Справа № 643/13966/25
Провадження № 2/643/5767/25
23.10.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Костенюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, в якому прохає розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 15 листопада 2003 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 2450.
В обґрунтування позову зазначено, що 15 листопада 2003 року між сторонами було зареєстровано шлюб. У шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося, перспективи відновлення родинних стосунків відсутні. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим. Однією сім'єю вони не проживають з червня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_2 30 вересня 2025 року подав до суду заяву, в якій зазначив про визнання позову, прохав шлюб розірвати.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , 15 листопада 2003 року уклали шлюб, який зареєстрований у міському відділі реєстрації актів громадянського стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 2450, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 листопада 2003 року (зворотній бік а.с.05).
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 10 травня 2017 року та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 21 липня 2021 року (а.с.11-12).
Відповідно до вимог ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки сторони не підтримують шлюбні відносини з червня 2025 року, спільне господарство не ведуть, обидва бажають розірвати шлюб, про що свідчать їхні заяви, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, шлюб сторін розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка клопотання про відновлення дошлюбного прізвища не заявила.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, а тому позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а інші 50 відсотків судового збору, що сплачені позивачкою при зверненні до суду з позовом, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141, 247 ч. 2, 259, 264-265,274-279 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 листопада 2003 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану № 1 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 2450 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. судового збору, сплаченого нею при поданні позовної заяви за квитанцією ID: 3062-2486-5330-4947 від 18.08.2025, призначення платежу: 101 2919600667; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Салтівський районний суд міста Харкова.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченої суми судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Поліщук