Номер провадження 2/754/5448/25
Справа № 754/7696/25
Іменем України
22 жовтня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Скрипки О.І.
при секретарі - Моторенко К.О.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповдача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про зупинення провадження та клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'єднання первісного та зустрічного позову в окремі провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходиться вищезазначена цивільна справа.
Представник відповідача ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду від 26.08.2025 року було відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду у справі № 754/16572/21, а також зупинено виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва від 24.09.2024 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Представник відповідача стверджує, що питання розподілу часток у спірній квартирі не є остаточним і в рамках справи № 754/16572/21 може бути встановлено інший порядок поділу спірної квартири, з урахуванням чого наявні підстави для зупинення провадження.
20.10.2025 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_2 щодо клопотання про зупинення провадження у справі. У даних поясненнях представник позивача заперечує проти зупинення провадження у справі, вважаючи, що підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч.1 ст.251 ЦПК України, мають значення лише для зустрічного позову, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи в суді касаційної інстанції, свідчать про об'єктивну неможливість розгляду справи за позовом ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою, та залежать від розміру часток. Також, представник позивача зазначив, що зупинення провадження у даній справі зокрема щодо розгляду первісного позову призведе до порушення законних прав позивача, оскільки усунення перешкод користування квартирою шляхом вселення, не залежить від розміру часток. Крім цього відповідачем ставиться під сумнів саме розмір часток співвласників, а не наявність права власності взагалі.
Посилаючись на викладене, представник позивача не вбачає правових підстав для зупинення провадження, а тому просив у задоволенні клопотання відмовити.
21.10.2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 про роз'єднання первісного та зустрічного позову в окремі провадження. Дане клопотання представник позивача мотивує тим, що в даній справі було об'єднано в одне провадження первісний позов про усунення перешкод у користуванні майном шляхом вселення, та зустрічний позов про встановлення порядку користування квартирою. При цьому, як вважає сторона позивача за первісним позовом, в даному випадку задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, і навпаки, а також, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи, враховуючи те, що позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача вважає, що перебування справи на розгляді Касаційного цивільного суду не припиняє право власності жодної сторони на квартиру. Тобто підлягає вирішенню питання розміру часток. А відтак для первісного позову, рішення суду касаційної інстанції абсолютно не має значення, адже усунення перешкод в користуванні квартирою, фактично не залежить від розміру часток, а залежить від наявності права власності. Вирішення зустрічного позову, напряму залежить від розміру часток у праві власності на квартиру, оскільки встановлення порядку користування квартирою можливе лише після визначення часток у праві власності, а тому є доцільним зупинення провадження саме за зустрічним позовом про встановлення визначення порядку користування квартирою.
Представник позивача стверджує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом спору, перебуває у спільній власності позивача та відповідача, є єдиним житлом позивача. Відповідач, зловживаючи своїм становищем, обмежив доступ позивача до квартири шляхом заміни замків на вхідних дверях, що унеможливлює фізичний доступ позивача до майна та користування ним. Відповідно позивач змушений шукати тимчасовий прихисток у рідних, друзів, тимчасово винаймати інше житло. Такі обставини створюють значний фінансовий і психологічний тягар для позивача. Крім того, відповідач виключно користується всіма трьома кімнатами квартири та всіма комунальними послугами, але сплачує їх лише частково, внаслідок чого накопичується заборгованість за комунальні послуги, яка реєструється на ім'я позивача як співвласника. Позивач намагався врегулювати спір мирним шляхом, зокрема запропонував відповідачу викупити свою частку у квартирі, однак ця пропозиція була проігнорована. Натомість, відповідач ініціював накладення арешту на частку позивача у праві власності, з метою унеможливити її відчуження третім особам під час розгляду справи. Призупинення провадження у цій справі призведе до продовження та посилення порушення основних прав позивача як співвласника майна та особи, для якої квартира є єдиним житлом, гарантованих Конституцією України, Цивільним кодексом України При цьому, на думку представника позивача, якщо буде зупинено провадження у даній справі це призведе до зупинення розгляду як первісного та і зустрічного позову, за таких умов вважає, що буде порушено права ОСОБА_6 на житло, та на право користування житловим приміщенням, що є неприпустимим, адже зупинення провадження призведе до тривалого порушення прав позивача за первісним позовом.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив роз'єднати в окремі провадження розгляд первісного та зустрічного позовів, у зв'язку з їх недоцільністю розгляду в одному провадженні
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 клопотання про роз'єднання первісного та зустрічного позову в окремі провадження підтримали, проти задоволення клопотання про зупинення провадження заперечували.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про зупинення провадження підтримала та просила про його задоволення, проти клопотання про роз'єднання первісного та зустрічного позову в окремі провадження заперечувала.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п.6 ч.1, ч.2 ст.251 ЦПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
За правилами, встановленими п.6 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст.251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Також, згідно положень частин 2, 3 ст.193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
За висновками, викладеними у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 522/9011/19 (провадження № 61-6642св21), згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача).
