Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/361/2025 Справа № 641/8338/24
23 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника в режимі відеоконференції - ОСОБА_4 ,
педагога - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
адвоката потерпілого - ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001353 від 28.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України,
В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України і зазначені судом в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, на даний час не зменшились і продовжують існувати, а строк дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою закінчується 21 листопада 2025 року.
Потерпілий та адвокат потерпілого в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали, просили продовжити ОСОБА_9 строк тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні при розгляді питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки прокурором не доведені зазначені у клопотанні ризики.
Обвинувачений та законний представник обвинуваченого підтримали думку захисника та також просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Приймаючи до уваги, що ухвала Слобідського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2025 року про продовження стосовно ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 21 листопада 2025 року, судове провадження не закінчено, прокурором подане відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Оскільки прокурором подано в судовому засіданні відповідне клопотання, суд, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали провадження, дійшов наступного.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_9 кримінальних правопорушень-злочинів, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_9 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень у яких він обвинувачується, суд враховує реальну можливість переховування обвинуваченого від суду, впливати на потерпілого для зміни його показів та може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він є неповнолітньою особою, у нього відсутні законні джерела існування, він не має міцних соціальних зв'язків, мешкає у гуртожитку без батьків.
Ці факти встановлені ухвалою слідчого судді при обранні заходу забезпечення у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 та у суду відсутні відомості, що дані ризики на даний час відпали або зменшились.
Продовження існування вказаних ризиків, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 317, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 122 КК України строком на 60 днів, тобто до 21 грудня 2025 року в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 21 грудня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Cуддя- ОСОБА_1