Справа № 752/18529/25
Провадження №: 3/752/6619/25
13.10.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - не встановлено
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 20.07.2025 серії ВАД № 284317 для цілей притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , за змістом якого 20.07.2025 ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно матері - ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою, обмежувала у пересуванні та користуванні особистими речами.
До вказаного протоколу приєднано копію термінового заборонного припису від 20.07.2025, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відеозапис, вміщений на лазерний компакт-диск, рапорт про перекваліфікацію діяння.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про причини своєї неявки не сповістила, хоча про дату, час і місце розгляду повідомлялася завчасно та викликалася до суду повісткою.
Заперечень по суті справи, спростувань події і складу адміністративного правопорушення, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 суду не пред'являла.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою. За наведених обставин, а також зважаючи на строк розгляду справ за ст. 173-2 КУпАП, розгляд справи відбувся за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів, достатніх для вирішення справи по суті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши наявні пояснення, суд (суддя) не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та, керуючись визначенням поняття адміністративного правопорушення, що наведене у ст. 1 КУпАП, засадами доказування у справах про адміністративне правопорушення за ст. 251 КУпАП, завданням провадження у цій категорії справ за ст. 245 КУпАП, зважаючи на обставини, які підлягають доказуванню у таких справах, вбачає підстави для закриття провадження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як визначено у ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують пр. розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Представлені суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять пояснень ані потерпілої, ані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відеозаписом з бодікамер працівників поліції, які прибули на виклик, не зафіксовано моменту вчинення насильства до потерпілої, який мав місце до приїзду поліцейських, а тому судом (суддею) не враховується в якості доказу.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тоді як їх подано не було зовсім.
Отже, представлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дозволяють з дотримуванням принципу доказування "поза розумним сумнівом" встановити наявність події та складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ст. 9, 23, 173-2, 247, 268, 276, 279, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко