ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22108/20
провадження № 1-кс/753/3017/25
"22" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,
встановив:
1. Захисником ОСОБА_4 16 жовтня 2025 року подано заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України. Цього ж дня на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
2. Захисник ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_6 мотивував наступним чином.
2.1 03 вересня 2025 року ОСОБА_5 звернувся із скаргою до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_7 , ухвалою якого від 13 серпня 2025 року у справі № 761/28423/25 зобов'язано уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою ОСОБА_5 від 01 липня 2025 року.
У вказаній заяві ОСОБА_5 зазначає, що колишній прокурор Генеральної прокуратури України у 2014 році шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами заявника у розмірі 26 тисяч доларів США. З метою неповернення цих грошових коштів ОСОБА_8 підмовив працівників Дарницького УП ГУНП у м. Києві сфабрикувати матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 . У подальшому обвинувальний акт направлено до Дарницького районного суду м. Києва. Згідно з автоматизованим розподілом визначено суддю, яка розглядає вказаний обвинувальний акт - ОСОБА_6 .
За наявними відомостями ОСОБА_6 є дружиною зазначеного ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_5 зазначає, що суддя ОСОБА_6 умисно затягує розгляд справи та не призначає судові засідання, а також незаконно утримувала ОСОБА_5 під вартою, внаслідок чого останньому завдано тяжких наслідків.
03 вересня 2025 року Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві (далі - ДБР), розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000612.
Таким чином, у межах вказаного розслідування фігурує особа, яка перебуває у близьких родинних відносинах із суддею ОСОБА_6 , що об'єктивно створює конфлікт інтересів та може впливати на її неупередженість при розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_5 .
Враховуючи, що у кримінальному провадженні, що наразі розслідується ДБР, фігурує особа, що є чоловіком судді ОСОБА_6 , подальший її розгляд справи стосовно ОСОБА_5 порушує принцип безсторонності суду, гарантований статтею 6 Конвенції про захист людських прав та засадничих свобод (далі - ЄКПЛ), статтями 21, 22 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у процесуальних документах відкрито заявляє про можливу змову між прокурором (чоловіком судді) та правоохоронцями з метою фабрикування кримінального провадження, розгляд якого здійснює суддя ОСОБА_6 , а також про її особисту упередженість та умисне затягування процесу.
Подібні звинувачення, внесені до ЄРДР, неминуче впливатимуть на внутрішнє переконання судді та її ставлення до обвинуваченого, оскільки її подальші процесуальні рішення можуть розглядатися як спроба виправдати себе чи члена її сім'ї. Це створює об'єктивний конфлікт інтересів, оскільки розгляд справи з винесенням обвинувального вироку може бути витлумачений як виправдання законності дій її чоловіка та її власних рішень про тримання ОСОБА_5 під вартою.
2.2 До вказаної заяви захисник долучив копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100120000612 від 03 вересня 2025 року, зареєстрованого Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва, та повідомлення слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва, про початок досудового розслідування, що адресоване ОСОБА_5
2.3 Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
2.3.1 Водночас у судовому засіданні, що було проведено 22 жовтня 2025 року, брали участь прокурор, захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 .
Особа, якій заявлено відвід, суддя ОСОБА_6 , у засідання не з'явилась та не скористалась своїм правом на пояснення, була належним чином повідомлена про час і дату розгляду заявленого відводу.
Втім відповідно до положень ст. 81 КПК України неявка учасників в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
У судовому засіданні захисник підтримав заявлений відвід судді ОСОБА_6 за мотивами, викладеними у заяві. Водночас наголосив на тому, що заявлений ним відвід головуючому судді не погіршить ситуацію із правовим становищем обвинуваченого, оскільки у разі задоволення заяви про відвід доцільно вирішити питання про об'єднання проваджень в одне судове провадження, тим більше, що інше провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 перебуває на початковій стадії.
Обвинувачений підтримав заявлений відвід, надавши додаткові пояснення.
Прокурор проти заявленого відводу заперечувала.
На початку судового засідання обвинуваченим ОСОБА_5 також був заявлений відвід головуючому судді ОСОБА_1 , який був залишений без розгляду, що унеможливлює його розгляд у цьому провадженні щодо відводу іншого судді.
3. З матеріалів кримінального провадження встановлено наступне.
Обвинувальний акт затверджено 22 грудня 2020 року.
Справа надійшла до суду 24 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 (1 епізод від 04.10.2020 таємного викрадення майна на суму 42 698 грн), ч. 1 ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю та бойовими припасами до неї).
Обвинувачений громадянин Грузії, під час досудового розслідування був забезпечений перекладачем, вперше притягується до кримінальної відповідальності. У цьому кримінальному провадженні перебував під вартою з 04 жовтня 2020 року (день фактичного затримання) до 08 серпня 2022 року (день звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі 945 900 грн).
10 червня 2021 року закрито підготовче судове засідання.
06 липня 2021 року обвинувачений видалений на розгляд судового провадження у цілому до його завершення, та з цієї дати і по сьогоднішній день розгляд відбувається за відсутності обвинуваченого. У задоволенні клопотань обвинуваченого та його захисників про повернення обвинуваченого до зали засідань відмовлено.
Судовий розгляд по суті розпочато 19 серпня 2021 року, за відсутності обвинуваченого, - оголошено обвинувальний акт, визначено обсяг доказів та порядок їх дослідження, допитаний потерпілий. У наступному судовому засіданні, 25.08.2021, долучено письмові докази та 30 серпня 2021 року їх всі оголошено головуючим суддею. У судовому засіданні 08 вересня 2021 року досліджено відеозаписи, 24 листопада 2021 року допитаний свідок сторони обвинувачення, 08 червня 2022 року розпочато дослідження речових доказів, яке тривало до 06 вересня 2022 року. Надалі від решти свідків прокурор відмовився, розпочато стадію доповнень.
03 жовтня 2024 року проведено судові дебати.
19 грудня 2024 року відновлено стадію доповнень через заявлений відвід головуючому судді ще до початку проведення судових дебатів.
20 травня 2025 року прокурором змінено висунуте обвинувачення та 05 червня 2025 року подано суду змінений обвинувальний акт.
03 липня 2025 року вдруге розпочато судові дебати, виступив прокурор, оголошено перерву.
4. Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України: «Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 21 КПК України: «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».
Положеннями п.п. 1-5 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що: «Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи».
За змістом вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 80 КПК України встановлено, що: «За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
У частині 1 ст. 6 ЄКПЛ зазначається, що: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»: «Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання».
У рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року, зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 ЄКПЛ має встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною.
Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ у справах «Кипріано проти Кіпру», «Феррантеллі та Сантангело проти Італії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
З огляду на викладене вище, суд погоджується з тим, що особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлено на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості.
Разом із тим, сумнів у неупередженості судді має бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Зі змісту заяви та наданих пояснень суду під час судового засідання вбачається, що судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 був заявлений відвід у зв'язку з наявністю підстав, які викликають сумнів у її неупередженості, а саме:
- особиста упередженість; умисне затягування судового процесу;
- недопуск обвинуваченого до зали засідань з розгляду кримінального провадження за його обвинуваченням протягом останніх чотирьох років, хоча при цьому він бере участь в іншому кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні крадіжки також під головуванням судді ОСОБА_6 , починаючи з 2016 року; відмова суду в об'єднанні цих проваджень в одне судове та їх одночасний розгляд;
- інші порушення прав обвинуваченого під час судового розгляду;
- можлива змова між прокурором (чоловіком судді) та правоохоронцями з метою фабрикування кримінального провадження, розгляд якого здійснює суддя ОСОБА_6 ;
- внесення відомостей до ЄРДР, із зазначенням прізвищ та посад чоловіка судді та головуючого судді, та початок досудового розслідування Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києва.
Суд не може погодитися і з тим, що стверджується про особисту упередженість судді, оскільки наразі це твердження є виключно голослівним, при цьому, що неупередженість судді презюмується, за умови, що мають бути надані докази зворотнього.
Стосовно мотивів заяви про відвід щодо упередженості судді ОСОБА_6 пов'язаної із численними відмовами протягом тривалого часу у задоволенні клопотань про повернення обвинуваченого до зали засідань й об'єднанні проваджень та ін., то суд зазначає, що зазначені доводи ґрунтуються на незгоді з судовими рішеннями, навіть якщо вони не отримали процесуальної форми, що не може слугувати окремою підставою для відводу судді від розгляду справи, оскільки не свідчить про її упередженість.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство не наділяє суддю повноваженнями здійснювати перевірку та оцінку рішень, які приймалися суддею, якому заявлено відвід.
Однак під час розгляду заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі.
Отже, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це може нічим і не бути підкріплено, то практика ЄСПЛ наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінене як порушення права особи на справедливий суд (справи «Білуха проти України», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Як роз'яснив ЄСПЛ у рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру, тобто кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу.
У заяві адвоката ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 не зазначено обставин, які б саме беззастережно свідчили про її упередженість, але враховуючи сумніви сторони захисту у її безсторонності, які пов'язуються із неможливістю обвинуваченому, який є іноземним громадянином, брати участь у кримінальному провадженні стосовно нього протягом всього судового розгляду, захищати себе самостійно або за допомогою захисника, то за таких обставин встановлена наявність об'єктивного критерію.
При цьому суд зважує на початок досудового розслідування ДБР за заявою обвинуваченого щодо дій головуючого судді та її чоловіка.
Відтак суд погоджується із твердженням сторони захисту, що подібні звинувачення, внесені до ЄРДР, неминуче впливатимуть на внутрішнє переконання судді та її ставлення до обвинуваченого, оскільки її подальші процесуальні рішення можуть розглядатися як спроба виправдати себе чи члена її сім'ї. Це створює об'єктивний конфлікт інтересів, оскільки розгляд справи з винесенням обвинувального вироку може бути витлумачений як виправдання законності дій її чоловіка та її власних рішень про тримання ОСОБА_5 під вартою.
Підсумовуючи наведене, враховуючи висновки ЄСПЛ, які визнаються як джерело права у кримінальному судочинстві, суд доходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду справи № 753/22108/20 у кримінальному провадженні за № 12020100020004436 від 04 жовтня 2020 року.
Крім того, на переконання судді, задоволення відводу має запобігти існуванню у сторонніх спостерігачів сумнівів щодо неупередженості суду у цьому кримінальному провадженні, надати імпульс на покращення довіри суспільства до судової системи України і здійснити позитивний вплив на стан захисту прав людини у державі.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд
постановив:
Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 - задовольнити.
Відвести суддю Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду справи № 753/22108/20 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020100020004436 від 04 жовтня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.
Матеріали справи № 753/22108/20 (провадження №1-кп/753/1176/19) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020100020004436 від 04 жовтня 2020 року, передати до канцелярії Дарницького районного суду м. Києва для визначення судді в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1