Справа № 706/1042/25
2/706/667/25
23 жовтня 2025 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання Паламарчук А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 736,25 грн, яка складається з 7 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12211,25 грн. - борг відсотків за кредитом; 3750,00 грн. - борг штрафа; 13275,00 грн. - борг послуг, а також судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн 5000,00 грн. - витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову позивач посилався на такі обставини.
03 лютого 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 (надалі - відповідач) було укладено Договір позики «Смарт ультра» №3407303024-010622 (надалі -Договір) відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти у сумі 7500 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , зі строком повернення до 30.05.2024 року включно (п.2.1.п.2.2. Договору).
Згідно п. 2.3. договору, за користування позикою позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 547.5% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 1.50% на день. Базою нарахування процентів є сума позики, яка обліковується як заборгованість у кожному періоді, тобто за перший період користування нарахування проценти нараховуються на 100% суми позики; за другий період користування - на 90% суми позики; за третій період користування - на 80% суми позики; за четвертий період користування - на 50% суми позики. Нарахування процентів на суму позики здійснюється за період починаючи з наступного від дня надання позики (тобто день надання позики не враховується при нарахуванні процентів) до дати першого обов'язкового платежу за графіком платежів (включно). День внесення першого обов'язкового платежу враховується в період нарахування процентів для їх сплати. Після дати першого обов'язкового платежу 01.03.2024, нарахування процентів в кожному наступному періоді здійснюється починаючи з кожного першого дня наступного за днем обов'язкових платежів періоду, по останній день періоду, яким є день внесення платежу за цей період. Нарахування процентів за користування позикою за відповідний період між обов'язковими платежами здійснюється на залишок заборгованості за позикою, яка є базою нарахування процентів. День повернення позики при нарахуванні процентів враховується як день користування позикою з нарахування процентів за цей день на загальних умовах відповідного періоду кредитування.
Згідно п. 2.4. позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього договору:
2.4.1. Комісія за використання позики, яка складає 1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки позичальнику з приводу виконання умов договору, обслуговування заборгованості (за наявності). Нарахування і сплата комісії за використання проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування комісії за використання здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку кількості календарних днів у році. Нарахування повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення позики в повному обсязі. День надання позики не враховується при нарахуванні комісії за використання, день повернення позики враховується при нарахуванні комісії за використання.
Базою нарахування комісії за обслуговування користування позикою є непогашена сума позики, що обліковується як заборгованість за позикою у кожному періоді, тобто за перший період користування комісія нараховується на 100% суми позики; за другий період користування - на 90% суми позики; за третій період користування - на 80% суми позики; за четвертий період користування - на 50% суми позики. Сплата комісії за використання позики за весь строк кредитування проводиться позичальником у кінцеву дату строку кредитування. сума нарахованої комісії за обслуговування користування позикою зазначена у графіку платежів у кінцеву дату строку кредитування;
2.4.2. Одноразову комісію за видачу позики у розмірі 2.50% від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики.
Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 36736,25 грн., яка складається з:
7500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
12211,25 грн. - борг відсотків за кредитом;
3750,00 грн. - борг штрафа;
13275,00 грн. - борг послуг.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, про дату, час і місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами повідомлена належним чином.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, як передбачено ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що 03.02.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3407303024-010622.
Договір було підписано одноразовим ідентифікатором GxS5B4, який був відправлений но номер 0965985021, вказаний відповідачем під час укладення договору.
Відповідно до п. 2.1. договору позики позикодавець надає позичальнику, а позичальник приймає в позику грошові кошти в сумі 7500 гривень на умовах строковості, оплатності та поверненності, шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , а позичальник у встановлений цим договором строк зобов'язується повернути позику, сплатити проценти та комісії за користування позиченими коштами на визначених цим договором умовах.
Строк позики(строк кредитування) за цим договором складає 118 календарних днів та складається з пільгового періоду кредитування з 03.02.2024 по 01.03.2024, та поточного періоду кредитування з 02.03.2024 по 30.05.2024. По закінченню вказаного терміну позика має бути повернута у повному обсязі у термін до 30.05.2024 року включно (відповідно до п. 2.2. договору позики).
Згідно п. 2.3. договору, за користування позикою позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 547.5% річних протягом всього строку кредитування, що становить за базовим розміром 1.50% на день. Базою нарахування процентів є сума позики, яка обліковується як заборгованість у кожному періоді, тобто за перший період користування нарахування проценти нараховуються на 100% суми позики; за другий період користування - на 90% суми позики; за третій період користування - на 80% суми позики; за четвертий період користування - на 50% суми позики. Нарахування процентів на суму позики здійснюється за період починаючи з наступного від дня надання позики (тобто день надання позики не враховується при нарахуванні процентів) до дати першого обов'язкового платежу за графіком платежів (включно). День внесення першого обов'язкового платежу враховується в період нарахування процентів для їх сплати. Після дати першого обов'язкового платежу 01.03.2024, нарахування процентів в кожному наступному періоді здійснюється починаючи з кожного першого дня наступного за днем обов'язкових платежів періоду, по останній день періоду, яким є день внесення платежу за цей період. Нарахування процентів за користування позикою за відповідний період між обов'язковими платежами здійснюється на залишок заборгованості за позикою, яка є базою нарахування процентів. День повернення позики при нарахуванні процентів враховується як день користування позикою з нарахування процентів за цей день на загальних умовах відповідного періоду кредитування.
Згідно п. 2.4. позичальник сплачує наступні комісії, пов'язані з укладенням, обслуговуванням цього договору:
2.4.1. Комісія за використання позики, яка складає 1% від суми позики та нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки позичальнику з приводу виконання умов договору, обслуговування заборгованості (за наявності). Нарахування і сплата комісії за використання проводиться на залишок заборгованості за позикою. Нарахування комісії за використання здійснюється щоденно протягом дії цього Договору із розрахунку кількості календарних днів у році. Нарахування повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення позики в повному обсязі. День надання позики не враховується при нарахуванні комісії за використання, день повернення позики враховується при нарахуванні комісії за використання.
Базою нарахування комісії за обслуговування користування позикою є непогашена сума позики, що обліковується як заборгованість за позикою у кожному періоді, тобто за перший період користування комісія нараховується на 100% суми позики; за другий період користування - на 90% суми позики; за третій період користування - на 80% суми позики; за четвертий період користування - на 50% суми позики. Сплата комісії за використання позики за весь строк кредитування проводиться позичальником у кінцеву дату строку кредитування. сума нарахованої комісії за обслуговування користування позикою зазначена у графіку платежів у кінцеву дату строку кредитування;
2.4.2. Одноразову комісію за видачу позики у розмірі 2.50% від суми позики, яка нараховується одноразово та підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання позикодавцем із суми позики.
Відповідно до платіжного доручення № 4684 від 03.02.2024, позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 7 312,50 грн, шляхом зарахування на номер картки НОМЕР_2 . Тобто за вирахуванням одноразової комісії відповідно до п. 2.4.2. договору позики.
Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунків позивача складає суму в розмірі 36736,25 грн., яка складається з:
7500 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
12211,25 грн. - борг відсотків за кредитом;
3750,00 грн. - борг штрафа;
13275,00 грн. - борг послуг.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту та відсотків за кредитом гуртуються на положеннях закону та підлягають задоволенню.
В той же час позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги, який, як випливає з умов договору та розрахунку заборгованості, фактично є боргом за комісією.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням чи обслуговуванням кредиту, що надаються позичальнику.
Крім того само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 вказано, що «у кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач користувався такими послугами за які встановлено комісію.
Тому у задоволенні вимоги про стягнення комісії необхідно відмовити.
Крім того від загальної заборгованості за договором позики необхідно відрахувати комісію у розмірі 187, 5 грн, яка була необґрунтовано стягнута з відповідача на умовах п. 2.4.2. договору позики.
Позивач також просив стягнути з відповідача штраф 3 750 грн.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX в Україні введений воєнний стан який триває до нині, тому в частині стягнення штрафунеобхідно відмовити.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, то з неї на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» необхідно стягнути заборгованість за договором позики №3407303024-010622 від 03.02.2024 у розмірі 19 523,75 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу ст. 137 ЦПК України вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу мають стягуватись на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копії договору про надання правової допомоги № 03/01 від 03.01.2024, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, довіреності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 657, 50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 287, 51 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 272-273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» (49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» (49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852) заборгованість за договором позики №3407303024-010622 від 03.02.2024 у розмірі 19 523(дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 75 коп.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» (49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2 657 (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» (49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852) судовий збір в розмірі 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім) грн. 51 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.
Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК