16 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/3354/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.
за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,
за участю представників сторін:
cтягувача - Шаповалов В.В., посадова інструкція провідного юрисконсульта відділу примусового стягнення Управління судового захисту та примусового стягнення АТ "Харківобленерго", положення Управління судового захисту та примусового стягнення АТ "Харківобленерго" (самопредставницво)
боржника - не з'явився
розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. 2107 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 (повна ухвала складена 23.09.2025, суддя Мужичук Ю.Ю.) у справі №922/3354/25
за заявою Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,
до боржника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3", м. Харків
про видачу судового наказу про стягнення 48786,08 грн
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" заборгованості в сумі 48 786,08 грн, з яких:
- 41 503,98 грн - боргу за послуги з розподілу електричної енергії (за період 02.2022 року), за порушення умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №12055 від 01.01.2019;
- 7 282,10 грн - боргу за надану послугу із перетікання реактивної електричної енергії (за 02.2022), за порушення умов договору №12055 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 01.01.2019.
Також, заявник просив стягнути з боржника на свою користь судовий збір у розмірі 302,80 грн.
В обґрунтування поданої заяви АТ "Харківобленерго" посилається на неналежне виконання Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" зобов'язання за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №12055 від 01.01.2019 та за додатком №10 договору №12055 від 30.03.2021 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/3354/25 відмовлено Акціонерному товариству "Харківобленерго" у видачі судового наказу про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" заборгованості в сумі 48786,08 грн.
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність; на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності; пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому, підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, 02.10.2025 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Харківобленерго", надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" прийняти до розгляду та задовольнити у повному обсязі. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 вересня 2025 року у справі № 922/3354/25 про відмову у видачі судового наказу, справу №922/3354/25 передати на розгляд Господарського суду Харківської області.
Судові витрати з оплати судового збору покласти на Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня №3".
В обґрунтування доводів апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" зазначає про таке:
- судом першої інстанції невірно застосовано норми статті 257 Цивільного кодексу України;
- згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
- постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Отже, перебіг строків позовної давності за зобов'язанням продовжується з 01.07.2023;
- одночасно, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в частині доповнення його пунктом 19, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, зупиняється на строк його дії;
- відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України;
- з огляду на приписи пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які діяли на момент та після виникнення боргу за лютий 2022 року, Акціонерним товариством «Харківобленерго» не було перевищено строки позовної давності встановленої законом. Перебіг позовної давності почався з 04.09.2025, заяву про видачу судового наказу було надіслано до суду 15.09.2025, тобто від початку перебігу строків позовної давності до звернення до Господарського суду Харківської області пройшло лише 11 календарних днів. Отже, необхідність дослідження питання обґрунтованості пропуску строку позовної давності відсутня;
- суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені норми права та дійшов помилкового висновку, що заяву подано поза межами позовної давності; суд безпідставно зазначив, що позбавлений можливості досліджувати питання пропуску строку і з'ясування їх ймовірного зупинення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025, для розгляду справи №922/3354/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025, у зв'язку із знаходженням судді Мартюхіної Н.О. у відпустці, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/3354/25 та призначено справу до розгляду на 16.10.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 7 днів з дня вручення даної ухвали. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3354/25.
08.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3354/25.
Боржник правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання 16.10.2025 представник боржника не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.
Статтею 242 ГПК України встановлено порядок вручення судового рішення та встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).
Перевіркою даних ДСС “Діловодство спеціалізованого суду» встановлена наявність у боржника зареєстрованого в ЄСІКС електронного кабінету в порядку ч. 6 ст. 6 ГПК України. Факт отримання Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Харківобленерго" підтверджується довідкою Східного апеляційного Господарського суду про доставку електронного листа від 07.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи належне повідомлення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи приписи ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника боржника не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності боржника за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 16.10.2025 представник стягувача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/3354/25 скасувати , справу передати на розгляд Господарського суду Харківської області.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, заслухавши пояснення представника стягувача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила таке.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявник просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" заборгованість у сумі 48 786,08 грн, з яких:
- 41 503,98 грн - боргу за послуги з розподілу електричної енергії (за період 02.2022), за порушення умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №12055 від 01.01.2019;
- 7 282,10 грн - боргу за надану послугу із перетікання реактивної електричної енергії (за 02.2022), за порушення умов договору №12055 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від 01.01.2019.
Викладені обставини заявник підтверджує, зокрема, копією договору про постачання електричної енергії №12055 від 01.01.2019 та додатком №10 від 30.03.2021 до договору №12055 про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, розрахунок суми боргу за послугу з розподілу електричної енергії за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії за період лютий 2022 на суму 41503,98 грн та розрахунок суми боргу за спожиту реактивну електроенергію за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії за період лютий 2022 на суму 7282,10 грн.
Так, відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Харківобленерго" про видачу судового наказу про стягнення з КНП Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" заборгованості в сумі 48 786,08 грн, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За висновком суду, з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника 48786,08 грн заборгованості за послуги: з розподілу електричної енергії та із перетікання реактивної електричної енергії за лютий 2022 пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги та, яка подана до суду Акціонерним товариством "Харківобленерго".
Місцевий господарський суд виходив з того, що визначена у пункті 5 частини 1 статті 152 ГПК України відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності.
Суд виснував, що стаття 152 ГПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання строку позовної давності. Проте, вважав суд, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
До того ж, суд першої інстанції вважав, що у даному випадку, не застосовується продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у період дії воєнного стану в Україні, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1ст. 152 ГПК України, відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність. На даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.
Відповідно до ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 5 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 згідно із яким: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Дія карантину, встановленого постановою Кабінету міністрів України №211 від 11.03.2020, неодноразово продовжувалась.
Кабінетом Міністрів України 27.06.2023 прийнято постанову №651, якою постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який в подальшому продовжувався та досі діє.
Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15.03.2023, Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 19, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Згідно із п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
На підставі Закону України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", який набрав чинності 04.09.2025 було виключено пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.
Отже, враховуючи, що предметом спору є неналежне виконання Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" зобов'язання за договором за період лютий 2022, строк позовної давності виник під час дії карантину.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що станом на час подання заяви про видачу наказу (16.09.2025) строк позовної давності не закінчився, а звернення з даною заявою відбулось у межах позовної давності.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією АТ "Харківобленерго" про те, що строк позовної давності для стягнення з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" боргу за період лютий 2022 не було пропущено. Доводи апелянта щодо помилкового висновку суду першої інстанції про те, що заява про видачу наказу подана поза межами строку позовної давності суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/3354/25 про відмову у видачі судового наказу підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до прийняття судом першої інстанції помилкового рішення про відмову у видачі судового наказу у даній справі.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх. 2107 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/3354/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі №922/3354/25 скасувати.
3. Заяву про видачу судового наказу передати на розгляд Господарського суду Харківської області.
4. Матеріали справи №922/3354/25 повернути до Господарського суду Харківської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 23.10.2025
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов