вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" жовтня 2025 р. Cправа № 902/869/25
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів, 15А, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, 04053)
до:Фізичної особи-підприємця Погосян Анни ( АДРЕСА_1 )
до: Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Петра Кравчика, 4 м. Ладижин, Гайсинський р-н., Вінницька обл., 24320)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035)
про визнання договору недійсним та стягнення 11417752,63 грн
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
прокурор: Міняйло І.М.
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
третьої особи: Соловей Н.В.
25.06.2025 Виконувач обов'язків керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Вінницької з позовом до Фізичної особи-підприємця Погосян Анни до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання договору недійсним та стягнення 11 417 752,63 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 справу № 902/869/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі № 902/869/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.08.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились прокурор та представник позивача.
Інші учасники судового процесу не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 30.06.2025.
Поряд з цим, суд зазначає, що від представника відповідача 2 надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/7940/25 від 29.07.2025) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 14.08.2025 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 16.09.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились прокурор та представник третьої особи.
Представник позивача та представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 14.08.2025.
Поряд з цим, суд зазначає, що від представника позивача надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/9797/25 від 15.09.2025) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 16.09.2025 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 14.10.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився прокурор та представник третьої особи.
Представник позивача Північного офісу Держаудитслужби не з'явився, при цьому судом взято до уваги заяву (вх. № канц. 01-34/9797/25 від 15.09.2025) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (а.с. 69 Т2).
Представник відповідача Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області не з'явився, поряд з цим судом взято до уваги заяву останньої (вх. № канц. 01-34/7940/25 від 29.07.2025) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника. Також в даній заяві зазначено, що при прийнятті рішення у даній покладається на розсуд суду (а.с. 62 Т2).
Відповідач ФОП Погосян Анна в судове засідання уповноваженого представника не забезпечила, при цьому надіслана кореспонденція суду повернута з поштовою відміткою: (адресат відсутній за вказаною адресою).
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Суд зазначає, про те, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18); Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Ухвалу суду від 30.06.2025 про відкриття провадження у справі №902/869/25, яка направлялась відповідачу 1, повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 05.07.2025.
Відтак, днем вручення відповідачу 1 ухвали про відкриття провадження у цій справі є 05.07.2025. Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 20.07.2025.
Відповідач 1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відтак, господарський суд констатує, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
В обґрунтування заявлених вимог Прокурор зазначає, що договір підряду № 69 на капітальний ремонт від 02.08.2019, укладений між відповідачами є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства оскільки рішенням Тимчасової адміністрації колегії Антимонопольного комітету України від 29.10.2024 № 60/125-р/к у справі № 66-р/тк визнано, що ФОП Погосян Анна (РНОК1ІІІ НОМЕР_1 ) та ФОП Коломієць Тетяна Іванівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час проведення закупівлі, яка проводилася Ладижинською міською радою.
За вчинення вищевказаного порушення на ФОП Погосян Анну накладено штраф у розмірі 301646 грн. Зокрема у рішення зазначається, що ФОП Погосян Анна (РНОК1ІІІ 3167825202) та ФОП Коломієць Тетяна Іванівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) подали тендерні пропозиції для участі в торгах на закупівлю робіт «Капітальний ремонт дороги до міського кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин Вінницької області (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», які проводилися Ладижинською міською радою Вінницької області в системі електронних публічних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор торгів UA-2019-06-27-000455-а), при цьому ФОП Погосян Анна і ФОП Коломієць Т.І. узгодили свою поведінку, з метою усунення змагання під час підготовки та участі у зазначених торгах.
З огляду на викладене, Прокурор стверджує, що відповідач 1 ФОП Погосян А. та ФОП Коломієць Т.І. під час підготовки документів для участі у тендері, проведеному відповідачем 2 Ладижинською міською радою, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Внаслідок узгодженості поведінки вказаних суб'єктів господарювання право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (ФОП Погосян А.) одержано не на конкурентних засадах, тобто спотворено результати торгів.
Посилаючи на положення статті 228 Цивільного кодексу України прокурор стверджує про недійсність оспорюваного договору та підстав для стягнення з відповідача - 1 коштів в рахунок державного бюджету.
Позивач та третя особа підтримують заявлені прокурором вимоги, які просять суд задовольнити.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень чи то доводів на спростування заявлених прокурором вимог.
Із наявних доказів судом встановлено наступне:
27.06.2019 на веб-сайті «Prozorro» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-06-27-000455-а Ладижинською міською радою оприлюднено інформацію про проведення відкритих торгів «Капітальний ремонт дороги до міського кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин, Вінницької області».
Очікувана вартість предмета закупівлі становила 11 705 000,00 грн.
Тендерні пропозиції, з метою участі у відкритих торгах, подано двома суб'єктами господарювання: ФОП Погосян Анною та ФОП Коломієць Тетяною Іванівною, що підтверджується формою реєстру отриманих тендерних пропозицій.
Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій, остаточна тендерна пропозиція ФОП Погосян Анни становила 11 417 761,00 грн, її визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим у тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Рішенням тендерного комітету Ладижинської міської ради визнано ФОП Погосян Анну переможцем закупівлі та електронною системою 17.07.2019 сформовано повідомлення про намір укласти договір.
За результатом проведеної закупівлі між Ладижинською міською радою (далі - Замовник) та ФОП Погосян Анною 02.08.2019 укладено договір № 69 підряду на капітальний ремонт.
Між сторонами було погоджено Предмет договору, а саме, те що Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами, засобами і способами, відповідно до затвердженої проектно- кошторисної документації, діючих норм і стандартів та згідно умов даного Договору виконати всі роботи на об'єкті Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь - за кодом ЄРУ за ДК 021:2015 - 45230000-8 (Капітальний ремонт дороги до міського кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин Вінницької обл.) (надалі - Об'єкт) (п.1.1. договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, вартість робіт визначається твердою договірною 11 417 761,00 грн без ПДВ (одинадцять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч сімсот шістдесят одна грн. 00 коп). без ПДВ та включає всі витрати Підрядника пов'язані з виконанням умов даного Договору.
Тверда договірна ціна робіт може змінюватися у випадках визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 3.2. договору).
Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету та проводиться за планом фінансування (Додаток №2), який складається Замовником і узгоджується з Підрядником і є невід'ємною частиною Договору (п. 4.1. договору)
Відповідно до частини першої ст. 23 Бюджетного кодексу України зобов'язання Замовника виникатимуть за наявності бюджетного призначення на відповідний рік, залежно від обсягів реального фінансування.
У разі прийняття Замовником рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування капремонту з внесенням відповідних змін у Договір підряду.
Строк дії договору до 10.11.2019, до завершення виконання робіт (п. п. 4.2.,4.3.,4.4. договору).
Додатковою угодою № 2 від 27.02.2019 внесено зміни до договору № 69 від 02.08.2019, зокрема сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору та вирішили внести зміни в її. 20.1. який викладено в наступній редакції: п. 20.1. «Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2020. а у відношенні розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань». Всі інші умови договору залишаються незмінними.
У подальшому додатковою угодою № 3 від 28.01.2020 внесено зміни до договору № 69 від 02.08.2019. зокрема сторони дійшли згоди внести зміни в п. 3.1. та викладено його в наступній редакції: п. 3.1. «Вартість робіт визначається твердою договірною ціною та складає 11417761,00 грн з них: в 2019 році вартість виконаних робіт складає 9552865,04 грн без ПДВ, на 2020 рік 1864895,96 грн без ПДВ відповідно до річних планових кошторисних призначень. Всі інші умови договору залишаються незмінними.
Судом встановлено, що Ладижинською міською радою за виконані роботи, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, визначені договором, на рахунок ФОП Погосян Анни перераховано кошти в сумі 11 417 752, 63 грн, що зокрема стверджується наступним: згідно платіжних доручень, які надані Ладижинською міською радою на запит Гайсинської окружної прокуратури, встановлено, що на виконання договору № 69 від 02.08.2019, згідно платіжного доручення № 99 від 25.10.2019 сплачено кошти в сумі 1466480,39 грн згідно платіжного доручення № 102 від 12.11.2019 - кошти в сумі 3058633,12 грн згідно платіжного доручення від 18.11.2019 - кошти в сумі 1735669,79 грн, згідного платіжного доручення № 104 від 22.11.2019 - 1627655,53 грн, згідно платіжного доручення № 105 від 21.11.2019 - кошти в сумі 664571,48 грн, згідно платіжного доручення № 119 від 24.12.2019 - кошти в сумі 999854,73 грн, згідно платіжного доручення № І від 30.01.2020 - кошти в сумі 1285780,21 грн згідно платіжного доручення № 80 від 13.05.2020 - кошти в сумі 127286,91 грн, згідно платіжного доручення № 86 від 25.05.2020 - кошти в сумі 451820,47 грн.
Поряд з цим, судом встановлено, що рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 66-р тк від 29.10.2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано факт вчинення ФОП Погосян Анною (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час проведення закупівлі, яка проводилася Ладижинською міською радою. За вчинення вищевказаного порушення на ФОП Погосян Анну накладено штраф у розмірі 301646 грн.
Зокрема у рішенні зазначається, що ФОП Погосян Анна (РНОКПІІ НОМЕР_1 ) та ФОП Коломієць Тетяна Іванівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) подали тендерні пропозиції для участі в торгах на закупівлю робіт «Капітальний ремонт дороги до міського кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин Вінницької області (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», які проводилися Ладижинською міською радою Вінницької області в системі електронних публічних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор торгів UA-2019-06-27-000455-а).
При цьому, ФОП Погосян Анна і ФОП Коломієць Т.1. узгодили свою поведінку, з метою усунення змагання під час підготовки та участі у зазначених торгах.
Відповідно до п. 4 мотивувальної частини цього рішення антиконкурентні узгоджені дії ФОП Погосян Анни на ФОП Коломієць Т.І. під час підготовки та участі у вказаних торгах підтверджуються таким: близьке місцезнаходження відповідачів під час проведення Торгів (п.4.1.); використання одних і тих же IP-адрес під час участі в Торгах (п. 4.2.); спільне створення електронних поштових скриньок для участі в Торгах (п. 4.3.); оплата послуг майданчика для участі в Торгах однією особою (п. 4.4.); спільне залучення відповідачами третьої особи для вчинення дій. пов'язаних з участю в Торгах (п. 4.5.); спільні особливості подання документів про наявність матеріально- технічної бази відповідачів для участі в Торгах (п. 4.6.); однакові властивості файлів та однакова помилка в технічному завданні, поданих Відповідачами під час участі в Торгах (п. 4.7.); комунікація між Відповідачами (п. 4.8); синхронність дій Відповідачів під час перегляду інформації про Торги (п. 4.10.).
Так, у пункті 7 на сторінці 10 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 29.10.2024 № 66-р/тк зазначено, що доказами, зібраними у Справі, доводиться, а дослідженням усієї сукупності факторів, що об'єктивно могли вплинути на поведінку відповідачів, не спростовується висновок Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про те, що ФОП Погосян Анна та ФОП Коломієць Т.І. вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт, які проводилися Ладижинською міською радою Вінницької області в системі електронних публічних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор торгів UA-2019-06-27-000455- а). Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції Відповідачі тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії. заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Як наслідок, Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України у своєму рішенні від 29.10.2024 № 66-р/тк у справі № 03-06/38-19 визнала, що ФОП Погосян Анна та ФОП Коломієць Т.І. вчинили порушення, передбачене пунктом І статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «По захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт «Капітальний ремонт дороги до міського? кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин Вінницької області (ДК 021:2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», які проводилися Ладижинською міською радою Вінницької області в системі електронних публічних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор торгів UA-2019-06-27-000455-3).
Цим же рішенням на ФОП Погосян Анну накладено штраф у розмірі 301 646,00 грн, та ФОП Коломісць Т.І. - штраф у розмірі 1 721 087,00 грн.
Судом встановлено, що відповідно до листа Антимонопольного комітету України від 03.02.2025 № 145-29.2/09-1065е, який надійшов на запит окружної прокуратури, встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень с обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
Листом Комітету від 12.11.2024 № 145-26.13/03-10866е копію рішення № 66-/тк надіслано ФОП Погосян Анні. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303500138044 відповідний лист Комітету останньою отримано 04.12.2024.
Крім того, рішення № 66-р/тк, за виключенням інформації з обмеженим доступом, було розміщено на вебсайті Комітету у розділі «Нормативно-правові акти».
ФОП Погосян Анна не скористалась своїм правом на оскарження Рішення в судовому порядку, штраф у добровільному порядку ФОП Погосян Анною не сплачено.
Ураховуючи вищевикладене, за доводами позивача рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 29.10.2024 № 66-р тк є чинним та обов'язковим до виконання.
З огляду на викладене, прокурор стверджує, що ФОП Погосян А. та ФОП Коломієць Т.І. під час підготовки документів для участі у тендері, проведеному Ладижинською міською радою, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Внаслідок узгодженості поведінки вказаних суб'єктів господарювання право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (ФОП Погосян А.) одержано не на конкурентних засадах та спотворено результати торгів.
Так, узгоджений характер дій ФОП Погосян А. вказує як на усвідомлення нею її протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій вказаного суб'єкта господарювання свідчить про їх умисність.
В силу викладеного, прокурор зазначає, що договір підряду № 69 від 02.08.2019 на виконання робіт на об'єкті: Будівництво турбопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь - за кодом СРУ за ДК 021:2015 - 45230000-08 (Капітальний ремонт дороги до міського кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин, Вінницька обл.) оскільки останній суперечить інтересам держави та суспільства, а тому на підстав і частини 3 статті 228 ЦК України є недійсним в сукупності з частиною 1 статті 203 ЦК України.
При цьому, прокурор зазначає, що придбання Ладижинською міською радою робіт за результатами проведення вказаної закупівлі відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні двома учасниками цього тендеру її видимості.
В частині застосування наслідків недійсності договору підряду № 69 від 02.08.2019, прокурор посилаючись на положення частини 3 статті 228 ЦК України, зазначає, що відповідач - 1 маючи намір щодо отримання незаконного права на укладання спірного договору підряду з метою одержати прибуток, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурсу, в результаті якого отримав бюджеті кошти в сумі 11 417 752,63 грн, які мають бути повернуті відповідачу - 2, а отримані ним кошти - стягнуті в дохід держави.
