79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" жовтня 2025 р. Справа №914/1295/16
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників учасників процесу:
від позивача - Семиренко П.Я.
від відповідача - не з'явився
від МОУ - Матяшук В.К.
прокурор - Майорчак В.М.
розглядаючи апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України №11/3/1-74246вих23 від 06.09.2023 (вх. №01-05/2878/23 від 11.09.2023)
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 (повний текст рішення складено 15.07.2016, суддя Трускавецький В.П.)
у справі №914/1295/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване будівельне управління-14", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В "Будівельник", с. Воютичі, Самбірський р-н., Львівська обл.,
про визнання права власності та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 розгляд справи відкладено на 21.10.2025 з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав раніше подане суду клопотання ( вх. №01-04/6703/23 від 01.09.2025) про закриття апеляційного провадження у даній справі, яке мотивоване тим, що: ухвалою від 11.08.2025 Західний апеляційний господарський суд помилково, за відсутності відповідних правових підстав поновив Заступнику Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України строк на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі; суд апеляційної інстанції не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України якщо буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов' язки апелянта, який не брав участі у розгляді справи, оскаржуваним судовим рішенням не порушені.
Прокурор та представник Міністерства оборони України проти задоволення вказаного клопотання заперечили, зазначили, що: суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі; оскаржуване судове рішення стосується прав та інтересів Міністерства оборони України, оскільки порушує право власності останнього на нерухоме майно.
Заслухавши учасників судового засідання, судова колегія зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 уданій справі №914/1295/16 позов ТОВ "Спеціалізоване будівельне управління-14" задоволено частково. Визнано за ТОВ "Спеціалізоване будівельне управління-14" право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою місто Львів, вулиця Авіаційна, 7, а саме: 1/10 частини адмінбудинку літ.А-2, площею 312,6 м.кв., що становить 31,26 м.кв.; 9/10 частини будівлі побутового корпусу літ. Е-1, площею 43,1 м.кв., що становить - 38,79 м.кв.; 1/10 частини складу літ.3-1, площею 272,0 м.кв., що становить - 27,2 м.кв.; навіс літ.И-1, площею 95,6 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ї-1, площею 293,0 м.кв., що становить - 29,3 м.кв.; 1/10 частини гаражу літ.М-1, площею 503,4 м.кв., що становить - 50,34 м.кв.; склад літ.Є-1, площею 29,3 м.кв.; навіс літ.К-1, площею 173,4 м.кв.; акумуляторна літ.Л-1, площею 34,1 м.кв.; адміністративний будинок літ.Н-1, площею 79,5 м.кв.; 1/10 частини котельні літ.О-1, площею 203,1 м.кв., що становить - 20,31 м.кв.; 1/10 частини гаражів літ.П-1, площею 399,7 м.кв., що становить 39,97 м.кв.; 1/10 частини їдальні літ.Р-1, площею 399,6 м.кв., що становить - 39,96 м.кв.; 1/10 частини складу літ.С-1, площею 345,6 м.кв., що становить - 34,56 м.кв.; 1/10 частини складу літ.У-1, площею 345,6 м.кв., що становить - 34,56 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ф-1, площею 345,6 м.кв., що становить - 34,56 м.кв.; 9/10 частини відкритого складу літ.Х-1, площею 246,8 м.кв., що становить - 222,12 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ц-1 площею 330,6 м.кв., що становить - 33,06 м.кв.; 1/10 частини складу літ.Ч-1, площею 330,6 м.кв., що становить - 33,06 м.кв.; склад літ.А1-1, площею 17,6 м.кв.; навіс літ.Б1-1, площею 34,2 м.кв.; (навіс) склад літ.В1-1, площею 15,5 м.кв.; навіс літ.Ю-1, площею 224,7 м.кв.; 1/10 частини будівлі побутового призначення літ.Щ-2, площею 254,1 м.кв., що становить - 25,41 м.кв.; 1/10 частини приміщення цеху ізоляції літ.Я-2, площею 427,1 м.кв., що становить 42,71 м.кв. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Заступник Генерального прокурора подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Міністерства оборони України ( особи, яка не брала участі у справі).
Відповідно до ч. 1 ст.17, ст. 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (апеляційний перегляд справи).
За висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.08.2019 у справі № 62/112 та від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.04.2023 у справі №911/3132/17).
