23.10.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3098/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередка А.Є., Верхогляд Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 (суддя Бєлік В.Г., повний текст якого підписаний 04.09.2025) у справі №904/3098/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМОІЛ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором поставки №52 від 12.03.2025 у загальному розмірі 207 454,74 грн.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІМОІЛ" з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" заборгованість за договором поставки №52 від 12.03.2025 у загальному розмірі 207 454,74 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 184 726,72 грн., пеня у розмірі 9 458,39 грн., 3% річних у розмірі 915,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 117,98 грн., штраф у розмірі 9 236,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №52 від 12.03.2025, а саме в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі №904/3098/25 позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМОІЛ" суму основного боргу у розмірі 184 726,72 грн., пеня у розмірі 9 458,39 грн., 3% річних у розмірі 915,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 117,98 грн., штраф у розмірі 9 236,33 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 489,46 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА", в якій просить повністю скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що поставка Товару здійснюється з одночасним наданням Позивачем Відповідачу визначеного умовами п.п. 2.3 та 3.2 Договору переліку документів, в тому числі рахунку, товарно-транспортної накладної та паспорту якості. Таким чином, зобов'язання позивача з поставки Товару є виконаним з моменту передачі відповідачу Товару та визначеного Договором переліку документів. Позивачем не надано суду документи на підтвердження належного та повного виконання зобов'язання з поставки Товару, оскільки до позовної заяви додано лише один документ з переліку, визначеного в п.п. 2.3, 3.2 Договору, а саме: видаткову накладну.
У зв'язку з вказаними обставинами відсутні підстави застосування неустойки у вигляді пені, штрафу та 3% річних, а також індексу інфляції, адже фактично відсутнє саме грошове зобов'язання Відповідача.
Позивач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі №904/3098/25 - залишити без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 25.09.2025 здійснено запит справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
29.09.2025 матеріали справи №904/3098/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2025 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху через неподання апелянтом належних доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 3734,18 грн). Скаржнику наданий строк (10 днів) для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
09.10.2025 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 29.09.2025 надійшла заява про усунення недоліків скарги до якої додано платіжну інструкцію №3334 від 01.10.2025 про сплату 3734,18грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.25 у справі №904/3098/25; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
12.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дімоіл», (далі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 52 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору 1.1. Продавець постачає за узгодженими Сторонами замовленнями “Покупця» продукти нафтоперероблення, іменовані надалі - Товар. Подання та узгодження замовлень може відбуватись як в письмовому (електронному), так і в усному порядку.
Найменування Товару, його кількість і ціна вказується у відповідному Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1.2. Договору).
Одиницею виміру за даним Договором є: кілограм, метрична тонна, літр, фасований Товар вимірюється в штуках (п. 2.1. Договору).
Загальна кількість Товару і його вартість, що поставляється за даним Договором, вказується в рахунках та видаткових накладних (п. 2.2. Договору).
Якість Товару повинна відповідати діючим ГОСТам (ДСТУ) чи ТУ. Якість Товару підтверджується паспортом якості, який “Продавець» передає “Покупцеві» разом з Товаром (п. 2.3. Договору).
У разі виникнення суперечки за якістю Товару, результати аналізу незалежної лабораторії, яка узгоджена обома Сторонами, будуть остаточними і обов'язковими для обох Сторін (п. 2.4. Договору).
Згідно п. 3.1. Договору Товар, за згодою Сторін поставляється за однією з наступних умов, якщо інше не визначено у відповідному Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору:
- шляхом самовивозу “Покупцем», ризики випадкового знищення або пошкодження Товару, в даному випадку, переходять до “Покупця» в момент передачі Товару “Продавцем» перевізнику, або експедитору (водію) “Покупця»;
- перевізником, залученим “Продавцем», до місця поставки, узгодженого Сторонами. Інші умови поставки можуть передбачатись Сторонами в додатках до даного Договору.
В п. 3.2. Договору передбачено, що на поставлену партію Товару “Продавець» зобов'язаний надати “Покупцеві» наступні документи:
- рахунок;
- видаткову накладну;
- товарно-транспортну накладну, або залізничну накладну;
- паспорт якості.
Приймання Товару за якістю і кількістю проводиться відповідно до вимог “Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України,
Міністерством транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 (п. 4.1. Договору).
У випадку якщо якість Товару не відповідає паспорту якості, “Покупець» має право на:
- відшкодування документально підтверджених витрат по поверненню Товару та повернення суми сплачених коштів за неякісний Товар; або
- заміну неякісного Товару на Товар відповідної якості (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п.п. 5.3 та 5.4 Оплата за Товар у відповідності до цього Договору здійснюється на умовах 100% передоплати до моменту відвантаження Товару, якщо інше не визначено у відповідному Додатку. За домовленістю Сторін, можлива оплата Товару з відтермінуванням платежу протягом 30 (тридцять) календарних днів, з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних, якщо інші умови не передбачені Сторонами у відповідному Додатку.
