Справа №760/18157/25
1-кс/760/12334/25
15 жовтня 2025 року головуючий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , -
В провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Солом'янького районного суду м. Києва ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12025100090001804 від 22.06.2025 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Заява адвоката обґрунтовується тим, що в ході розгляду даної справи, наявний факт, що у провадженні судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебувають матеріали адміністративної справи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 (справа №760/18460/25).
На думку сторони захисника адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 всі вищеописані обставини в сукупності дають підстави, що свідчать про неупередженість судді ОСОБА_5 .
Суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, що не з'явилися.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Вивчивши заяву про відвід, суддя дійшов до наступного висновку.
Так, ст. 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_5 не встановлені, заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та у неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про відвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , від розгляду кримінального провадження №12025100090001804 від 22.06.2025 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6