вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Cправа № 906/901/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
прокурора - Міняйло І.М.,
у відсутності решти учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Керівника Коростенської окружної прокуратури (вул. Героїв Чорнобиля, 10, м. Коростень, 11500) в інтересах держави в особі Лугинської селищної ради (вул. Михайла Грушевського, 2А, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 632 906,01 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лугинської селищної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 632 906,01 грн, передана за підсудністю Господарським судом Житомирської області відповідно до ухвали від 18.07.2025 у справі № 906/901/25.
В обґрунтування заявленого позову Керівник Коростенської окружної прокуратури вказує на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" своїх зобов'язань за укладеним із Лугинською селищною радою Договором про закупівлю товару №СК03/0026 від 18.01.2024 в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого прокурором заявлено до стягнення з відповідача 632 906,01 грн, з яких: 519 840 грн - основного боргу (попередньої оплати); 75 042,21 грн - пені; 29 734,85 грн - інфляційних втрат та 8 288,95 грн - 3% річних.
Ухвалою суду від 11.08.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 906/901/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.09.2025 о 09.30 год. Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 11.08.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
За результатами слухання справи 04.09.2025 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.10.2025 о 09:30 год., про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
В судове засідання з розгляду справи по суті з'явилася прокурор, повідомлені належним чином позивач та відповідач (шляхом доставки ухвали від 08.09.2025 до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки) правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Прокурор заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами процедури закупівлі між Лугинською селищною радою (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Учасник, відповідач) укладено Договір про закупівлю товару №СК03/0026 від 18.01.2024 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Учасник зобов'язується протягом 2024 року поставляти Замовникові товари, зазначені в Специфікації, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування товару - ДК 021:2015 код 09130000-0 "Нафта і дистиляти" (Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 ДК 021:2015:09132000-3; Паливо дизельне ДП-Л/З-Євро5-ВО ДК 021:2015:09134200-9). Кількість товарів: Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 ДК 021:2015:09132000-3 - 16800 л. Паливо дизельне ДП-Л/З-Євро5-ВО ДК 021:2015:09134200-9 - 37200 л (п.1.2. Договору).
Умовами вказаного Договору також визначено ціну, якість товару, порядок здійснення оплати й поставки, права і обов'язки, відповідальність сторін тощо.
Додатковою угодою №1 від 04.04.2024 до Договору сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару, але не більш ніж на 10 відсотків у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку та без збільшення загальної вартості Договору.
На виконання умов Договору Лугинська селищна рада, сплативши відповідні кошти на рахунок відповідача, отримала талони/скретч-картки на пальне. Дані обставини підтверджуються відповідними видатковими накладними (а.с. 91-100, т.1) та платіжними інструкціями (а.с. 101-136, т.1).
Проте, починаючи з 20.11.2024 відповідач припинив відпуск позивачу пального, що було придбане за вказаним Договором. Про даний факт свідчить акт від 25.11.2024 у складі комісії Лугинської селищної ради (а.с. 161, т.1).
За даними бухгалтерського обліку Лугинської селищної ради загальна сума недопоставленого за Договором пального складає 555 764 грн, що підтверджується відповідною довідкою вих. № 738 від 16.04.2025 (а.с. 175, т. 1). Відповідачем дані обставини в силу принципу змагальності не спростовано.
В матеріалах справи наявні невикористані позивачем скретч-картки в кількості 8290 л дизельного пального та 2540 л бензину А-95.
До позову додано звернення позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" у претензійному порядку про забезпечення відпуску неотриманого товару за Договором (а.с. 170-172, т.1). Однак реагування вказаного Товариства на такі звернення матеріали справи не містять.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договорами щодо повної і своєчасної поставки обумовленого пального прокурор звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 519 840 грн вартості непоставленого Товару (попередньої оплати). При цьому прокурором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 75 042,21 грн - пені; 29 734,85 грн - інфляційних втрат та 8288,95 грн - 3% річних внаслідок прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу 8290 л дизельного пального та 2540 л бензину А-95 за Договором.
Суд враховує висновки КГС ВС від 06.06.2023 у справі №903/666/22, що за загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних скретч-карток відповідного номіналу на пальне, суд, керуючись ст. 79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки пального вартістю 519 840 грн є доведеною.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у Договорі строк постачання пального за талонами не визначений певною датою (визначено строк поставки товару до 31.12.2024, що стосується поставки талонів), відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з моменту неможливості позивачем скористатися талонами на пальне та заправити свої транспортні засоби, тобто, як свідчить акт у складі комісії Лугинської селищної ради (а.с. 161, т.1), з 25.11.2024.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів як попередньої оплати у розмірі 519 840 грн (в межах заявленої суми основного боргу), відтак і про задоволення позову в цій частині.
Окрім суми основного боргу, прокурором заявлено до стягнення з відповідача 75 042,21 грн - пені; 29 734,85 грн - інфляційних втрат та 8 288,95 грн - 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України (чинного у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин та звернення із позовом до суду) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2.2. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але у будь-якому випадrу не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення з 25.11.2024 по 24.05.2025 на суму 519 840 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача складових заборгованості перебуває в межах розрахунку суду.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 75 042,21 грн - пені; 29 734,85 грн - інфляційних втрат та 8 288,95 грн - 3% річних теж підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Суд також враховує, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні із позовом в інтересах держави в особі Лугинської селищної ради, а обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 9 493,59 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Лугинської селищної ради (вул. Михайла Грушевського, 2А, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301, код ЄДРПОУ 04346114) 519 840 грн - основного боргу (попередньої оплати); 75 042,21 грн - пені; 29 734,85 грн - інфляційних втрат та 8 288,95 грн - 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 02909950) 9 493,59 грн - витрат на сплату судового збору.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 23 жовтня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.