За наслідками розгляду справи суд дійшов наступних висновків.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Статтями 1 та 4 вказаного закону закріплено, що конкуренція - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренція, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Так, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:
1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;
3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;
4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;
6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;
7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;
8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно пункту 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Як встановлено судом, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 29.10.2024 № 66-р/тк у справі № 03-06/38-19 визнала, що ФОП Погосян Анна та ФОП Коломієць Т.І. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт «Капітальний ремонт дороги до міського? кладовища від вул. Хлібозаводська в м. Ладижин Вінницької області (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», які проводилися Ладижинською міською радою Вінницької області в системі електронних публічних закупівель «Prozorro» (ідентифікатор торгів UA-2019-06-27-000455-3).
При цьому, суд зазначає, що таке рішення станом на дату вирішення спору по суті є чинним, оскільки матеріали справи не містять доказів його оскарження, а згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 у разі наявності відповідного рішення АМКУ в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення АМКУ, встановлені судом, є преюдиційними в силу приписів статті 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.
Узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України.
Таким чином, порушення відповідачем - 1 вимоги чинного антимонопольного законодавства щодо проведення публічних закупівель в межах спірних правовідносин є таким, що встановлено судом.
За змістом частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України правочин не може суперечити інтересам держави і суспільства, тому недодержання стороною (сторонами) в момент його вчинення вимог, установлених ч. 1 ст. 203 ЦК України, є підставою для недійсності такого правочину.
Спеціальною нормою - частина 3 статті 228 ЦК України законодавець закріпив, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину, зокрема, інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність, пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивна та неупереджена визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
З наведених норм права вбачається, що інтерес держави у сфері публічних закупівель полягає в проведенні ефективних та прозорих публічних закупівель з дотриманням добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та неупередженості, недопущення дискримінації учасників та корупційних дій.
З огляду на викладене та враховуючи висновки Верховного Суду у справах № 922/2645/20, № 922/3322/20 узгоджені дії учасників закупівлі та відсутність реальної конкуренції, що встановлено у антимонопольній справі унеможливили прозору та відкриту процедуру торгів UA-2019-06-27-000455-3, чим порушили інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним Договору підряду, укладеного з переможцем такої закупівлі - відповідач - 1 відповідно до частини 3 статті 228 ЦК України.
При цьому, судом досліджено доводи та аргументи прокурора в частині невідповідності Договору підряду інтересам держави та суспільства, які є обґрунтованими та доведеними.
В силу викладеного, дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо укладення Договору підпадають під регулювання положень частини 3 статті 228 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 зазначила, що за змістом статті 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.
У статті 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у частині 3 цієї статті Кодексу.
Відступаючи від власних висновків, викладених у п. 72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Водночас частина 3 статті 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:
1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;
2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (саме на цей випадок посилався прокурор у позові, заявляючи вимогу про стягнення бюджетних коштів шляхом запропонованої ним конструкції).
Враховуючи наведене вище обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору відповідно до частини 1 статті 203, часини 1 статті 215, частини 3 статті 228 ЦК України, грошові кошти у розмірі 11 417 752,63 грн, сплачені відповідачем-2 (замовником) на виконання недійсного за рішенням суду Договору підряду, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, підлягають поверненню відповідачем-1 відповідачу-2, а останнім - до державного бюджету.
Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором суд враховує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці європейського суду з прав людини.
У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначено зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такому повідомленню передувало ряд запитів окружної прокуратури на отримання інформації з метою з'ясування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Кожній стороні судом була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При постановлені цього рішення, суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене вище, з огляду на досліджені судом докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що прокурором доведено невідповідності укладеного між відповідачами договору підряду інтересам держави та суспільства, а відтак і наявність підстав для визнання його недійсним та застосування санкції, передбаченої частиною 3 статті 228 ЦК України, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати у вигляді судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача 1.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір від 02.08.2019 № 69 укладений між Ладижинською міською радою та фізичною особою-підприємцем Погосян Анною.
3. Стягнути з фізичної особи-підгіриємця Погосян Анни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ладижинської міської ради (вул. Петра Кравчика. 4. м. Ладижин. Гайсинський район. Вінницька область 24320, код ЄДРПОУ 04325621) 11 417 752,63 грн, а з Ладижинської міської ради кошти в сумі 11 417 752,63 грн, одержані нею за рішенням суду, стягнути в дохід держави (отримувач: ГУК у Він.обл./м.Ладижин/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA838999980313060115000002916).
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Погосян Анни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури 174 294,29 грн судового збору та перерахувати їх на рахунок НОМЕР_3 ." МФО 820172, "код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця. 21050).
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник копії рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 23 жовтня 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи