Справа № 569/22378/25
22 жовтня 2025 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Галінської В.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2025 року, вищевказана справа передана у провадження судді Галінської В.В.
З метою уникнення сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності в розгляді зазначеної цивільної справи суддею Галінською В.В. до вирішення питання про прийняття вищевказаної справи до свого провадження було подано письмову заяву про самовідвід.
Із поданої заяви вбачається, що суддя Галінська В.В. тривалий час перебуває у дружніх стосунках із чоловіком позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що виключає її неупереджену та об'єктивну участь в розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий... розгляд його справи...незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ( № 3477- IV від 23.02.2006 року із змінами до доповненнями), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду у справі «Білуха проти України» (заява № 33949\02) від 09 листопада 2006 року встановлено, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див.вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Стосовно об'єктивного критерію це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. Вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_9 проти Iспанії" (Castillo Algar v.Spain), від 28 жовтня 1998 року,п.45).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід судді Галінської В.В. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,39-40 ЦПК України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Галінської В.В. по справі №569/22378/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.
Дану справу передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 14 ЦПК України.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя -