Справа № 752/23744/25
Провадження № 1-кс/752/8955/25
22 жовтня 2025 року Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві,
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого, що полягає у нездійсненні належних процесуальних дій, умисній неправильній кваліфікації злочину, порушенні правил підслідності з метою приховування злочинів, вчинених вищими посадовими особами держави.
У поданный скарзі ОСОБА_2 просить слідчого суддю:
-задовольнити відвід слідчому (слідчій групі) Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, що здійснює розслідування у кримінальному провадженні № 12025105010000592;
- зобов'язати уповноваженого прокурора передати кримінальне провадження № 12025105010000592 за належною підслідністю до СБУ/ДБР/НАБУ;
- визнати бездіяльність слідчого незаконною, яка полягає у непроведенні слідчих (розшукових) дій, неправильній кваліфікації та не порушенні клопотання про проведення експертизи, протиправною та зобов'язати уповноважений орган провести всі необхідні слідчі дії, зазначені у скарзі;
- зобов'язати уповноваженого прокурора негайно передати матеріали кримінального провадження ЕРДР № 12025105010000592 за належною підслідністю до Служби безпеки України / Державного бюро розслідувань для проведення об'єктивного розслідування НЗАК , СБУ , ДБР , офіс Генерального прокурора;
-зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань протягом 24 годин внести до ЄРДР відомості про вчинення службовими особами Голосіївської поліції, Голосіївської прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ст. 396 КК України (Приховування злочину), за фактом умисного саботажу розслідування;
- зобов'язати нового слідчого (після передачі справи за підслідністю) вчинити наступні невідкладні процесуальні дії:
- звернутися до Конституційного Суду України з клопотанням пропроведення судової експертизи на предмет конституційності ст. 42, ст. 36 ч.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 7 Закону про Державний бюджет України (за 2015-2025 роки) та відповідних Постанов Кабінету Міністрів;
- провести допит в якості свідків Президента України, Голови Верховної Ради України та Міністрів юстиції України, що перебували на посадах в період ухвалення зазначених актів.
- Вирішити питання щодо його представництва даному кримінальному провадженні;
- Зобов'язати уповноваженого прокурора невідкладно змінити правову кваліфікацію у кримінальному провадженні №ЕРДР №12025105010000592 з завідомо невірної, яка приховує суть та масштаб злочину на належну, що відображає всі доведені епізоди злочинної діяльності.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування.
Об'єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У той же час, ч. 1 ст. 220 КПК України покладає на слідчого обов'язок розглянути в певний строк не будь-яке клопотання, а лише те, яке містить вимогу про виконання процесуальних дій, тобто тих дій, виконання яких слідчим передбачено нормами КПК України.
Слідчий суддя, при розгляді даної категорії скарг, повинен перевірити не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінити такі клопотання на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим чи прокурором.
Вищий спеціалізований суд України, в узагальненнях щодо практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, зазначав, що при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчим суддям необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК України з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження. Тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов'язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в ч. 2 ст. 40 КПК України. Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі (ч. 4). При цьому частиною п'ятою цієї статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
З аналізу наведеного у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України переліку вбачається, що бездіяльність, яка оскаржується ОСОБА_2 за своїм змістом не є такою, що може бути оскаржена слідчому судді в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Отже, з аналізу наведеного у ч. 1 ст. 303 КПК України переліку вбачається, що бездіяльність, яка оскаржується за своїм змістом не є такою, що може бути оскаржена слідчому судді в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що у цій скарзі оскаржується бездіяльність, яка, виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає оскарженню слідчому судді, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з розгляду цієї скарги.
Керуючись ст. 303, 304, 309, 395 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала скаргу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1