печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40089/25-к
пр. 1-кс-34026/25
03 жовтня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд м. Києва в складі:
Слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора Дочірнього підприємства «Санаторій «Шаян» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "УКРПОФОЗДОРОВНИЦЯ" ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
Короткий виклад вимог клопотання
18 серпня 2025 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ДП «Санаторій «Шаян» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/12536/23-к від 03.04.2023 у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019.
В обґрунтування клопотання вказано, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 квітня 2023 року у справі №757/12536/23-к (далі - ухвала) задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», і серед іншого, зокрема, на нерухоме майно, яке перебуває у володінні Дочірнього підприємства «Санаторій «Шаян» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», а саме:
- об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2277029421253, який розташований за адресою: Закарпатська область. Хустський район, с. Шаян, вулиця Санаторна, будинок 1;
- об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2276982921253, який розташований за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Шаян, вулиця Санаторна, будинок 1 «Б»..
ДП «Санаторій «Шаян», згідно зі статутом Дочірнього підприємства, є володільцем нерухомого майна, на яке ухвалою було накладено арешт, а власником даного майна є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».
ДП «Санаторій «Шаян» є одним з провідних лікувальних закладів України. Він розпочав свою діяльність у 1957 році. Заборона користування та розпорядження, які було застосовано ухвалою, має абсолютно реальні негативні економічні, соціальні, медичні та гуманітарні наслідки.
Накладені арешти неодноразово скасовувались, в тому числі частково в частині користування. Так, Київський апеляційний суд у своїй ухвалі від 28.02.2023 в справі № 757/34194/22- к зазначив про те, що «при вирішенні питання, згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, слідчим суддею встановлено заборону у тому числі, і користування арештованим, майном, що на думку колегії суддів, є передчасним висновком, оскільки доказів, які підтверджують, що його незастосування може призвести до негативних наслідків, суду не надано». У даній справі Київський апеляційний суд дійшов висновку, «що необхідно лише заборонити право на відчуження, розпорядження, а також, право будь-кому вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна, а право користування слід залишити за власником».
Також, Київський апеляційний суд в ухвалі від 30.10.2023 у справі № 757/34151/22-к звернув увагу на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідності позбавлення права користування приміщеннями, про що було зазначено наступне: «За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді щодо позбавлення права користуватися об'єктами нерухомості ПРАТ "Миргородкурорт" не є обгрунтованими, так як обмеження призведе до порушення законної господарської діяльності ПрАТ. Також, будівлі потребують догляду і постійного обслуговування. Водночас, колегія суддів звертає увагу і на договір № 1150-Е123-Р000 про медичне обслуговування населення і заборона користування приміщеннями, на які накладено арешт, унеможливить перебування осіб у санаторну-курортному закладі на лікуванні». А також: «З урахуванням того, що у даному провадженні органом досудового розслідування не доведено необхідності позбавлення власника права користування приміщеннями, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для часткового задоволення клопотання, однак не було зроблено слідчим суддею».
Окрім того, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.10.2021 у справі № 757/50594/21-к було скасувано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі № 757/36784/21-к, із забороною відчуження та розпорядження.
- Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2022 в справі № 757/60444/21-к арешт, накладений на майно Товариства було скасовано.
- Ухвалою Київського апеляційного суду від 19.10.2022 у справі № 757/12872/22-к було скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 червня, 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора про арешт майна та накладено арешт, із забороною відчуження та розпорядження, на нерухоме майно, власником якого є ПрАТ «Укрпрофоздоровниця».
- Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2024 року в справі № 757/26764/24-к частково задоволено клопотання та скасовано заборону користування, встановлену ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі №757/12536/23-к..
Тобто, станом на сьогодні жодної необхідності у застосуванні такого заходу як заборона користування та розпорядження не має. Подальше існування обтяжень у вигляді заборони користування та розпорядження майном, яке перебіває у володінні ДІЇ «Санаторій «Шаян» та яке належить ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на праві приватної власності, негативно впливає на нормальну господарську діяльність ДП «Санаторій «Шаян».
Явка сторін кримінального провадження
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна у її відсутності, яке вона підтримала та додатково просила долучити копію договору користування майном від 20.12.2000.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення, згідно з якими арешт було накладено з метою перешкоджання протиправному відчуженню об'єктів нерухомого майна, тобто об'єктів протиправного посягання службових осіб правоохоронних органів, працівників професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та інших фізичних і юридичних осіб. Вказував, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року у справі № 757/12536/23-к ухвалою Київського апеляційного суду від 22.05.2024 залишена без змін. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника заявника, заперечення прокурора, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано клопотання, дійшла наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.
Досудовим розслідуванням цього провадження встановлено, що майно розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення Федерації професійних спілок України, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Укрпрофтур» тощо, перебувало у державній власності, та не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на ряд об'єктів нерухомого майна ПрАТ «УКРПРОФОЗДРОВНИЦЯ» з метою запобігання відчуженню державного майна, яке є об'єктом кримінально протиправних дій, збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.05.2024 залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к.
Відповідно до договору користування майном від 20.12.2000 ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (Наймодавець) передає ДП «Санаторій «Шаян» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (Наймач) у тимчасове безоплатне користування, без права розпорядження, цілісний майновий комплекс далі по тексту «об'єкт», що розташований окремо, з підсобними спорудами за адресою: с. Шаян, Хустського р-ну, Закарпатської області, ДП «Шаян», ЗАТ«Укрпрофоздоровниця».
Також, відповідно до розділу 4 вказаного вище договору, строк його дії складає 25 років з моменту прийняття об'єкту, та якщо жодна із сторін в строк 3 місяці до закінчення вказаного строку договору не заявить про намір його розірвати, строк вказаного договору продовжується ще на 10 років.
Релевантні джерела права
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Мотиви слідчого судді
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що при накладенні арешту на майно слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62019100000001170, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2019, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.05.2024 залишено без змін ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к.
Зазначених висновків слідчого судді особою, що подала клопотання про скасування арешту майна, не спростовано, не доведено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При вирішенні питань про накладення арешту слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Слідчий суддя враховує доводи володільця майна щодо належного користування вказаним об'єктом нерухомості протягом 25 років та неможливості його відчуження, необхідність продовження використовування вказаного майнового комплексу з метою продовження здійснення господарської діяльності з надання бальнеологічних процедур для лікування та реабілітації осіб, які мають відповідні потреби, те що органом досудового розслідування не доведено необхідність продовження арешту майна в частині користування ним, а тому слідчий суддя вважає за необхідне частково задовольнити клопотання володільця майна та скасувати арешт в частині користування об'єктами нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 170-174, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 у справі № 757/12536/23-к, у межах кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019, в частині користування наступним нерухомим майном, а саме:
- Об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2277029421253, який розташований за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Шаян, вулиця Санаторна, будинок 1;
- Об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2276982921253, який розташований за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Шаян, вулиця Санаторна, будинок 1 «Б».
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1