Справа № 761/21455/25
Провадження № 2/761/7420/2025
20 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника позивачів: ОСОБА_1
представника відповідача: Глущенко О.М.
представника третьої особи: Вітер П.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву представника Головного управління Національної поліції у м. Києві- Глущенко Оксани Миколаївни про залишення позову без розгляду або повернення його позивачу в порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про заборону вчиняти дії з виселення позивачів до надання останнім іншого житла; зобов'язання поновити електропостачання електричної енергії, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
У серпні 2025р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача у якій останній просив суд залишити вказаний позов без розгляду або повернути його позивачам в порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України. Вказану заяву представник відповідача мотивував тим, що у цій справі позивачі просять суд покласти на ГУНП у м. Києві (суб'єкта владних повноважень) зобов'язання припинити дії, які порушують їх право на житло та на проживання. Водночас, за інформацією з Державного реєстру речових прав спірна будівля є нежитловою. Власником цих приміщень є Держава Україна в особі Національної поліції України. Тобто доказів того, що визначений позивачами відповідач ГУНП у м. Києві порушує житлові права позивачів, останніми суду не надано. Крім того, не надано доказів щодо укладення позивачкою договорів на постачання електричної енергії з ГУНП у м. Києві. ГУНП у м. Києві не є постачальником електричної енергії, а входить до системи правоохоронних органів, функції якого визначені Законом України «Про Національну поліцію». Таким чином, на переконання сторони відповідача, вказаний позов є безпідставним, який підлягає залишенню без розгляду або повернення його позивачам в порядку вищевказаних положень ЦПК України.
В підготовчому засіданні представник позивачів заперечував щодо вимог заяви сторони відповідача, просив суд відмовити у її задоволенні; представник відповідача підтримала заяву з підстав, у ній викладених, просила суд залишити вказаний позов без розгляду або повернути його позивачам в порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України; представник третьої особи поклалась на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що заява сторони відповідача про залишення позову без розгляду або повернення його позивачам в порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 44 ЦПК України визначено:
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.
Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність
Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються з видимістю реалізації законних прав особи.
З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.
Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.
Такі висновки наведені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019р. у справі №337/474/14.
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.
Разом із тим, представник відповідача у своїй заяві фактично виклав свої заперечення щодо предмету та підстав позову, а також заперечує належність визначеного позивачами відповідача.
Однак, визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Отже, судом не встановлено обставин, які б свідчили про подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмету спору або у спорі, що має очевидно штучний характер, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду/повернення у зв'язку із зловживанням процесуальними правами позивачами.
Керуючись ст.ст. 44, 143, 144, 148, 257, 259, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Головного управління Національної поліції у м. Києві- Глущенко Оксани Миколаївни про залишення позову без розгляду або повернення його позивачу в порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про заборону вчиняти дії з виселення позивачів до надання останнім іншого житла; зобов'язання поновити електропостачання електричної енергії - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвалм суду складено 22 жовтня 2025р.
Суддя: