Справа № 629/6716/25
Номер провадження 3/629/1412/25
16.10.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Лозівського РВП ГУНП в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Барвінкове, Харківської області, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , якій відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1 КУпАП, -
встановив:
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал, складений у відношенні ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП.
Згідно матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №701464 від 29.08.2025, 29.07.2025 ОСОБА_1 неналежним чином виконала свої батьківські обов'язки щодо виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок чого вона вдарила малолітню ОСОБА_3 по обличчю кулаком.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, адвокат Науменко В.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 , надав до суду письмові заперечення в яких просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї малолітньої доньки та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст.8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді: протоколу про адміністративне правопорушення, рапортом працівників Лозівського РВП ГУНП від 29.07.2025 в якому зазначено, що 29.07.2025 о 20-09 год. надійшло повідомлення чергової медсестри Лозівської ЦРЛ про те, що в лікарню з д/з забій лівого ока доставлена н/л ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів її вдарила знайома дівчина 10 років, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.07.2025 згідно якого ОСОБА_4 , просить притягти до адміністративної відповідальності батьків малолітньої ОСОБА_5 (десять років), які не займаються вихованням дитини, внаслідок чого остання вдарила доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , письмові пояснення ОСОБА_4 від 29.07.2025 згідно яких 29.07.2025 близько 17-30 год. їй зателефонувала її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомила, що дівчина на ім'я ОСОБА_6 вдарила її в обличчя кулаком а саме в ліве око, вийшовши на дитячий майданчик інші діти повідомили їй адресу де проживає ОСОБА_7 , прийшовши за вказаною адресою до неї вийшла мати дівчини ОСОБА_8 та почала з нею сваритися , після чого вона зрозуміла, що остання не займається вихованням своєї доньки, викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
У зв'язку з вищевикладеним, суд доходить до висновку, що вказана у протоколі подія відбулася не в наслідок ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання дитини.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю, за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.24,184 ч.1,245,247,256,283,284 КУпАП, -
постановив:
Провадження по адміністративній справі №629/6716/25 у відношенні ОСОБА_1 за ст.184 ч.1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Олександр ТКАЧЕНКО