В Додатку № 1 від 12.03.2025 року до Договору Сторонами визначено наступні умови оплати:
п. 2 Умови поставки: DDP, склад Нової Пошти, м. Новомиргород.
п. 3 Термін і умови оплати: Умови оплати: Оплата Товару здійснюється з відтермінуванням платежу за наступним графіком:
• 50% вартості Товару - протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних;
• 50% вартості Товару - не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки Товару і підписання видаткових накладних.
Відповідно до п. 6.1. Договору за прострочення оплати відносно поставленого Товару “Покупець» сплачує “Продавцю» пеню у розмірі 0,2%, від загальної вартості несплаченого в строк Товару за кожен день прострочення. Строк позовної давності щодо нарахування пені становить 3 (три) роки. У разі порушення терміну оплати Товару більше ніж на 10 (десять) банківських днів, “Покупець» додатково сплачує штраф у розмірі 5% від загальної вартості несплаченого в строк Товару.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку поставки Товару неналежної якості “Продавець» зобов'язаний на письмову вимогу Покупця замінити такий Товар на Товар належної якості протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги. У випадку невиконання “Продавцем» зобов'язання щодо заміни Товару на Товар належної якості, за поставку Товару неналежної якості Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості Товару неналежної якості.
Сплата штрафних санкцій чи відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов'язань по даному Договору (п. 6.3. Договору).
Договір Відповідно до п. 7.1. Договору, вступає в силу з моменту підписання і діє до 13.03.2026.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір поставки №52 від 12.03.2025 є чинним протягом спірного періоду.
18.03.2025 з боку Позивача на користь Відповідача було здійснено поставку партії Товарів (технічні оливи) перелік яких було наведено в Додатку № 1 від 12.03.2025, підтвердженням поставки є підписана уповноваженими представниками Сторін видаткова накладна № 281 від 18.03.2025, загальна вартість поставленої партії Товару - 204 726,72 грн.
Відповідно до умов Додатку № 1 від 12.03.2025, оплата за поставлену партію Товару за видатковою накладною № 281 від 18.03.2025, повинна була бути здійснена Відповідачем:
- у розмірі 50%, в сумі - 102 363,36 грн., до - 03.04.2025 (включно),
- другий платіж в розмірі 50%, в сумі - 102 363,36 грн., до - 18.04.2025 (включно).
29.04.2024 Відповідачем здійснено часткову оплату у розмірі - 20 000,00 грн.
Отже, з врахуванням здійснення часткової оплати Відповідачем, сума основного боргу останнього за поставлений Позивачем Товар, становить: 204 726,72 - 20 000,00 = 184 726.72 грн.
У зв'язку з викладеними обставинами, Позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не заперечує факту прийняття товару, не стверджує, що не отримував Товар або що він був відправлений неналежним чином, не вимагав товарно-транспортної накладної у момент поставки, не заявляв жодних претензій після її здійснення. Таким чином, його посилання на відсутність товарно-транспортної накладної виглядає формальним і спрямованим виключно на уникнення виконання обов'язку щодо оплати, який фактично та юридично виник; доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у загальному розмірі 184 726,72 грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено; вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 184 726,72 грн визнається судом обґрунтованою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Відповідно до ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 52 від 12.03.2025 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, а також ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення господарського суду відсутні.
Що стосується доводів скаржника стосовно того, що позивачем не надано суду документи на підтвердження належного та повного виконання зобов'язання з поставки Товару, оскільки до позовної заяви додано лише видаткову накладну, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із положеннями закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9);
первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;
неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.2 ст.9).
В даному випадку сторони у двосторонньому порядку підписали видаткову накладну без будь-яких зауважень та заперечень на загальну суму 204 726 грн 724 коп., з яких вбачається, що сторони не заперечують, що поставка товару була здійснена та доставлена на адресу ТОВ ВКФ «Велта», про що свідчать підписи уповноважених осіб та відтиски печаток на видатковій накладній сторін угоди.
Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, та проставлення печатки на останніх фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що строк виконання зобов'язання з оплати поставленого товару не настав, у зв'язку з ненаданням позивачем доказів того, що постачальником було передано покупцю повний пакет документів, передбачений п. 3.2 договору, є безпідставними з огляду на наступне.
Згідно п.3.2. договору на поставлену партію Товару “Продавець» зобов'язаний надати “Покупцеві» наступні документи:
- рахунок;
- видаткову накладну;
- товарно-транспортну накладну, або залізничну накладну;
- паспорт якості.
За приписами ч.2 ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В той же час, заявником апеляційної скарги не надано суду доказів, що при прийнятті товару Відповідачем заявлялось про відсутність будь-яких товаросупровідних документів, які Продавець не передав до початку приймання Покупцем товару або що Відповідачем виставлялися позивачу претензії щодо не передання відповідних документів на отриманий товар після його прийняття.
З огляду на викладене, наявні підстави також для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, які є похідними від суми основного боргу і правильність нарахування яких перевірена судами обох інстанцій.
Отже, належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду відсутні.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі №904/3098/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі №904/3098/25- залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.10.2025.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд