Справа № 752/24160/25
Провадження по справі № 1-кс/752/8442/25
іменем України
"14" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100010002654 від 10.09.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4
встановив:
3 жовтня 025 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримані під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування вимог клопотання слідча зазначила, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100010002654 від 10.09.2025 під час якого було встановлено, що 29.07.2025 о 20 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту умисно завдав матері ОСОБА_7 декілька ударів кулаками по голові, внаслідок їй було заподіяно закриту черепно-мозкову травму: підгостра субдуральна гематома над лівою гемісферою головного мозку з розвитком компресійно-дислокаційного синдрому, що стало показанням до екстреного оперативного втручання для усунення причини компресії мозкової тканини - резекційної трепанації черепа, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, як умисні тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент спричинення.
Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 на думку слідчого доводиться даними протоколу огляду місця подій, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , висновком судово-медичного експерта, протоколом допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 даними з боді-камер, що розміщувалися на поліцейський, які прибули за викликом.
Слідчий вважає, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення, тому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, без визначення застави.
Прокурор ОСОБА_12 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримала. Надала пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання. та застосувати більш м'який запобіжний захід. Підозру вважає необґрунтованою.
Вирішуючи клопотання, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Дане клопотання з урахування вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - СВ Голосіївського УП ГУ ПН у м. Києві.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, слідчим суддею встановлено, що 30.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.1 ст.121 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Між тим, проаналізувавши та оцінивши додані до клопотання матеріали досудового розслідування (протоколи допиту потерпілої, свідків, висновки судово-медичної експертизи, протоколи огляду відеозаписів з боді-камер поліцейських) слідчий суддя вважає, що вони містять відомості, які доводять факти та обставини, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Також слідчий суддя вважає, що наведені слідчим обґрунтування та доповнення, що надані прокурором під час розгляду даного клопотання у судовому засіданні, є такими, що у сукупності із дослідженими матеріалами доводять, що існують підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, а саме незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи наявну інформацію щодо неодноразово вчинення ОСОБА_4 протиправних дій щодо матері. Також суд враховує, що ОСОБА_4 довготривало не проживає за місцем проживання, та веде антисоціальний спосіб життя, не працює. Не має засобів зв'язку із ним.
Враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, дані про особу ОСОБА_4 , який не працює, займається жебрацтвом слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, прокурор довів всі обставини, визначені ч.1 ст. 194 КПК України, що дає слідчому судді підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, застосування такого запобіжного заходу щодо підозрюваного також відповідає вимогам п.4 ч.2 ст. 183 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України, який підпадає під перелік тих, що визначені у п.1) ч.4 (застосування насильства до потерпілої), тому слідчий суддя не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Строк тримання під вартою визначається слідчим суддею в урахуванням вимог ч.2ст. 197 КПК України, тобто в межах строків досудового розслідування, та рахується з часу затримання.
На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 198, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком на 48 днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 30 листопада 2025 року включно, взявши його під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1