Слід зазначити, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (стала та послідовна правова позиція, викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №62/112, від 11.01.2020 у справі №925/1600/16, від 17.10.2022 у справі №904/6084/21, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 06.10.2020 у справі № 910/21451/16, від 03.12.2020 у справі № 908/3338/19, від 16.01.2021 №904/379/19).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Звертаючись з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України прокурор зазначав, що оскаржуваним судовим рішенням від 11.07.2016 у даній справі визнано право власності за ТОВ "Спеціалізоване будівельне управління-14" на об'єкти нерухомості по вул. Авіаційна у м. Львові, які є власністю держави в особі Міністерства оборони України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №32/77т, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020, задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ДП “Львівське будівельно-монтажне управління» до ЗАТ “Персенківка», ТОВ В "Будівельник", ПрАТ “Ірокс», ТОВ “Галичбудмонтаж» про визнання права власності на нерухоме майно та його витребування.
Вказаним рішенням визнано за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на будівлі і споруди військового містечка по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові, а саме на: адміністративний будинок (А-2), будівлю побутового призначення (Е-1), будівлю ГСМ (Ж-1), склад (з-I), навіс (И-1), насосну (1-1), склад (1-1), пожежний пост (И-1), гараж (М-1) склад (Е-1), навіс (К-1), акумуляторну (Л-1), адміністративний будинок(Н-1), котельну (0-1), гаражі та їдальню (П-1), склади (С-1, Т-1, У-1, Ф-1, Х-1, Ц-1, 4-1, А-1, В-1, Ш-1), будівлю побутового призначення (Щ-2), колибу (Ш-1), навіси (Б-1, Ю-1), цех ізоляціії (Я-1), огорожу та асфальтобетонне покриття загальною площею 5750 кв.м., витребувано зазначене нерухоме майно у ЗАТ “Персенківка», ТОВ В "Будівельник", ПрАТ “Ірокс», ТОВ “Галичбудмонтаж» та зобов'язано передати нерухоме майно на баланс ДП “Львівське будівельно-монтажне управління».
Зважаючи на наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у даній справі, яким визнано за ТОВ "Спеціалізоване будівельне управління-14" право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою місто Львів, вулиця Авіаційна, 7, безпосередньо стосується прав та інтересів держави в особі Міністерства оборони України.
За приписами ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16).
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою у даній справі, прокурор зазначав, що Офісом Генерального прокурора з метою встановлення обставин порушення інтересів держави внаслідок невиконання рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №32/77т про визнання права власності за державою в особі Міністерства оборони України на об'єкти нерухомого майна по вул. Авіаційна, 7 у м. Львові та витребування такого майна, вжитих заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі щодо оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у даній справі, в порядку статті 23 Закону України “Про прокуратуру» направлено Міністерству оборони України запити про надання інформації від 04.07.2023 №11/3/1-115 та від 15.0.82023 №11/3/1-192 ( копії додані до апеляційної скарги).
Зважаючи на те, що жодної відповіді на вказані запити Міністерство оборони України не надало, відповідних заходів щодо захисту та поновлення інтересів держави не вжило, прокурор подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у даній справі в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, про що попередньо повідомив оборонне відомство листом від 04.09.2023.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин та підстав звернення з апеляційною скаргою заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, колегія суддів вважає за необхідне залучити до участі у справі Офіс Генерального прокурора та Міністерство оборони України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Щодо клопотання представника позивача про закриття апеляційного провадження як помилково відкритого з огляду на відсутність підстав для поновлення Заступнику Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Підстави для закриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження визначені ст.264 ГПК України, в якій не передбачена така підстава, як помилкове відкриття апеляційного провадження.
При цьому, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Західний апеляційний господарський суд розглянув клопотання Заступника Генерального прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, визнав поважними причини пропуску такого, а тому ухвалою від 11.08.2025 поновив Заступнику Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2016 у справі №914/1295/16 та відкрив апеляційне провадження у дній справі.
Відтак, підстави для задоволення клопотання представника позивача та закриття апеляційного провадження у даній справі як такого, що відкрите помилково, відсутні.
Зважаючи на викладені вище обставини, з метою повного та всебічного дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, колегія суддів вирішила відкласти розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 50, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. Залучити до участі у справі Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька,13/15).
2. Залучити до участі у справі Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський,6,) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
3. Розгляд справи № 914/1295/16 відкласти на 25.11.2025 об 14:00 год.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
5. Явка уповноважених представників сторін в судове засідання на власний розсуд.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Скрипчук О.С.