Справа № 165/555/25 Провадження №11-сс/802/574/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
прокурора - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваного - ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
Старший слідчий СВ ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України в рамках кримінального провадження, 14.01.2025 внесеного до ЄРДР під №12025030520000025.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, обґрунтованість якої стверджується матеріалами кримінального провадження, а також існують підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, або ж вчинити інше кримінальне правопорушення. Посилаючись на це, слідчий у поданому клопотанні просить застосувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, так як існують обґрунтовані ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15.10.2025 таке клопотання слідчого задоволено.
Підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 13.10.2025 до 11.12.2025 включно.
Водночас, ОСОБА_8 визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою юридичною чи фізичною особою (заставодавцем).
На підставі ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного в разі внесення застави вирішено покласти наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокуратури чи відділення поліції; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для поїздок за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_8 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання обов'язків, покладених на нього судом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.
Таке своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, його особу, а також існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що й дає обґрунтовані підстави для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, однак із визначенням розміру застави. При цьому, жоден більш м'який запобіжних захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не зможе дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам. Також слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування не доведено ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, або зменшити розмір застави. Зазначає про те, що сторона обвинувачення не довела існування обґрунтованих ризиків, про які йде мова у поданому клопотанні, оскільки вони є лише непідтвердженими будь-якими доказами припущеннями. Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, визначеним у ч.1 ст.177 КПК України.
Також захисник вказує про те, що не є зрозумілою позиція слідчого судді з приводу застосування застави саме у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб. З цього приводу він вважає, що слідчий суддя не врахував стан здоров'я підозрюваного, те що він є пацієнтом замісної підтримувальної терапії, відсутність рідних осіб, які б могли внести заставу, окрім єдиної матері пенсійного віку з незначним розміром пенсії. Тому переконаний, що визначений слідчим суддею розмір застави є цілком непомірним для підозрюваного.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали і просили задовольнити, прокурора і слідчого, які її заперечили та просили залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 цього ж Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом вірно встановлено, і це повністю відповідає матеріалам кримінального провадження, що СВ ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, 14.01.2025 внесеного до ЄРДР за №12025030520000025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , якому 14 жовтня 2025 року повідомлено про підозру у його вчиненні. При цьому, обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким, як вбачається із судового рішення, слідчий суддя надав належну правову юридичну оцінку.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_8 , його вік та стан здоров'я, інших даних про його особу, наявність існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Разом з тим, колегія суддів погоджується й з тим, що органом досудового розслідування не доведено ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки такий жодним чином не доводиться будь-якими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 хоча і має постійне місце проживання на території Волинської області, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимий, судимість не знята і не погашена, немає міцних соціальних зв'язків, не працює, в даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів…. - ч.1, 2 ст.307 КК України, які за кваліфікацією злочинів є тяжкими.
Зважаючи на викладене, колегія суддів повністю погоджується із висновком слідчого судді місцевого суду про наявність ризиків того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на учасників у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на вищенаведене апеляційний суд вважає, що лише такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою із визначенням розміру застави, зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором під час судового розгляду клопотання, а не будь-який інший більш м'який, передбачений ст.176 КПК України, тобто не пов'язаний із триманням під вартою, у тому числі цілодобовий домашній арешт.
При цьому, апеляційні доводи захисника про не підтвердження жодними доказами існування ризиків, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні, є повністю безпідставними та спростовується вищевикладеним.
Також обґрунтованою є підозра, оскільки матеріали провадження на даному етапі містять достатню наявність доказів про можливе вчинення інкримінованих підозрюваним кримінальних правопорушень, тобто обґрунтованість підозри в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини.
На переконання апеляційного суду слідчий суддя обираючи щодо підозрюваного такий запобіжний захід як тримання під вартою із визначенням розміру застави, врахував усі обставини, що враховуються у відповідності до положень ст.178 КПК України.
Також повністю безпідставними є апеляційні доводи захисника про незаконність судового рішення в частині визначення розміру застави, оскільки в цій частині ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною. Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя у відповідності до положень ст.182 КПК України належним чином врахував обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інші дані про його особу і ризики, передбачені ч.1 ст.177 цього Кодексу, та визначив заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн., яка на думку апеляційного суду буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною для нього.
Таким чином, вищенаведені й усі інші доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду фактично були належним чином враховані слідчим суддею, і з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують вищенаведених ризиків.
Будь-яких порушень норм кримінального процесуального законодавства, які могли б стати підставою для скасування або зміни ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін.
Керуючись ст.376, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 15 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді