Провадження № 11-кп/821/581/25 Справа № 705/2800/25 Категорія: ст. 537 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
14 жовтня 2025 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисниці ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 травня 2025 року
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою, що оскаржується, було частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 .
Приведено у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон) вироки, за якими засуджений ОСОБА_7 .
Виключено з вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 02.12.2020 обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України, та на підставі ч.2 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання за ч.3 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Виключено з вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 02.12.2020 посилання на призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положення ч.1 ст.70 КК України.
Вирішено вважати ОСОБА_7 засудженим вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 04.04.2022 за ч.3 ст.185 КК України.
Призначене ОСОБА_7 покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 04.04.2022 за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.ст.71,72 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці залишено без змін.
Вимоги апеляційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції просить, враховуючи його стан здоров'я та відсутність претензій з боку потерпілої сторони, призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, виключивши застосування ст.ст. 71,72 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- засуджений та його захисниця, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду першої інстанції.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого, прокурора, вивчивши матеріали судової справи та дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Перевіривши наявні матеріали провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при розгляді судом першої інстанції вказаних вимог не було дотримано в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом в тому числі за клопотанням засудженого.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання у випадках, передбачених, зокрема, ч.2ст. 74 КК.
Згідно з положеннями ч.2 ст.74 КК особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст.5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 вироком Черкаського районного суду від 02.12.2020 засуджений: за ч.1 ст.162 КК до покарання у видіобмеження волі на строк 1 рік; за ч.3 ст.185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч.1 ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Відповідно до ст.ст.75,76 КК звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням відповідних обов'язків.
Окрім того, вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 04.04.2022 ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.71, ст.72 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02.12.2020 та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП.
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП у редакції Закону передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.51 КУпАП у редакції Закону встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Враховуючи вказане, судом першої інстанції частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 щодо приведення у відповідність до Закону.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність виключення з вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 02.12.2020 обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України та на підставі ч.2 ст.74 КК України звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання за ч.3 ст.185 КК, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, а також посилання на призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положення ч.1 ст.70 КК України.
Разом з тим, суд помилково не зазначив, в якій частині ОСОБА_7 залишається засудженим за цим вироком.
Звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02.12.2020 не є підставою для зміни останнього вироку, за яким засуджений ОСОБА_7 Черкаським районним судом Черкаської області від 04.04.2022, адже останній кримінальне правопорушення вчинив у період часу з 09 по 10 вересня 2021 року, цебто під час відбування покарання за попереднім вироком за ч.1 ст.162 КК та остаточне покарання призначене за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК, частково приєднано невідбуте покарання у виді обмеження волі на строк 4 місяці, що відповідає відповідно до ст.72 КК - 2 місяцям позбавлення волі.
Отже вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 04.04.2022 зміні не підлягає.
В той же час, доводи засудженого ОСОБА_7 про неврахування судом першої інстанції його стану здоров'я та відсутність претензій з боку потерпілої сторони, виходять за межі процесуального механізму та порядку визначених ст.ст.537, 539 КПК, яким регламентовано перелік питання, які вирішуються судом під час виконання вироків та процесуальний порядок їх вирішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 537-539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 травня 2025 року змінити.
Привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2020 року, яким засуджено ОСОБА_7 .
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння.
Виключити з вироку покликання на призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням положення ч. 1 ст. 70 КК України.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2020 року за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання, визначеного судом першої інстанції, у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4