З розглядаємого позову вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про усунення перешкод з боку відповідача ОСОБА_4 в користуванні належною позивачу на праві власності квартирою АДРЕСА_2 шляхом вселення позивача до квартири та передачі йому дублікатів ключів від вхідних дверей квартири. Вказані позовні вимоги ґрунтуються на тому, що вказана квартира перебуває у власності сторін згідно рішення Деснянського районного суду м.Києва у справі № 754/16572/21, відповідно до якого в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за позивачем 6382/10000 частки у праві власності на вказану квартиру, за відповідачем - 3618/10000 частки.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом про встановлення порядку користування житловим приміщенням, в якому просила встановити порядок користування квартирою відповідно до часток власності, визначених вищевказаним рішенням суду.
Суд, при вирішенні питання щодо можливості прийняття зустрічного позову для спільного розгляду із первісним позовом виходив з того, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Так, з вказаних позовів та матеріалів справи вбачається, що існує спір щодо користування квартирою і на вирішення питання усунення перешкод шляхом вселення позивача до квартири впливає вирішення питання щодо визначення порядку користування квартирою, а саме виділення кожній зі сторін певних кімнат у користування, враховуючи конфліктні стосунки між ними. З урахуванням наведеного суд вважає, що клопотання представника позивача про виділення зустрічного позову в окреме провадження задоволенню не підлягає.
Також, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 24.09.2024 року у справі № 754/16572/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задоволено, у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 63,82 % ідеальної частки квартири АДРЕСА_2 , визнано за ОСОБА_4 право власності на 36,18 % ідеальної частки квартири.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2025 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.03.2025 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2024 року у справі № 754/16572/21 задоволено. Роз'яснено рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2024 року у справі № 754/16572/21, зазначивши, що:частка у розмірі 63,82 % квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2024 року у справі № 754/16572/21 визнано за ОСОБА_1 , є еквівалентною (рівнозначною) і відповідає частці у розмірі 6382/10000 цієї квартири; частка у розмірі 36,18 % квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24.09.2024 року у справі № 754/16572/21 визнано за ОСОБА_4 , є еквівалентною (рівнозначною) і відповідає частці у розмірі 3618/10000 цієї квартири.
Постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2025 року вказану ухвалу скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2025 року було відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції від 24.09.2024 року та постанову апеляційного суду від 21.01.2025 року у справі № 754/16572/21, а також зупинено виконання рішення суду від 24.09.2024 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, підстави та предмет позовних вимог, заявлених у даній цивільній справі та цивільній справі № 754/16572/21, суд приходить до висновку про наявність передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України підстав для зупинення провадження у розглядаємій цивільній справі до закінчення касаційного перегляду та остаточного набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 754/16572/21, оскільки від наслідків вирішення останньої та визначення щодо наявності права власності та розміру часток сторін у спірній квартирі буде залежати правильне вирішення розглядаємої справи, зокрема в частині вимог зустрічного позову про встановлення порядку користування квартирою відповідно до часток власності у ній, встановлення факту обґрунтованості та правомірності підстав пред'явлених позовів та заявлених вимог, прав та обов'язків сторін. Крім того, оскільки ухвалою Верховного Суду від 26.08.2025 року зупинено виконання (дія) рішення суду від 24.09.2024 року, яким визнано за позивачем право власності на частину квартири, то також наявна необхідність зупинення провадження у справі за первісним позовом.
З урахуванням наведеного, суд вважає клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання представника позивача належить відмовити.
На підставі викладеного,керуючись ст.ст.251,253,258-260 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 про зупинення провадження - задовольнити.
Провадження у цивільній справі №754/7696/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням зупинити до перегляду в касаційному порядку та остаточного набрання законної сили судовим рішенням суду у справі №754/16572/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'єднання первісного та зустрічного позову в окремі провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в частині зупинення провадження по справі до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2025 року
Суддя: