Справа № 366/1592/25
Провадження № 3/366/1104/25
Іменем УКРАЇНИ
21 серпня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце роботи не повідомила, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 285979 від 23.05.2025, 23.05.2025 о 16:40 год. спецпід'їзд до ЧАЕС, 2 км, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Asra G, днз НОМЕР_1 будучи причетною до ДТП, вживала алкогольні напої (пиво «Чернігівське»), до проведення уповноваженою особою огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.10Є ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Протокол склав інспектор СРПП ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, капітан поліції Богуш Л.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 23.06.2025 та відкладено на 17.07.2025 у зв'язку з неявкою особи, що притягається до адміністративної відповідальності та на 21.08.2025 у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
З метою забезпечення прав гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, з посиланням на ст. 250 КУпАП, постановою Іванківського районного суду Київської області від 24.06.2025 було повідомлено Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури для організації участі в якості сторони обвинувачення у цій справі.
Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури про розгляд справи повідомлено належним чином, проте свою позицію щодо справи не висловили, представника до суду не направили.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, які тричі повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23) - позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному веб-порталі судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте, станом судового провадження відносно себе ОСОБА_1 не цікавилась, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталась.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
За вказаних обставин, враховуючи, що відповідно до статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП під час розгляду справи не є обов'язковою, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи відносно неї у судове засідання не з'явилась, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, суддя розцінює її неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними у справі матеріалами.
Інспектор СРПП ВП № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, капітан поліції Богуш Л.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та викликався до суду у якості свідка, у судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За статтею 280 КУпАП необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […] Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 285979 від 23.05.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, від підпису та отримання копії якого, ОСОБА_1 відмовилась;
- оптичний диск з 2 відеозаписами із нагрудних камер поліцейських 1) export-5v99w (ID реєстратора 855383) та export-ynooq (ID реєстратора 855487) на одному з яких (export-ynooq) зафіксовано як на питання поліцейського чи вживала ОСОБА_1 спиртні напої та якщо вживала, то до чи після ДТП, остання повідомляє, що вживала після ДТП, при цьому проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовилась;
- копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.05.2025 про обставини, за яких вона потрапила в ДТП на автомобілі свого знайомого ОСОБА_2 після якого вживала спиртні напої, а саме: пиво «Чернігівське»;
- матеріали, які підтверджують правомірність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диску із відеозаписом (рапорт поліцейського, доручення керівника ВП №1 Вишгородського РУП та лист про долучення доказів)
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №643996 від 23.05.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
За результатами дослідження наведених доказів в їх сукупності судом встановлено, що 23.05.2025 о 16:40 год. спецпід'їзд до ЧАЕС, 2 км, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Asra G, днз НОМЕР_1 будучи причетною до ДТП, вживала алкогольні напої (пиво «Чернігівське»), до проведення уповноваженою особою огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку .
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справах докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як убачається з матеріалів справи, у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п.2.10є ПДР, за що відповідальність передбачена ч.4 ст.130 КУпАП.
Згідно з пунктом 2.10Є Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року за № 1306, передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з п. 1.1 ПДР ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частинами 1,2 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Пункт 1 частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху
Відповідно до ст. 53 Закону № 3353-XII - юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Частиною 4 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Судом встановлено, що 23.05.2025 о 16:40 на а/д спецпід'їзд до ЧАЕС, 2 км ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Astra G днз НОМЕР_2 , будучи причетною до ДТП, вживала алкогольні напої, до проведення уповноваженою особою огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Крім того, судом оглянуто диск, доданий до матеріалів справи, на якому відображено 2 відеозаписи 1) export-5v99w (ID реєстратора 855383) та export-ynooq (ID реєстратора 855487) на одному з яких (export-ynooq) зафіксовано як на питання поліцейського, чи вживала ОСОБА_1 спиртні напої та якщо вживала, то до чи після ДТП, остання повідомляє, що вживала після ДТП, при цьому проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовилась.
З огляду на викладене, з досліджених у судовому засіданні доказів, судом встановлено, що водійка ОСОБА_1 всупереч п.2.10Є ПДР, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди до проведення медичного огляду вживала алкогольні напої до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже ОСОБА_1 , як водійка транспортного засобу, мала знати обов'язки щодо заборони вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Жодних заперечень щодо викладеної суті адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначила.
Судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржувала, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - до суду не скеровувала.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП
Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, з огляду на встановлені обставини справи та застосовані норми права, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений вірно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми та підтверджують, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а саме: вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, сп'яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 285979 від 23.05.2025; відеозаписом, долученим до матеріалів справи та копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.05.2025.
Враховуючи викладене, суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки у межах санкції інкримінованої статті.
При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» становить 3028, 00 грн.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому, з неї в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 коп. (3028,00х0,2).
Керуючись ст.ст.24, 27, 40-1,ч.4 ст.130, 251, 266, 268, 283-285, 294, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_3 від 11.02.2012, виданий Іванківським РС УДМС), визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
реквізити для оплати штрафу- отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_3 від 11.02.2012, виданий Іванківським РС УДМС), в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн., 60 коп.)
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Текст постанови складено 22.10.2025.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