Справа № 991/7817/25
Провадження 1-кс/991/10823/25
22 жовтня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_5
від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу
в справі №991/7817/25 (провадження №991/9428/25)
у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024
1. Стислий опис судового провадження.
30.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/7888/25).
01.08.2025 ухвалою слідчого судді ОСОБА_1 у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/7888/25) залишено без розгляду клопотання від 30.07.2025 адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу.
21.08.2025 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати (АП) ВАКС у справі №991/7817/25 у складі головуючого судді ОСОБА_6 , суддів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 , скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 01.08.2025, повернуто матеріали за клопотанням захисника ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу на новий розгляд до ВАКС.
11.09.2025 матеріали справи №991/7817/25 повернулись до ВАКС, після чого для розгляду такої відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/9428/25).
12.09.2025 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_1 заявлено самовідвід від розгляду справи №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/9428/25) на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 75 КПК.
30.09.2025 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_9 задоволена заява про самовідвід та відведено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 від розгляду справи №991/7817/25 (провадження №991/9428/25).
15.10.2025 для розгляду справи №991/7817/25 (провадження №991/9428/25) відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_5
16.10.2025 в судовому засіданні у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/9428/25) адвокатом ОСОБА_4 (далі-заявник) заявлено відвід слідчому судді ВАКС ОСОБА_5 , для розгляду якого відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1 у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/10823/25).
17.10.2025 суддею ВАКС ОСОБА_1 заявлено самовідвід від розгляду справи №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/10823/25) на підставі пункту 5 частини 1 статті 75 КПК, для розгляду якого відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_5 у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/10830/25).
21.10.2025 ухвалою судді ВАКС ОСОБА_5 у справі №991/7817/25 (провадження 1-кс/991/10830/25) відмовлено у задоволенні заяви про самовідвід судді ВАКС ОСОБА_1 від розгляду справи №991/7817/25 (провадження №991/9428/25).
21-22.10.2025 суддею ВАКС ОСОБА_1 невідкладно здійснено судовий розгляд заяви про відвід.
2. Короткий виклад заяви про відвід і позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник у заяві про відвід просив «Заяву про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/7817/25 - задовольнити»,
що обґрунтовувалось зокрема таким «Повідомляю, що наразі існують обставини, які унеможливлюють подальший розгляд вказаної справи за вказаним вище клопотанням слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 , відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, що є підставою для відводу слідчого судді у справі №991/7817/25. Обґрунтування підстав відводу буде надано судді, визначеному для розгляду цієї заяви про відвід, під час такого розгляду».
2.2. В судові засідання попри здійснені належним чином повідомлення заявник і слідчий суддя ОСОБА_5 не прибували, що не перешкоджало судовому розгляду. Підозрюваний ОСОБА_3 просив відкласти розгляд заяви, що спочатку було задоволено судом, втім у наступному судовому засіданні такий не навів поважних причин неучасті та неподання заявником будь-яких заяв, також зазначивши, що йому невідомі підстави заявленого відводу.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Частиною 1 статті 76 КПК також визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з'їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013) зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02 від 09.11.2006) зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
3.2. Заявник згідно із викладеним в журналі судового засідання від 16.10.2025 та поданою заявою про відвід не навів жодних конкретних мотивів недодержання об'єктивного та/або суб'єктивного критерію безсторонності суду, тому суд зазначає, що неможливо надати оцінку відсутнім доводам для відводу судді.
Разом з тим, зі змісту заяви про відвід вбачається, що заявник вважав визначення слідчого судді ОСОБА_5 для розгляду справи №991/7817/25 (провадження №991/9428/25) таким, що відбулось з порушенням встановленого порядку визначення слідчого судді для розгляду справ.
3.3. Статтею 8 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частиною 4 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Водночас, згідно з частиною 5 статті 15 того ж Закону №1402-VIII, справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. У той же час частиною 2 статті 18 Закону №1402-VIII визначено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 3 статті 35 КПК визначено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Згідно з частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..
Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».
Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тому згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.
01.04.2025 набрало чинності нове Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39, та відповідно втратили чинність Положення про АСДС у редакціях затверджених рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 і рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 із змінами і доповненнями.
В підпункті 1.2.1 нового Положення про АСДС визначено, що засади використання АСДС - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України;
Пунктами 2.3.43, 2.3.47 розділу «Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями» нового Положення про АСДС визначено таке:
2.3.43. Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.21 цього Положення.
2.3.47. Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 9), що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів; підстави проведення повторного автоматизованого розподілу; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою. Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматизованої системи не може бути обмежений. Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи. Звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для використання в суді.
В свою чергу, пунктом 2.3.4 розділу «Правила здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями» нового Положення про АСДС, визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Також, пунктом 2.3.22 нового Положення про АСДС визначено, що відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів. Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення. Електронний примірник такого розпорядження (додаток 14) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання. У разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.21 пункту 2.3 цього Положення.
Окрім того, 01.04.2025 набула чинності нова редакція Засад використання АСДС у ВАКС (далі - Засади), затверджена рішенням зборів суддів ВАКС від 25.03.2025 №3 (із подальшими змінами).
Пунктом 16.2 цих Засад зокрема визначено, що повторний автоматизований розподіл судової справи проводиться на підставі судового рішення про відвід (самовідвід) слідчого судді, судді-доповідача, судді-члена колегії або всього складу суду у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчого судді, судді-доповідача, судді члена колегії або всього складу суду.
Пункт 18 Засад визначає, що унаслідок повторного автоматизованого розподілу у кожному з вищезазначених випадків визначається інший суддя, слідчий суддя, суддя-доповідач або весь склад суду у випадках, у випадках відводу від розгляду справи всього складу суду.
3.4. З огляду на вищенаведені норми Положення про АСДС і чинної редакції Засад використання АСДС ВАКС визначення слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 15.10.2025 для розгляду справи №991/7817/25 (провадження №991/9428/25) відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді прямо передбачено цими нормами законодавства, й такий розподіл здійснено відповідно до вимог процесуального закону.
Відтак суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм процесуального права чи унеможливлювали б прийняття слідчим суддею об'єктивного судового рішення, тоді як заявлений відвід не містить належних підстав, передбачених чинним законодавством, й тому належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 309, 369-372, 532 КПК, суд
Відмовити в задоволенні заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 23.10.2025.
Суддя ОСОБА_1 ____________