печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41446/25-к
пр. 1-кс-35186/25
02 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000001872,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024000000001872 від 12.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 263 КК України.
У клопотанні вказано, що групою осіб за попередньою змовою між собою, здійснюються несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах) та вносяться зміни в автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - АІТС) «Оберіг».
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також іншими невстановленими, на даний час, особами, створили телеграм-канал під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», в якому пропонують протиправні послуги з надання відстрочки військовозобов'язаним, зняття з розшуку військовозобов'язаних, перегляд конфіденційної інформації щодо статусу військовозобов'язаних в АІТС «Оберіг».
Зокрема, старший сержант ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді оператора групи військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснює перегляд особових карток військовозобов'язаних, використовуючи кваліфікаційний електронний підпис свого керівника - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 .
Грошові кошти від зазначеної протиправної схеми зараховуються на банківську картку, відкриту в ПАТ «Глобус» на ім'я ОСОБА_6 .
Причетність вказаних осіб до скоєного кримінального правопорушення підтверджується інформацією, наданою Управління інформаційних технологій МО України, відомостями щодо руху коштів по банківській карті ОСОБА_6 в АТ «КБ «ГЛОБУС», протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом оглядом телефону свідка ОСОБА_9 , де зафіксовано його листування в месенджері «телеграм» з адміністратором каналу «ІНФОРМАЦІЯ_4», що підписаний як « ОСОБА_10 », протоколами за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , іншими відомостями, зібраними Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.
27.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, постановленої 28.07.2025 у справі № 757/35125/25-к, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору «SM-A055E/DS» з ІМЕІ НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки «Apple iPhone 14 Pro» фіолетового кольору в прозорому чохлі.
Вказані мобільні пристрої мають вагоме значення для кримінального провадження, у них може міститься інформація щодо ведення телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_4» та розповсюдження відомостей з АІТС «Оберіг», а також листування щодо їх злочинної діяльності.
У зв'язку з вищевикладеним, 27.08.2025 постановою слідчого наведені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000001872.
У зв'язку з викладеним, з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору «SM-A055E/DS» з ІМЕІ НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «Apple iPhone 14 Pro» фіолетового кольору в прозорому чохлі, вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 .
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду прокурор ОСОБА_11 подав заяву про розгляд клопотання за його відстуності, вимоги підтримує, просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повдомлявся належним чином.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно частин 1 3 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.
Як вбачається із матеріалів клопотання, вилучене майно оглянуто та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також наявні достатні підстави вважати, що набуте кримінально-протиправним шляхом.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024000000001872 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung» синього кольору «SM-A055E/DS» з ІМЕІ НОМЕР_1 та мобільний телефон марки «Apple iPhone 14 Pro» фіолетового кольору в прозорому чохлі, вилучені 27.08.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1