печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41485/25-к
пр. 1-кс-35219/25
09 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000002141,
Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході обшуку, а саме на: мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ; ?мобільний телефон iPhone 8 Plus, imei: НОМЕР_3 ; ?системний блок Vinga з дротом живлення.
В обґрунтування доводів та вимог клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002141 від 18.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
До Головного слідчого управління Національної поліції України надійшли матеріали від управління протидії кіберзлочинності в Харківській області ДКП НП України щодо протиправної діяльності мешканців м. Житомира, м. Харкова та м. Суми, які об'єднались в організовану злочинну групу та шахрайським шляхом заволодівають грошовими коштами громадян Грузії, Молдови та інших країн.
Під час виконання оперативно-розшукових заходів встановлено, що вказана організована злочинна група заснувала ряд фіктивних юридичних осіб на території Великої Британії та від їх імені пропонує громадянам інших країн «послуги» з оформлення робочих віз у Велику Британію.
Під час надання таких «послуг» учасники організованої злочинної групи підроблюють візи, після чого отримують грошові кошти потерпілих осіб на банківські рахунки британських фінансових установ, відкриті на підконтрольні юридичні особи.
Прокурор зазначає, що в період з 25.11.2024 по 30.11.2024 учасники організованої злочинної групи шахрайським шляхом заволоділи коштами, зокрема, громадянина Азейбарджану - ОСОБА_17 , під приводом виготовлення робочої візи та подальшого працевлаштування у Великій Британії.
За результатами проведення слідчих (розшукових) дій встановлено причетних до скоєння зазначених кримінальних правопорушень осіб, які є учасниками організованої групи, та телеграм-канал, за допомогою якого вчиняються злочини, а саме:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Також встановлено приміщення кол-центру, у якому учасники вказаної організованої групи заволодівають коштами громадян різних країн. Вказаний кол-центр розташований у місті Києві.
Крім того, на виконання доручення слідчого співробітниками управління протидії кіберзлочинам в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
27.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1.
В ході проведення обшуку було здійснено вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та які відповідно до КПК України вважаються тимчасово вилученим майном, а саме:
- мобільний телефон iPhone 13 Pro Max, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ;
- ?мобільний телефон iPhone 8 Plus, imei: НОМЕР_3 ;
- ?системний блок Vinga з дротом живлення;
- ?грошові кошти в сумі 119 700 гривень, 9100 доларів США та 10 Євро.
27.08.2025 постановою слідчого, вищевказаний вилучений телефон визнано речовим доказом в кримінальному провадженні оскільки містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та являються майном яке здобуте в результаті його вчинення.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просить відмовити, вказує, що телефон не є об'єктом правопорушення та не зберіг на собі його сліди, не має відношення до розслідуваного кримінального провадження.
Слідчий суддя, заслухавши адвоката, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського Суду від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації», рішення Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу та мету для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства, яке регулює накладення арешту на майно третьої особи із вказаною метою, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна, відповідність його ознакам речового доказу, наслідки арешту для третіх осіб (в даному випадку - це власник майна), а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених умов КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Так, постановою слідчого слідчої групи Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 від 27.08.2025 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дана постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься достатніх обґрунтувань, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно, відсутні будь-які докази того що вилучене майно містять дані щодо обставин кримінального правопорушення.
Крім того, відсутні докази того, що вилучене майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження.
Окрім того, є необґрунтованими доводи слідчого щодо можливості накладення арешту на майно ОСОБА_5 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), оскільки в такому випадку арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що визначено положеннями ч. 6 ст. 170 КПК України.
За таких обставин, клопотання про арешт майна є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000002141 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1