Справа № 712/13921/25
Провадження №1-кс/712/4852/25
10 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42024252220000010 від 27.05.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області, громадянина України, водія електрогазового відділення технічного взводу аеродромно-технічної роти 110 авіаційної комендатури, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,
Зміст поданого клопотання
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що у кримінальному провадженні № 42024252220000010 від 27.05.2024 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у привласненні військового майна - дизельного палива в умовах воєнного стану, а також за підозрою ОСОБА_8 у пособництві у його незаконному збуті. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , використовуючи службове становище водія автоцистерни, незаконно заволодів дизельним паливом військової частини НОМЕР_1 об'ємом не менше 1 670 літрів, чим заподіяв збитки на суму 57 994,42 грн.
Слідчий зазначає, що існують ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення документів, що мають значення для кримінального провадження, а також незаконного впливу на свідків і співучасників злочину. У зв'язку з цим, на думку сторони обвинувачення, запобігання зазначеним ризикам можливе шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
У клопотанні порушено питання про покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з військовослужбовцем ОСОБА_7 та громадянином ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідних органів паспорт для виїзду за кордон.
Клопотання мотивоване необхідністю забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні.
Позиція учасників у судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечували.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Підстави для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) які обов'язки, визначені ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Ч. 1 ст. 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, складено та вручено останньому 09.10.2025.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно із доводами, наведеними у клопотанні, та документами, наданими на їх підтвердження, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також установлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_9 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому не вимагається доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак потребує доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 є військовослужбовцем, проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , має відповідні знання, навички та доступ до транспорту й територій військових частин. За матеріалами клопотання, він має широкі зв'язки серед військовослужбовців, у тому числі тих, які дислокуються в інших регіонах України, що створює об'єктивну можливість для тимчасового переховування від органів досудового розслідування або суду.
Враховуючи, що інкримінований злочин відноситься до категорії особливо тяжких, вчинений у період дії воєнного стану, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, слідчий суддя вважає, що тяжкість можливої міри покарання об'єктивно може спонукати підозрюваного до ухилення від правосуддя.
Щодо ризику знищення чи спотворення документів, що мають значення для кримінального провадження
З матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний протягом тривалого часу проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , мав доступ до службової документації та паливно-мастильних матеріалів, а також взаємодіяв із особами, відповідальними за облік і рух матеріальних цінностей.
Органом досудового розслідування вказано, що наразі триває збір доказів, які можуть підтвердити або спростувати обсяг і факт незаконного відчуження військового майна.
У зв'язку з цим, перебуваючи на свободі без визначених обмежень, підозрюваний може використати службові зв'язки чи авторитет для впливу на осіб, які мають доступ до зазначених документів, або для знищення чи спотворення відомостей, що можуть бути доказами у провадженні.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків та співучасників у цьому кримінальному провадженні
Згідно з даними клопотання, кримінальне правопорушення вчинене за попередньою змовою групою осіб, які перебували між собою у постійному службовому та особистому контакті.
Досудовим розслідуванням встановлено, що серед свідків у кримінальному провадженні є військовослужбовці тієї ж військової частини.
З огляду на це, а також враховуючи характер взаємин між співучасниками, існує реальна можливість незаконного впливу підозрюваного на свідків, інших підозрюваних чи осіб, які можуть давати свідчення щодо обставин злочину, шляхом переконання, умовлянь, погроз чи узгодження позицій.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням установлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про достатні підстави вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 179, 194 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.12.2025:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-заборонити спілкування з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , а також з громадянином ОСОБА_8 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення й направляється слідчому та прокурору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 40 хв 15.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1