Справа № 752/15100/21
Провадження № 1-кс/752/8622/25
15 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі :
слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Києві клопотання прокурора відділу Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42019101010000254 від 21.12.2019, за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, заборонивши останній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Так, вказуючи на обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. ст. 191 КК України прокурор зазначає, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 42019101010000254 від 21.12.2019 за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 серпня 2019 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах під час здійснення державних закупівель.
Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу та досягнення своєї злочинної мети при скоєнні злочину проти власності, розробила злочинний план, відповідно до умов якого, остання зловживаючи своїм службовим становищем, враховуючи розмір субвенції з державного бюджету на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, повинна була підготувати документи для проведення тендеру на закупівлю ноутбуків для закладів загальної середньої освіти, у тому числі щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі по значно завищеним цінам.
ОСОБА_4 наділена адміністративно-господарськими функціями та, у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
Так, на виконання злочинного плану ОСОБА_4 , направленого на розтрату чужого майна, 23.08.2019 остання, будучи секретарем тендерного комітету та уповноваженою особою Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, підготовлено документи та розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-08-23-001870-а на закупівлю «Портативний комп'ютер учня (ноутбук)» з очікуваною вартістю 3 080 700, 00 грн.
У подальшому, 23.09.2019 між Управлянням освіти Голосіївської районної в місті Києві та ТОВ «ЕМЕНС» (ЄДРПОУ 42647754) укладено договір № 343 предметом якого є «Портативний комп'ютер учня (ноутбук)» у кількості 163 штуки на загальну суму 3 080 700, 00 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи службовою особою - уповноваженою особою Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, у серпні 2019 року але не пізніше 23.08.2019, в денний час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись в приміщенні Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві адміністрації за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 118-Б, діючи умисно, з метою розтрати чужого майна, а саме грошових коштів державного бюджету, діючи умисно, достовірно знаючи, що вартість предмету закупівлі значно нижче та не відповідає ринковій вартості вказаного товару, завищила очікувану вартість предмета закупівлі.
У подальшому, на виконання умов договору №343 від 23.09.2019, на підставі платіжних доручень на рахунок ТОВ «ЕМЕНС» перераховано грошові кошти в сумі 3 080 700,00 гривень.
В результаті злочинних дій уповноваженої особи Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_4 на підставі платіжних доручень на рахунок ТОВ «ЕМЕНС», перераховано грошові кошти - 3 080 700,00 гривень, з яких безпідставно перераховано 657 800 гривень, які остання фактично розтратила в інтересах вказаного підприємства, в результаті чого державному бюджету в особі Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спричинено майнову шкоду на вказану суму, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.
08.10.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується матеріалами досудового розслідування, а саме: тендерною документацією щодо вказаного предмету закупівлі; протоколами огляду; матеріалами господарських фінансових операцій та первинними бухгалтерськими документами; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Прокурор вказує, на кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, зокрема на спроби підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, що підтверджують такі обставини: інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення (злочин) відноситься до категорії особливо тяжкий злочинів та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 181 КПК України, є необхідним та достатнім для обрання запобіжного заходу - у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці. Крім того існує ризик, що підозрювана може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою перешкоджання встановленню істини.
Крім цього, прокурор вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрювану ОСОБА_4 необхідно покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі. Просив суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 під час судового розгляду просив суд долучити до матеріалів характеризуючи документи щодо підозрюваного. По суті поданого клопотання заперечив щодо його задоволення вказавши, що ризики наведені прокурором формальні, нічим не підтверджені. ОСОБА_4 має на утриманні непрацездатного чоловіка, оскільки після оперативного втручання її чоловіка, вона забезпечує родину самостійно, має позитивну характеристику, до кримінальної відповідальності протягом свого життя. Застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту, призведе до того, що його підзахисна не зможе виконувати функції, які на неї покладені навчальним закладом, в частині забезпечення продовольчими товарами школярів. Щодо підозри, вказав, що вона не обґрунтована, оскільки відсутній письмовий доказ, який би встановлював розмір шкоди.
Підозрювана ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та повністю підтримувала позицію свого захисника.
Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані до клопотання матеріали, а також матеріали, що надані стороною захисту, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дане клопотання з урахування вимог п. 1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що 08.10.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
На переконання слідчого судді, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: тендерною документацією щодо вказаного предмету закупівлі; протоколами огляду; матеріалами господарських фінансових операцій та первинними бухгалтерськими документами; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Дії, які ставляться у вину підозрюваній ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними.
Крім того, слідчий суддя вважає, що з урахуванням зібраних у матеріалах клопотання доказів, за критерієм «об'єктивного спостерігача», наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Надаючи оцінку доводам, викладеним у клопотанні та підтримані прокурором в судовому засіданні в обґрунтування ризиків для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає частково доведеним, що наявні достатні підстави вважати, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, зокрема щодо ризику впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду в судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
Щодо ризику переховування, слідчий суддя дійшов висновку про його малоймовірність, оскільки під час досудового розслідування не встановлено жодних спроб ОСОБА_4 ухилитися від органів слідства чи суду, а сама лише тяжкість можливого покарання не може свідчити про намір підозрюваної уникнути правосуддя.
Таким чином, прокурор не довів, що застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_4 ніж цілодобовий домашній арешт не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, як про це зазначено у п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.
У цьому контексті ризик незаконного впливу на свідків може бути ефективно нівельований шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування з певними особами, що є достатнім для досягнення мети забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Доводи сторони захисту щодо позитивної характеристики підозрюваного, не виключають доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Запобіжний захід є співмірним ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання, і дозволяє ефективно забезпечити цілі кримінального провадження.
Крім того, на підозрювану ОСОБА_4 слід також покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 2, 8, 177, 178, 179, 181, 194, 196, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,
клопотання прокурора залишити без задоволення.
Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 1 місяць 23 дні, що в межах строку досудового розслідування, а саме, до 08 грудня 2025 року (включно).
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, які необхідно здати до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 08 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1