сукупність усіх обставин справи не дозволяє дійти висновку щодо добросовісної поведінки боржника, а отже, не доведеними є обставини дійсних намірів боржника.
Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" (боржника) у більш скрутному фінансовому становищі ніж стягувач; судом також не встановлено наявності інших суттєвих обставин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, які могли б слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду.
При цьому надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов'язання.
Також, суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Так, у рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У зв'язку з тим, що відстрочення та розстрочення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Враховуючи все вищевказане, суд відмовляє у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Клаустен Ектів" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2025 у справі № 904/3354/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписана - 23.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко