вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" вересня 2025 р. Справа№ 927/389/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 10.09.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кронос - Агро"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025
у справі № 927/389/24(суддя - Романенко А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
до Фермерського господарства "Кронос - Агро"
про стягнення 654 097, 92 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро" (надалі - ТОВ "Спектр - Агро", позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовними вимогами до Фермерського господарства "Кронос - Агро" (надалі - ФГ "Кронос - Агро", відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості в сумі 654 097,92 грн, з них: 136 220,49 грн - пені, 132 994,99 грн - 36 % річних, 384 882,44 грн - збільшення ціни товару.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю спектр-Агро до Фермерського господарства "Кронос-Агро" про стягнення 654 097, 92 грн. Стягнуто з Фермерського господарства "Кронос-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 135 775, 04 грн пені, 99 882, 78 грн 36% відсотків річних, 2 976, 41 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 4 242, 35 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 5 656, 47 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 28.05.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Фермерське господарство "Кронос - Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 року у справі № 927/389/24 та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" відмовити у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що станом на 29.03.2024 р. зобов'язання Відповідача з оплати вартості товару припинено у зв'язку із виконанням, відтак припинено і дію Договору.
Апелянт вказує, що пеня, відповідно до статті 549 ЦК України, є видом неустойки, право Позивача як кредитодавця, на нарахування пені припинилося в момент звернення до суду із первісним позовом у справі № 927/858/23, і неустойка, у розмірі нарахованому на цей момент, була сплачена Скаржником у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що в даному спорі Позивач вдруге звертається до суду в межах одного зобов'язання. При сумі основного боргу 479 939,49 грн, Позивачем нараховано штрафних санкцій та відсотків річних (в загальному розмірі під час двох судових проваджень) на суму 1 097 503, 92 грн, що більше як вдвічі перевищує суму заборгованості і не може відповідати критерію розумності та справедливому балансу інтересів сторін. Стягнення сум у заявленому розмірі, з урахуванням раніше стягнених у іншому провадженні штрафних санкцій та 36% відсотків річних перестає нести компенсаторний характер, на якому акцентує Верховний Суд та створює для скаржника непомірний тягар.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кронос - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24 залишено без руху. Роз'яснено Фермерському господарству "Кронос - Агро", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
09.05.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Фермерського господарства "Кронос - Агро" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, а саме докази сплати судового збору на суму 4 241, 85 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №268 від 09.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Кронос - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24. Витребувано матеріали справи № 927/389/24 у Господарського суду Чернігівської області. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кронос - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24 у судовому засіданні 09.07.2025.
24.06.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який вмотивований тим, що заборгованість за договором поставки не була погашена Відповідачем у період до прийняття та відразу після прийняття судового рішення про стягнення.
Відзив також вмотивовано тим, що за загальним правилом, визначеним частиною 6 статі 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач вказує, що посилання Відповідача на перебільшений розмір штрафних санкцій є необґрунтовані і не підлягають зменшенню. Факт наявності та розмір збитків Позивач не повинен доводити, оскільки в позовній заяві стягнення збитків не вимагає, а якщо Відповідач хоче сам довести значне перевищення розміру збитків, то він сам має свої твердження довести, відповідно до ст. 74 ГПК - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Кронос - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24 на 06.08.2025.
Судове засідання призначене до розгляду 06.08.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням члена колегії суддів у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні справу № 927/389/24 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Кронос - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 на 10.09.2025.
У судове засідання, що відбулось 10.09.2025 з'явились представники відповідача надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Позивач в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином через систему «Електронний суд».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у справі №927/389/24 позов задоволено частково, стягненуто з ФГ "Кронос - Агро" на користь ТОВ "Спектр - Агро" 36% річних у розмірі 32 562,53 грн та судовий збір у розмірі 390,75 грн, в решті вимог суд першої інстанції відмовив, а саме щодо стягнення пені в розмірі 136 220,49 грн, 36% річних у розмірі 100 432,46 грн та збільшення ціни товару (курсової різниці) в розмірі 384 882,44 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі №927/389/24 апеляційну скаргу ТОВ "Спектр - Агро" залишено без задоволення; рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховним Судом винесено постанову від 19.02.2025 у справі №927/389/24, якою задоволено частково касаційну скаргу ТОВ "Спектр-Агро", постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2024 у цій справі скасовано в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з ФГ "Кронос - Агро" на користь ТОВ "Спектр - Агро" 136 220,49 грн пені та 100 432,46 грн 36% річних. У цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Так, Верховний Суд передаючи справу на новий розгляд у зазначеній частині вказував, що суди попередніх інстанцій не врахували норм матеріального права, не надали належної оцінки доводам сторін, доказам, наявним у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а відтак, висновки цих судів про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення від суми боргу, за кожен день такого прострочення, та 36 % річних за користування чужими грошовими коштами, за період з 21.06.2023 до 28.03.2024 на підставі п. 7.2. договору поставки, - передчасні.
Верховний Суд вказував на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо відсотків річних підлягають розрахунку виходячи лише з положень статті 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та визначеного вказаною нормою розміру 3 % річних, оскільки договір припинив свою дію, а також висновки про те, що з цих підстав слід відмовити в задоволенні вимог про стягнення пені, є передчасними, зроблені без урахування статей 525, 509, 598, 599, 631 ЦК України та без належного дослідження та оцінки умов договору поставки.
Можливість нарахування процентів поза межами строку дії договору залежать від підстав їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі, чи в відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку сторони договору. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), близькі за змістом правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).
Тому в кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та щодо нарахування штрафних санкцій, установити фактичні обставини виконання / невиконання господарського зобов'язання, за невиконання якого нараховуються штрафні санкції.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.12.2021, між ТОВ "Спектр-Агро" (постачальник) та ФГ "Кронос-Агро" (покупець) укладений договір № 700/21-САТ поставки сільськогосподарської техніки та запчастин.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язався передати в власність покупця сільськогосподарську техніку та/або запасні частини (товар) на умовах товарного кредиту, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього визначену Договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до його умов.
Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, ціна товару в гривнях, строк та базис поставки (згідно з правилами Інкотермс) та строк оплати товару, а також інші умови, визначені також і в додатку, який є невід'ємною частиною Договору.
За умовами додатку № 1/СА000055045 від 07.12.2021 до Договору (в редакції від 09.06.2021 № СА000009277), сторони узгодили поставку сівалки пневматичної точного посіву Prosem K GEA 300/8-ми рядна, вартістю 1525472,81 грн (з ПДВ), зі строком поставки до 13.06.2022.
Сторони в цьому додатку також визначили наступний графік оплати товару: 30 000,00 грн у строк до 08.12.2021 (авансова частина); 270 000,00 грн - до 29.04.2022 (авансова частина); 462 736,41 грн - до 30.08.2022 (відстрочений платіж); 381 368,20 грн - до 30.10.2022 (відстрочений платіж); 381 368,20 грн - до 30.11.2022 (відстрочений платіж).
Пунктом 7.2. Договору поставки за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором покупець: сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення; сплачує на користь постачальника 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (частина 2 статті 625 ЦК України).
Відповідно до п. 7.4. Договору поставки сторони, керуючись статтею 259 ЦК України, домовились про збільшення строку позовної давності за всіма зобов'язаннями (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через три роки від дня коли зобов'язання мало бути виконане (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України, (далі - ГК України)).
На виконання умов Договору та додатку до нього №1/СА000055045 від 07.12.2021 позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною від 14.06.2022 № 25693 на суму 1 525 472,81 грн.
Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язувався здійснити оплату за поставлений товар у строки, зазначені в додатку до цього Договору, проте з порушенням його умов прострочив оплату товару, сплативши вартість лише частково.
20.06.2023, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ФГ "Кронос-Агро" 479 939,49 грн основного боргу за договором поставки № 700/21-САТ від 07.12.2021, 7 292,79 грн відсотків за користування товарним кредитом, 339 066,20 грн пені за період з 31.08.2022 по 20.06.2023, 244 127,68 грн 36% річних за період з 31.08.2022 по 20.06.2023 та 245 094,56 грн штрафу (справа № 927/858/23).
За рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2023 у справі № 927/858/23 позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача стягнуто: 479 939,49 грн заборгованості, 7 292,79 грн відсотків за користування товарним кредитом, 169 533,10 грн пені, 122 547,28 грн штрафу, 20 343,95 грн 3% річних, 9 595,88 грн судового збору та 26 614,69 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Розстрочено виконання судового рішення з дня його ухвалення на дванадцять місяців, з оплатою до останнього дня кожного місяця, рівними частинами по 66 638,06 (05) грн, по 31.10.2024. Врешті позовних вимог відмовлено.
За результатами апеляційного перегляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 927/858/23, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2023 скасоване в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняте нове рішення про повне задоволення позову; стягнуто з ФГ "Кронос-Агро" на користь ТОВ "Спектр-Агро": 479 939,49 грн заборгованості, 7 292,79 грн відсотків за користування товарним кредитом, 339 066,20 грн пені, 245 094,56 грн штрафу, 244 127,68 грн 36% річних, 15 718,40 грн судового збору, 108 789,04 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 5 035,13 грн судового збору за подання апеляційної скарги; ФГ "Кронос-Агро" відмовлено в розстроченні виконання судового рішення в справі № 927/858/23.
Станом на 29.03.2024, відповідач у добровільному порядку виконав судове рішення в справі № 927/858/23, перерахував позивачу присуджені до стягнення суми, що підтверджено наступними платіжними інструкціями: № 1909 від 12.02.2024 на суму 200 000,00 грн, № 1977 від 25.03.2024 на суму 728288,20 грн, № 1980 від 27.03.2024 на суму 287 232,28 грн, № 1987 від 29.03.2024 на суму 229 542,57 грн.
Заборгованість з оплати вартості поставленого товару наразі відсутня.
Предметом нового розгляду в межах даної справи є вимоги про стягнення з покупця, за порушення виконання грошових зобов'язань перед постачальником щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар, неустойки (в формі пені) в сумі 136 220,49 грн та 36% відсотків річних у сумі 100 432,46 грн, нарахованих у період з 21.06.2023 по 28.03.2024 відповідно до п. 7.2. Договору (на дату, що передує даті остаточного розрахунку за цим Договором).
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договору поставки сільськогосподарської техніки та запчастин № 700/21-САТ від 07.12.2021 в частині проведення своєчасного розрахунку.
Розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кронос - Агро" колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За п. 5.1. зобов'язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов'язків покупця по виконанню грошових зобов'язань за Договором та відповідальності, що припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до їх повного виконання.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 ЦК України).
Відтак закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили його строк, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У постанові від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак чинне законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору. Отже, зобов'язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 виклала правову позицію, відповідно до якої, за приписами статей 509, 598, 599, 631 ЦК України, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 598, статей 599, 600, 604 - 609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Отже, за загальним правилом, визначеним частиною 6 статі 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, положення частини 6 статті 232 ГК України є диспозитивними, оскільки законом або договором може бути встановлений інший порядок, у тому числі і строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
Сторони мають право визначити в договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 ЦК України), а й право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21.06.2017 в справі № 910/2031/16, та постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17, від 07.08.2018 у справі № 917/2013/17.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною 6 статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане, а застосуванню підлягає саме строк, установлений договором. Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14.
Як за змістом договору поставки, так і за змістом статей 525, 509, 598, 599, 631 ЦК України, виконання грошових зобов'язань та відповідальність за договором припиняються лише їх належним виконанням.
Договірні зобов'язання сторін за договором поставки сільськогосподарської техніки та запчастин від 07.12.2021 № 700/21-САТ припинені на 29.03.2024, належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Водночас чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно, за період прострочення виконання грошових зобов'язань за договором поставки, з 21.06.2023 по 28.03.2024 (на дату, що передує даті остаточного розрахунку за товар за цим Договором), нарахував та заявив до стягнення з відповідача неустойку (в формі пені) та відсотки річних у погодженому розмірі в п. 7.2.
Зарахування позивачем часткових оплат, проведених відповідачем у період з 12.02.2024 по 29.03.2024, згідно з платіжними інструкціями №№ 1909, 1977, 1980, 1987, мало бути вчинене з дотриманням умов п. 2.9. Договору, зокрема: 1) у рахунок оплати нарахованих відсотків за користування товарним кредитом, передбачених п. 2.5. Договору; 2) у рахунок сплати відсотків, нарахованих за частиною 2 статті 625 ЦК України та індексу інфляції в порядку, передбаченому п. 7.2. (В) Договору; 3) у рахунок сплати пені за кожний день прострочення, передбаченої п. 7.2. (А) Договору; 4) у рахунок сплати штрафу, передбаченого п. 7.2. (Б) Договору; 5) у рахунок оплати вартості (ціни) товару, пропорційно кожній номенклатурі неоплаченого товару; 6) у рахунок оплати різниці товару, передбаченої п. 2.2.3. Договору.
Натомість, як встановлено судом, позивач порушив черговість зарахування часткових оплат відповідача в частині погашення судових витрат у сумі 129 542,57 грн, присуджених до стягнення постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 927/858/23 (сплачені за платіжною інструкцією від 29.03.2024 № 1987).
У розрахунку заявлених вимог позивачем, окрім порушення порядку зарахування часткових оплат, не враховано, що 2024 рік складається з 366 календарних днів.
Колегія суддів перевіривши розрахунок позивача погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов є обґрунтований в частині вимог про стягнення 135 775,04 грн пені та 99 882,78 грн 36% відсотків річних, нарахованих на підставі п. 7.2. Договору, за період з 21.06.2023 по 28.03.2024, відтак, підлягає задоволенню, а в частині вимог про стягнення 445,45 грн пені та 549,68 грн відсотків річних судом першої інстанції правомірно відмовлено у зв'язку із безпідставністю нарахування.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Фермерського господарства "Кронос-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 135 775, 04 грн пені, 99 882, 78 грн 36% відсотків річних, в частині вимог про стягнення 445,45 грн пені та 549,68 грн відсотків річних судом першої інстанції правомірно відмовлено.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фермерського господарства "Кронос - Агро" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кронос - Агро" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 у справі № 927/389/24 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 21.10.2025
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко