Справа № 752/17573/25
Провадження № 2/752/8788/25
Іменем України
23 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого- судді -Машкевич К.В., за участю секретаря -Зінченка Д.В.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного(транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 58970,57 витрат, пов'язаних з виплатою страховго відшкодування.
Посилається в позові на те, що 17 вересня 2024 року в м. Києві по вул. Є. Коновальця з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій зіткнулися транспортні засоби:«KIA» державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «AUDI», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «AUDI», державний номерний знак « НОМЕР_2 », було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.
Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 28 листопада 2024 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнана відповідач.
На момент ДТП відповідач не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим потерпіла особа в ДТП ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування.
Зідно Звіту автотоварознавчого дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «AUDI», державний номерний знак « НОМЕР_2 », склала: 56 920 грн. 56 коп.
На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі: 56 920 грн. 57 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 03 березня 2025 року.
Крім того, позивачем були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі: 2 050 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 02 жовтня 2024 року.
Загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав: 58 970,57 грн.
Виходячи з цього, вини відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 18 липня 2025 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29 липня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
З довідки про причини повернення Ф.20 вбачається, що направлені судом документи на адресу відповідача повернулися без вручення адресату.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду в п.п.78 -82 постанови від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ст.ст.130, 131 ЦПК України, які регулюють порядок вручення судових повісток.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Виходячи з цього, суд вважає відповідача обізнаними про наявність спору в провадженні суду та його предмет.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
З урахуванням цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з п.п. «а» п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Судом встановлено, що 28 листопада 2024 року по вул. Є. Коновальця, 30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: «KIA» державний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням відповідача, та «AUDI», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних покоджень.
Постановою Печерського районного суду м.Києва від 28 листопада 2024 року винним у дорожньо-транспортній пригоді визнана відповідач.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.
Такими чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
18 вересня 2024 року потерпіла особа в ДТП ОСОБА_2 подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до Звіту №02/10/24 від 01 жовтня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «AUDI» д.н.з. « НОМЕР_2 », з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та без врахування ПДВ 20% на змінні складові та матеріали становить 56920,56 грн.
МТСБУ відшкодувало завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП, що підтверджується платіжним дорученням № 5304 від 03березня 2025 року.
Крім того, платіжним дорученням №940044 від 02 жовтня 2024 року позивачем були сплачені кошти у розмірі 2050,00 грн.
Відповідно до п.39.1, 39.2.1 ст.39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Одним із основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Згідно з п.п. 43.1.2 п. 43.1 статті 43 Закону для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються централізовані страхові резервні фонди, у тому числі фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим Законом.
За змістом п.п. «а» п. 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пункту 38.2.1 ст.38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо - транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 028, 00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 15,16, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 58970,57 грн. страхового відшкодування та 3 028, 00 грн. судового збору.
Позивач: Моторно (транспортне) страхове бюро України, адреса: 02154, м. Київ, б-р. Русанівський, 8, ЄДРПОУ 21647131.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.В.Машкевич