23 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/3236/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.,
без виклику представників учасників справи,
розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2028 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3236/25 (суддя Байбак О.І.)
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Серена-груп", м. Харків,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-біз", м. Київ,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфінвест", м. Харків,
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт фінанс", м. Харків,
про стягнення 3 696 397,25 грн., -
Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Серена-груп" - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 114413,70 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,4837 га по вул. Селянській, 124 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 за період з 01.06.2017 по 21.09.2017 та витрати зі сплати судового збору у сумі 1716,21 грн;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял-біз"- безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 6184,52 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,4837 га по вул. Селянській, 124 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 за період з 22.09.2017 по 27.09.2017 та витрати зі сплати судового збору у сумі 92,77 грн;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Велфінвест" - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 3544015,21 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,4837 га по вул. Селянській, 124 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 за період з 01.06.2017 по 28.02.2022, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 53160,23 грн;
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт фінанс"- безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 31783,81 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,4837 га по вул. Селянській, 124 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 за період з 20.06.2017 по 28.02.2022, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 476,76 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3236/25 повернуто позовну заяву Харківській міській раді без розгляду.
Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що:
- відповідно до пункту і 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу);
- позивач звернувся з позовом до чотирьох відповідачів з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування однією і тією ж самою земельною ділянкою, однак, у чотири різні періоди, водночас позивач зазначає, що користування об'єктами нерухомості, які розташовані на спірній земельній ділянці, відповідачами здійснювалось за різними договорами, при тому, що умовами кожного з таких договорів окремо передбачено складання окремих документів - доказів, дослідження яких є обов'язковим для вирішення даного спору;
- позивачем не доведено пов'язаності вимог одна до одної ні підставами, ні поданими на їх обґрунтування доказами, тобто, підстав задля застосування положень статті 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог судом не встановлено;
- позовні вимоги у даній справі заявлено до чотирьох відповідачів одразу, тоді як до кожного з них заявлено окрему вимогу, відповідно, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у цьому випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити обставини щодо безпідставності користування спірною земельною ділянкою у зазначені позивачем періоди, оплати земельного податку або іншої форми оплати кожним відповідачем окремо, правомірність здійсненого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, інших обставин які мають істотне значення;
- отже, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду з огляду на те, що джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні договори, кожен із яких породжує різні права та обов'язки щодо нерухомості, розташованій на земельній ділянці, а відтак і щодо самої земельної ділянки (повністю або частково), що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.
Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 року у справі № 922/3236/25 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги;
- позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю безпідставно збережених коштів у відповідачів за користування однією земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 за період 01.06.2017 по 28.02.2022. Позовні вимоги до відповідачів виникають з одних і тих самих підстав - обставини фактичного користування земельною ділянкою без оформлення права власності на неї або користування;
- цивільні права та обов'язки між сторонами виникли внаслідок користування однією земельною ділянкою комунальної форми власності з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 внаслідок неналежної сплати плати за землю, що і є підставою позову і заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою підставами виникнення обов'язку плати за землю та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунку безпідставно збережених коштів;
- Харківською міською радою надано розрахунок розміру безпідставно збережених коштів та по кожному відповідачу окремо, з урахуванням вимог п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України;
- у випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог;
- місцевий господарський суд в оскаржувані ухвалі зазначив, що користування об'єктами нерухомості, які розташовані на спірній земельній ділянці, відповідачами здійснювалось за різними договорами, умовами кожного з яких окремо передбачено складання окремих документів - доказів, дослідження яких є обов'язковим для вирішення даного спору, проте судом першої інстанції не врахований той факт, що зазначені договори не відображають суттєві характеристики саме спірних правовідносин, оскільки вони лише доводять факт того, що відповідачі у певний період мали нерухомість, що розташована на спірній земельній ділянці, тобто били її фактичними користувачами, водночас законодавство не зобов'язує Харківську міську раду для обґрунтування позовних вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати надавати саме первинні документи на підставі яких фактичні користувачі земельної ділянки набули право власності на нерухоме майно розташоване на ній.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 справу № 922/3236/25 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Харківської міської ради (вх.№2028 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі № 922/3236/25.
Попереджено сторони, що апеляційна скарга Харківської міської ради (вх.№2028 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3236/25 буде розглядатися за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи
Також зазначеною ухвалою встановлено учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 5 днів з дня вручення даної ухвали
Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 отримано всіма учасниками справи 29.09.2025 після 22:00 год., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку учасникам справи електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у даній справі).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною 4 статті 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 вважається врученою учасникам справи, в тому числі і відповідачам, 30.09.2025, відповідно, останнім днем для подання відзивів на апеляційну скаргу для відповідачів було, з урахуванням вихідних, 06.10.2025 включно.
Проте відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об'єднання.
Водночас, для застосування даної норми необхідно з'ясувати зміст понять «вимога», «докази» та «підстава позову»
Так, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріальноправового характеру.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 18 серпня 2023 року у справі № 910/21280/21, від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю безпідставно збережених коштів у відповідачів за користування однією земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 за період 01.06.2017 по 28.02.2022.
Отже, позовні вимоги до відповідачів виникають з одних і тих самих підстав - обставини фактичного користування однією земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009 без оформлення титульного права на таку земельну ділянку (права власності на неї або користування). Зазначена обставина є спільною для всіх чотирьох вимог в аспекті обґрунтування позивачем безпідставності збереження кожним з чотирьох відповідачів коштів за рахунок позивача .
Крім того, заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою підставами виникнення в розрізі обґрунтування позивачем наявності у всіх чотирьох відповідачів обов'язку здійснювати плату за користування ними однією земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137900:03:001:0009, а також поданими доказами в обґрунтування розрахунку безпідставно збережених коштів.
Водночас, Харківською міською радою надано розрахунок розміру безпідставно збережених коштів по кожному відповідачу окремо, з урахуванням вимог п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України.
Отже, заявлені в рамках даної справи позовні вимоги можуть бути об'єднані в одній позовній заяві в порядку частини 1 статті 173 ГПК України.
Місцевий господарський суд вказував на те, що користування відповідачами спірною земельною ділянкою здійснювалась за різними договорами, а саме:
з 12.12.2016 по 21.09.2017 - ТОВ "Серена-груп" на підставі договору поділу № 1535 від 29.10.2014;
з 22.09.2017 по 27.09.2017 -а ТОВ "Роял-біз" на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 1410 від 22.09.2017;
з 28.09.2017 по теперішній час - ТОВ "Велфінвест" на підставі договору купівлі-продажу № 3993 від 28.09.2017. Викладене стосується об'єктів нерухомості загальною площею 6477,8 кв. м., розташованих по вул. Селянській, 124 у м. Харкові;
з 15.05.2017 по 19.06.2017 - ТОВ "Велфінвест" на підставі висновку щодо технічної можливості виділення об'єкта нерухомого майна № 7/04-2014 від 27.04.2017, технічного паспорту б/н від 22.12.2015 та інвентаризаційної справи № 82325;
з 20.06.2017 по теперішній час -ТОВ "Профіт фінанс" на підставі договору купівлі-продажу № 3187 від 20.06.2017. Викладене стосується об'єктів нерухомості загальною площею 98,6 кв. м., розташованих по вул. Селянській, 124 у м. Харкові;
з 17.05.2017 по теперішній час за ТОВ "Велфінвест" на підставі договору купівлі-продажу № 4105 від 15.12.2016. Викладене стосується об'єктів нерухомості загальною площею 4736,3 кв. м., розташованих по вул. Селянській, 124 у м. Харкові;
з 15.05.2017 по 22.02.2018 - ТОВ "Велфінвест" на підставі висновку щодо технічної можливості виділення об'єкта нерухомого майна №6/04-2017 від 27.04.2017, технічного паспорту б/н від 22.12.2016 та та інвентаризаційної справи № 82325;
з 23.02.2018 по теперішній час - Мусієнко Юлією Сергіївною на підставі договору міни № 216 від 23.02.2018. Викладене стосується об'єктів нерухомості загальною площею 370,4 кв. м., розташованих по вул. Селянській, 124 у м. Харкові.
При цьому, за висновком місцевого господарського суду, умовами кожного з таких договорів окремо передбачено складання окремих документів - доказів, дослідження яких є обов'язковим для вирішення даного спору.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок безпідставним, оскільки договори, на які вказує місцевий господарський суд, не є договорами користування спірною земельною ділянкою на праві відповідного титулу, а є лише договорами, які свідчать про той факт, що відповідачі у певний період володіли нерухомістю, що розташована на спірній земельній ділянці, тобто били її фактичними користувачами.
Водночас, обґрунтування позовних вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за відповідну земельну ділянку не потребує надання первинних документів, на підставі яких фактичні користувачі земельної ділянки набули право власності на нерухоме майно, що розташоване на цій земельній ділянці.
Також місцевий господарський суд як на одну з підстав для повернення позовної заяви вказував на те, що позовні вимоги позивачем заявлено до чотирьох відповідачів одразу, тоді як кожного з них заявлено окрему вимогу, відповідно, сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у цьому випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правової природи кожного з них, встановити обставини щодо безпідставності користування спірною земельною ділянкою у зазначені позивачем періоди, оплати земельного податку або іншої форми оплати кожним відповідачем окремо, правомірність здійсненого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, інших обставин які мають істотне значення.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 174 ГПК України не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об'єднання позовних вимог перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору.
В даному випадку колегія суддів звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, від 24.11.2020 у справі № 910/3748/20, від 31.03.2021 у справі № 910/16780/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21.
Крім того, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об'єднання/роз'єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
Отже, великий обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення правил об'єднання позовних вимог (Зазначена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.04.2018 у справі № 904/8655/17).
Окрім цього, колегія суддів наголошує на тому, що за спеціальним правилом, викладеним у пункті 2 частини 5 статті 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
У той же час, аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами частини 6 статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, наявність підстав для роз'єднання позовних вимог за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розгляду кожної з вимог окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від того, чи суд застосував надані йому повноваження.
Водночас, підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України є встановлення господарським судом обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, наведених саме в частинах 4, 5 статті 173 ГПК України
Тобто, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 та від 02.12.2020 у справі № 908/420/20.
Частинами 4 та 5 173 ГПК України встановлені такі заборони щодо об'єднання позовних вимог:
- не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом ;
- не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Проте зміст позовних вимог у даній справі свідчить про те, що вони не стосуються заборон, визначених у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, водночас, місцевий господарський суд вказаній обставині не надав жодної правової оцінки, що також призвело до безпідставного повернення позовної заяви.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність достатніх правових підстав для повернення позовної заяви у даній справі на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України.
Зважаючи на вищенаведене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначену ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 173, 174, 269, 270, 271, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№2028 Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3236/25 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.09.2025 у справі №922/3236/25 скасувати.
Справу №922/3236/25 направити до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складено 23.10.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко